Главное на 13 августа (вечер)

Политика

Ответ Президента Украины Медведеву

Шановний Дмитре Анатолійовичу,

Уважно ознайомився з Вашим листом від 6 серпня 2009 року. Буду відвертим, я дуже розчарований його недружнім характером.

Не можу не погодитися з тим, що в стосунках між нашими країнами є серйозні проблеми, проте дивно, коли Ви повністю виключаєте відповідальність за це з боку Росії.

Наша держава ніколи не відходила від принципів дружби і партнерства, зафіксованих у Великому договорі 1997 року, робила максимум можливого для плідного, взаємовигідного розвитку двосторонніх відносин. Більше того, згідно із зазначеним Договором наші країни мають будувати відносини одна з одною, зокрема, на основі принципів взаємної поваги та суверенної рівності.

І все ж хотілося б відійти від емоцій та неупереджено проаналізувати стан двосторонніх відносин.

Позиція України щодо минулорічних подій у Грузії - загальновідома та збігається з позиціями практично всіх країн світу. Вона полягає у виключній повазі до суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів грузинської або будь-якої іншої суверенної держави.

Безпідставними є й закиди щодо постачання зброї до Грузії. Прикро, що незважаючи на неодноразові чіткі і зрозумілі роз`яснення української сторони щодо законності її дій на ринку зброї, російська сторона продовжує послідовну кампанію, спрямовану на формування сприйняття України як держави, що не дотримується міжнародних правил та режимів у галузі військово-технічного співробітництва. У зв`язку з цим варто нагадати, що Грузія не була і зараз не є об`єктом жодних міжнародних санкцій чи ембарго Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій на поставки озброєнь, військової техніки чи товарів подвійного використання. Крім того, російські пропозиції запровадити такі обмеження в рамках ОБСЄ, внесені після російсько-грузинського конфлікту, підтримані не були.

Не може бути предметом політичних нарікань з боку Росії і курс України на інтеграцію в НАТО. Це змушує нас знову повторювати прописні істини про те, що право на вибір міжнародних засобів забезпечення національної безпеки, зокрема участі у військово-політичних союзах, є невід`ємним елементом державного суверенітету будь-якої країни, і Росія має його поважати. Нагадую Вам, що Закон України «Про основи національної безпеки України», який був ухвалений Верховною Радою України у 2003 році, у тому числі й керівництвом нинішньої опозиції, передбачає пряму інтеграцію України до НАТО, аж до прямого членства. Цим керується Президент України.

Також хотів би вкотре наголосити, що прагнення нашої держави до набуття членства в Альянсі жодним чином не спрямоване проти Росії, а остаточне рішення щодо вступу до НАТО прийматиметься лише після проведення всенародного референдуму.

Хочу особливо відзначити, що стаття 17 Конституції України не допускає розташування на території України військових баз іноземних держав. У той же час наша держава залишається вірною своїм міжнародним договірним зобов`язанням щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України до 28 травня 2017 року та у повному обсязі виконує положення відповідних базових угод 1997 року. Натомість мушу констатувати наявність серйозних проблем в імплементації базових угод з боку російської сторони в питаннях землі, нерухомого майна, радіочастот, засобів навігації тощо. Протягом всього періоду базування Чорноморського флоту Росії на території України його командуванням систематично допускалися грубі порушення двосторонніх домовленостей та законодавства України, про що українська сторона постійно інформувала російську сторону.

Україна послідовно виступає за розвиток прагматичних стосунків з Росією в економічній сфері, передусім в енергетиці. Україна розпочала програму модернізації української газотранспортної системи для доведення її рівня до високих міжнародних стандартів і готова залучати до цього процесу потенціал європейських країн та інших учасників. Наша країна неодноразово на практиці підтверджувала свою надійність як партнера у транспортуванні енергоресурсів: газу, нафти та матеріалів для ядерної енергетики. Україна - одна з небагатьох країн світу, яка у червні цього року привітала ініціативу Російської Федерації щодо її готовності розпочати багатосторонній діалог з удосконалення міжнародно-правової бази у сфері енергетичної безпеки, яка, на наше переконання, має базуватися на Енергетичній Хартії та документах, напрацьованих в її рамках.

У Вашому листі також міститься чергове повторення відомих закидів, мета яких - спробувати позбавити Україну свого погляду на власну історію, власні національні інтереси, пріоритети зовнішньої політики. Переконаний, що питання історії поряд із рідною мовою, культурою, родинною етикою є фундаментальними засадами для формування держави та ідентифікації української нації.

Порушуючи на міжнародній арені питання про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років, український народ віддає також данину пам`яті мільйонам росіян, білорусів, казахів та представників інших національностей, що померли від голоду у Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього СРСР. Відомо, що під час проведення Акції пам`яті «Незгасима свічка», присвяченої 75-м роковинам Голодомору в Україні, у вікнах сотень міст в усьому світі, у тому числі й у Росії, горіли свічки, що є свідченням багатонаціональної солідарності з Україною у визнанні цього факту.

Жодним чином не можу погодитися з нібито витісненням російської мови з громадського життя в Україні. Елементарні неупереджені оцінки мовної ситуації в Україні і Росії свідчать зовсім про зворотні факти. Саме в Російській Федерації українська меншина практично позбавлена можливості реалізовувати право на задоволення своїх національно-культурних потреб. Підтвердженням цього є відомі висновки міжнародних організацій.

Відповідаючи на зауваження про начебто втручання влади України у справи православної церкви, зазначу таке. Українське керівництво поважає канони і традиції церков та релігійних організацій. Церква в Україні відокремлена від держави, кожний громадянин має право сповідувати будь-яку релігію. Водночас ніхто не може заборонити громадянам вільно висловлювати свою позицію щодо будь-яких питань, у тому числі і релігійних.

Стосовно візиту Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну слід наголосити, що ним були висловлені слова вдячності на адресу керівництва нашої держави за високий рівень організації його перебування в Україні. При цьому жодних негативних або критичних оцінок, які наводяться у Вашому листі і дискредитують сам дух цього візиту, Предстоятель Руської православної церкви, звичайно ж, не робив. Загалом ми вважаємо надуманим та недоречним пов`язування питань візиту в Україну Патріарха Кирила з двосторонніми політичними відносинами.

Коментуючи вимушене рішення української сторони щодо двох дипломатичних представників Росії, слід підкреслити, що перед таким кроком ми тричі офіційно доводили до російської сторони інформацію про неправомірні дії зазначених високопоставлених дипломатів. Українська сторона надала достатню доказову базу їх діяльності в Україні, яка завдавала шкоди національним інтересам України. Натомість, відповідні дії російської сторони стосовно українського дипломата є абсолютно невмотивованими та безпідставними. Сподіваюся, що у майбутньому нашим обом державам вдасться уникнути повторення таких прикрих випадків, які затьмарюють двосторонні відносини.

Підсумовуючи наведене, хотів би висловити переконання, що вирішення наявних проблем українсько-російських двосторонніх відносин потребує інтенсивної роботи. Тому рішення відкласти приїзд нового російського посла в Україну, безумовно, не сприятиме конструктивному розвитку наших відносин.

Україна продовжує залишатися прихильником широкої співпраці з Російською Федерацією на основі взаємної поваги, рівноправ`я, шляхом підтримання конструктивного діалогу, в тому числі і на найвищому рівні. Готовність вести діалог за столом переговорів я підтверджував протягом останнього року щонайменше тричі у своїх листах на Вашу адресу. Цей заклик залишається актуальним і сьогодні. На жаль, раніше у відповідь я отримував лише запрошення на участь у скачках на приз Президента Росії та інших багатосторонніх заходах. Сподіваюся, що цього разу Ваша реакція на нього буде конструктивною.

Я впевнений у гарному майбутньому українсько-російських відносин, які базуються на глибоких традиціях дружби та добросусідства між народами наших двох країн і які очевидно є міцнішими, ніж інтереси окремих політичних кіл, та не залежать від ситуативної кон`юнктури політичного моменту.

Звернення Президента України Віктора Ющенка до українського народу 

Шановний український народе,

Я уважно ознайомився з листом Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва від 6 серпня 2009 року.

Буду відвертим, дуже розчарований його недружнім характером (Звернення   до українського Президента Медведєв озвучив 11 серпня п.р. у своєму відеоблозі, а також направив на ім"я Ющенка - УНІАН).

Не можу не погодитися з тим, що в стосунках між нашими країнами є серйозні проблеми, проте дивно, коли російський Президент повністю виключає відповідальність за це з боку Росії.

Наша держава ніколи не відходила від принципів дружби і партнерства, зафіксованих у Великому договорі 1997 року, робила максимум можливого для плідного, взаємовигідного розвитку двосторонніх відносин.

Більше того, згідно із зазначеним Договором наші країни мають будувати відносини одна з одною, зокрема, на основі принципів взаємної поваги та суверенної рівності.

І все ж хотілося б відійти від емоцій та неупереджено проаналізувати стан двосторонніх відносин.

Позиція України щодо минулорічних подій у Грузії - загальновідома та збігається з позиціями практично всіх країн світу.

Вона полягає у виключній повазі до суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів грузинської або будь-якої іншої суверенної держави.

Безпідставними є й закиди щодо постачання зброї до Грузії.

Прикро, що, не зважаючи на неодноразові чіткі і зрозумілі роз`яснення української сторони щодо законності її дій на ринку зброї, російська сторона продовжує послідовну кампанію, спрямовану на формування сприйняття України як держави, що не дотримується міжнародних правил та режимів у галузі військово-технічного співробітництва.

У зв`язку з цим варто нагадати, що Грузія не була і зараз не є об`єктом жодних міжнародних санкцій чи ембарго Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій на поставки озброєнь, військової техніки чи товарів подвійного використання.

Крім того, російські пропозиції запровадити такі обмеження в рамках ОБСЄ, внесені після російсько-грузинського конфлікту, підтримані не були.

Не може бути предметом політичних нарікань з боку Росії і курс України на інтеграцію в НАТО.

Це змушує нас знову повторювати прописні істини про те, що право на вибір міжнародних засобів забезпечення національної безпеки, зокрема участі у військово-політичних союзах, є невід`ємним елементом державного суверенітету будь-якої країни, і Росія має його поважати.

Слід відзначити, що Закон України «Про основи національної безпеки України», який був ухвалений Верховною Радою України у 2003 році, у тому числі і керівництвом нинішньої опозиції, передбачає пряму інтеграцію України до НАТО, аж до прямого членства. Цим керується Президент України.

Також хотів би вкотре наголосити, що прагнення нашої держави до набуття членства в Альянсі жодним чином не спрямоване проти Росії, а остаточне рішення щодо вступу до НАТО прийматиметься лише після проведення всенародного референдуму.

Хочу особливо відзначити, що стаття 17 Конституції України не допускає розташування на території України військових баз іноземних держав.

У той же час наша держава залишається вірною своїм міжнародним договірним зобов`язанням щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України до 28 травня 2017 року та у повному обсязі виконує положення відповідних базових угод 1997 року.

Натомість мушу констатувати наявність серйозних проблем в імплементації базових угод з боку російської сторони в питаннях землі, нерухомого майна, радіочастот, засобів навігації тощо.

Протягом всього періоду базування Чорноморського флоту Росії на території України його командуванням систематично допускалися грубі порушення двосторонніх домовленостей та законодавства України, про що українська сторона постійно інформувала російську сторону.

Україна послідовно виступає за розвиток прагматичних стосунків з Росією в економічній сфері, передусім в енергетиці.

Україна розпочала програму модернізації української газотранспортної системи для доведення її рівня до високих міжнародних стандартів і готова залучати до цього процесу потенціал європейських країн та інших учасників.

Наша країна неодноразово на практиці підтверджувала свою надійність як партнера у транспортуванні енергоресурсів: газу, нафти та матеріалів для ядерної енергетики.

Україна - одна з небагатьох країн світу, яка у червні цього року привітала ініціативу Російської Федерації щодо її готовності розпочати багатосторонній діалог з удосконалення міжнародно-правової бази у сфері енергетичної безпеки, яка, на наше переконання, має базуватися на Енергетичній Хартії та документах, напрацьованих в її рамках.

У листі Президента Росії також міститься чергове повторення відомих закидів, мета яких - спробувати позбавити Україну свого погляду на власну історію, власні національні інтереси, пріоритети зовнішньої політики.

Переконаний, що питання історії поряд із рідною мовою, культурою, родинною етикою є фундаментальними засадами для формування держави та ідентифікації української нації.

Порушуючи на міжнародній арені питання про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років, український народ віддає також данину пам`яті мільйонам росіян, білорусів, казахів та представників інших національностей, що померли від голоду у Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього СРСР.

Відомо, що під час проведення Акції пам`яті «Незгасима свічка», присвяченої 75-м роковинам Голодомору в Україні, у вікнах сотень міст в усьому світі, у тому числі й у Росії, горіли свічки, що є свідченням багатонаціональної солідарності з Україною у визнанні цього факту.

Жодним чином не можу погодитися з нібито витісненням російської мови з громадського життя в Україні.

Елементарні неупереджені оцінки мовної ситуації в Україні і Росії свідчать зовсім про зворотні факти.

Саме в Російській Федерації українська меншина практично позбавлена можливості реалізовувати право на задоволення своїх національно-культурних потреб. Підтвердженням цього є відомі висновки міжнародних організацій.

Відповідаючи на зауваження Президента Росії Медведєва про начебто втручання влади України у справи православної церкви зазначу таке.

Українське керівництво поважає канони і традиції церков та релігійних організацій.

Церква в Україні відокремлена від держави, кожний громадянин має право сповідувати будь-яку релігію.

Водночас ніхто не може заборонити громадянам вільно висловлювати свою позицію щодо будь-яких питань, у тому числі і релігійних.

Стосовно візиту Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну слід наголосити, що ним були висловлені слова вдячності на адресу керівництва нашої держави за високий рівень організації його перебування в Україні.

При цьому жодних негативних або критичних оцінок, які наводяться у листі російського Президента і дискредитують сам дух цього візиту, Предстоятель Руської православної церкви, звичайно ж, не робив.

Загалом ми вважаємо надуманим та недоречним пов`язування питань візиту в Україну Патріарха Кирила з двосторонніми політичними відносинами.

Коментуючи вимушене рішення української сторони щодо двох дипломатичних представників Росії, слід підкреслити, що перед таким кроком ми тричі офіційно доводили до російської сторони інформацію про неправомірні дії зазначених високопоставлених дипломатів.

Українська сторона надала достатню доказову базу їх діяльності в Україні, яка завдавала шкоди національним інтересам України.

Натомість відповідні дії російської сторони стосовно українського дипломата є абсолютно невмотивованими та безпідставними.

Сподіваюся, що у майбутньому нашим обом державам вдасться уникнути повторення таких прикрих випадків, які затьмарюють двосторонні відносини.

Підсумовуючи наведене, хотів би висловити переконання, що вирішення наявних проблем в українсько-російських двосторонніх відносинах потребує інтенсивної роботи.

Тому рішення відкласти приїзд нового російського посла в Україну, безумовно, не сприятиме конструктивному розвитку наших відносин.

Україна продовжує залишатися прихильником широкої співпраці з Російською Федерацією на основі взаємної поваги, рівноправ`я, шляхом підтримання конструктивного діалогу, в тому числі і на найвищому рівні.

Готовність вести діалог за столом переговорів я підтверджував протягом останнього року щонайменше тричі у своїх листах на адресу Президента Російської Федерації.

Цей заклик залишається актуальним і сьогодні. На жаль, раніше у відповідь я отримував лише запрошення на участь у скачках на приз Президента Росії та інших багатосторонніх заходах.

Сподіваюся, що цього разу реакція Глави Російської держави на мій заклик до діалогу буде конструктивною.

Шановний український народе,

Я впевнений у гарному майбутньому українсько-російських відносин, які базуються на глибоких традиціях дружби та добросусідства між народами наших двох країн і які очевидно є міцнішими, ніж інтереси окремих політичних кіл, та не залежать від ситуативної кон`юнктури політичного моменту.

Президент РФ Дмитрий МЕДВЕДЕВ подписал указ о назначении Михаила ЗУРАБОВА Чрезвычайным и Полномочным послом РФ в Украине.

Об этом РИА «Новости» сообщили в пресс-службе Кремля.

Финансовый рынок

Сегодня на межбанке торги по доллару США открылись следующими котировками – 8,2875/8,3315, к 12:00 цены выросли до 8,3310/8,3640. К закрытию торгов ценовые уровни сконцентрировались в диапазоне - 8,3420/8,3575 грн./долл.

Как сообщает финансовая компания «ИнтерБизнесКонсалтинг», в 15:15 Нацбанк вышел на рынок с продажей долларов США по курсу 7,8500.

Рублевый рынок открылся котировками - 0,2576/96, к 12:00 цены поднялись до 0,2595/0.2610. К закрытию цены достигли максимума - 0,2608/18. В России курс доллар-рубль упал, а фиксинг СЭЛТ по результатам торгов составил 31,9500 (-0,6050).

На международном валютном рынке цены на валютную пару евро-доллар стартовали с отметки 1,4254/56, а к 15:25 выросли до 1,4317/19. Рынок евро-гривня открылся следующими индикативными котировками – 11,8155/11,8640, к 12:00 цены ушли вверх - 11,8770/11,9155. К закрытию торгов ценовые показатели по EUR/UAH установились на уровне - 11,8915/11,9140.

Доходы украинских банков в январе-июле выросли на 44,7% - до 84 млрд. 468,401 млн. грн., расходы – на 93,4% - до 102 млрд. 828,891 млн. грн. Об этом сообщается на сайте Национального банка Украины.

По данным НБУ, на 1 августа 2009 года отрицательный финансовый результат украинских банков составил 18,4 млрд. грн.. В Нацбанке объясняют это продолжением роста расходов банков темпами, превышающими темпы роста доходов.

Также сообщается, что процентные доходы украинских банков по итогам января-июля 2009 года составили 72 млрд. 250,439 млн. грн., комиссионные доходы – 8 млрд. 973,451 млн. грн.

Процентные расходы украинских банков за январь-июль т.г. составили 39 млрд. 844,190 млн. грн., комиссионные расходы – 1 млрд. 589,074 млн. грн. Основной долю в структуре расходов банков занимают отчисления в резервы под активные операции, которые на 1 августа достигли 41,4 млрд. грн. (40% расходов).

В Украине положительное сальдо внешней торговли услугами по итогам января-июня 2009 года уменьшилось, по сравнению с показателем аналогичного периода 2008 года. на 28,8% – до 1 млрд. 972 млн. долл.

Об этом УНИАН сообщили в Государственном комитете статистики Украины.

По данным Госкомстата, за первое полугодие т.г. экспорт услуг составил 4 млрд. 294 млн. долл., импорт – 2 млрд. 322 млн. долл. По сравнению с январем-июнем 2008 года экспорт уменьшился на 25%, импорт – на 21,4%.

Внешнеторговые операции проводились с партнерами из 205 стран мира.

Также сообщается, что наибольший удельный вес в общем объеме украинского экспорта составляли транспортные (65,9%), деловые, профессиональные и технические (13,3%) услуги.

По данным Госкомстата, по сравнению с первым полугодием 2008 г. экспорт услуг уменьшился на 1 млрд. 429,6 млн. долл., в т.ч. за счет уменьшения объемов услуг трубопроводного транспорта - на 640,3 млн. долл. (на 43%), деловых профессиональных и технических - на 179,3 млн. долл. (на 23,9%), вспомогательных транспортных услуг - на 173,3 млн. долл. (на 39,1%) и услуг железнодорожного транспорта - на 168,6 млн. долл. (на 22,6%). Одновременно выросли объемы услуг морского транспорта - на 57,5 млн. долл. (на 10%) и услуги по ремонту - на 15,7 млн. долл. (на 8,8%).

Также сообщается, что наибольший удельный вес в общем объеме украинского импорта услуг составляли финансовые (25,2%), деловые, профессиональные и технические (18,2%), транспортные (17,7%), государственные услуги, которые не отнесенные к другим категориям (10,7%).

Импорт услуг в Украине уменьшился против показателя первого полугодия 2008 года на 633,7 млн. долл., в т. ч. за счет уменьшения объемов услуг железнодорожного - на 147,3 млн. долл. (на 46,6%), воздушного транспорта - на 115,6 млн. долл. (на 44,9%), услуг по путешествиям - на 83,1 млн. дол. (на 42%), деловых профессиональных и технических - на 71,3 млн. долл. (на 14,5%), компьютерных - на 59 млн. долл. (на 47,5%), а также услуг, полученных частными лицам и в отрасли культуры и отдыха - на 39,7 млн. долл. (на 34,2%). Одновременно увеличились объемы полученных государственных услуг, которые не отнесены к другим категориям - на 20,5 млн. долл. (на 8,9%), услуг связи - на 13,7 млн. долл. (на 20,9%) и строительных услуг - на 9,5 млн. долл. (на 20,9%).

Деятельность правительства

Кабинет министров Украины принял решение о том, что размер повышения платы за предоставление услуг в системе образования в 2009/2010 учебном году не может превышать официально определенный уровень инфляции за предыдущий календарный год.

Как сообщается на сайте Министерства экономики, соответствующее постановление «Об усовершенствовании механизма регуляции платы за услуги в сфере образования», разработанное Минэкономики, принято на заседании Кабмина 12 августа.

В пресс-службе Минэкономики УНИАН сообщили, что в результате проверок, проведенных Государственной инспекцией по контролю за ценами, были зафиксированы факты значительного отклонения уровня платы за учебу в высших учебных заведениях по регионам - от 1,7 до 10,2 тыс. грн., «что не может быть объяснено отличиями учебного процесса, а свидетельствует о недостаточной экономической обоснованности такой платы».

Отсутствие прозрачного механизма регуляции цен при формировании государственными учебными заведениями стоимости образовательных услуг приводит к тому, считают в Минэкономики, что определение стоимости образования, предоставляемого на контрактной основе, осуществляется с учетом экономических необоснованных расходов, что завышает стоимость такой платной услуги до 40% на дневном отделении и до 200% на заочном отделении.

В частности, к стоимости учебы студентов на контрактной основе безосновательно включались расходы на капитальный ремонт в полном объеме (вместо включения таких расходов лишь в части сноса зданий, сооружений и тому подобное), расходы на выплату стипендий, приобретения земли и другое. «Основным результатом реализации положений Постановления станет установление экономически обоснованной платы за услуги, которые могут предоставляться государственными учебными заведениями. Также это решение будет способствовать сдерживанию инфляционных процессов в социальной сфере», - отметил министр экономики Украины Богдан ДАНИЛИШИН.

Первый вице-премьер-министр Украины Александр ТУРЧИНОВ поручил Госкомрезерву и Аграрному фонду обеспечить интервенцию сахара для нормализации ситуации на рынке.

Как сообщили УНИАН в Управлении по связям со СМИ Секретариата Кабинета министров, такое поручение А.ТУРЧИНОВ дал сегодня на совещании по вопросам стабилизации ценовой ситуации на рынке сахара.

«Никаких оснований для роста цены на сахар нет», - заявил первый вице-премьер и подчеркнул, что на искусственное «накручивание» цены на сахар уже реагируют специальные мобильные группы из сотрудников Министерства внутренних дел и Государственной налоговой администрации. В частности, за дня работы таких групп в ряде районов Полтавской области удалось достичь снижения розничных цен на сахар с 8,25 грн. до 4,7 за килограмм.

Также для прекращения спекуляций на рынке сахара и недопущения возможного саботажа со стороны трейдеров по поручению А.ТУРЧИНОВА создана рабочая группа из представителей ГНАУ, МВД и Государственной инспекции по контролю за ценами. «Ценовая ситуация будет нормализована, тем более, что уже с 1 сентября начнется реализация сахара нового урожая» - подчеркнул первый вице-премьер.

Международные новости

Всемирный лидер в программном обеспечении Microsoft (США) и крупнейший в мире производитель смартфонов Nokia (Финляндия) объединились в глобальный альянс для разработки и продвижения мобильных решений для продуктивной работы.

Об этом УНИАН сообщили в пресс-службе компании Microsoft.

Как отмечается в сообщении, 12 августа 2009 года президент Microsoft Business Division Стивен ЭЛОП (Stephen Elop) и исполнительный вице-президент Nokia по устройствам Кай ОИСТАМО (Kai Oistamo) объявили о достигнутой договоренности и об общем видении будущего мобильной продуктивности.

Согласно условиям соглашения, обе компании немедленно начнут сотрудничество над дизайном, разработкой и продвижением решений для мобильных профессионалов. В результате сотрудничества, Microsoft Office Mobile и программное обеспечение Microsoft для бизнес-коммуникаций, совместной работы и управления устройствами появится на устройствах Nokia, работающих на основе Symbian. Эти решения будут доступны для широкого спектра смартфонов Nokia, начиная с оптимизированной для бизнеса линейки Nokia Eseries. Обе компании будут продвигать эти решения среди компаний, операторов и пользователей. Кроме сотрудничества над существующими ПО и устройствами, компании будут использовать эти преимущества для разработки решений для новых устройств Nokia.

С.ЭЛОП назвал это партнерство «логичным», так как компания Nokia является крупнейшим производителем смартфонов в мире, которыми пользуются сегодня 200 миллионов пользователей по всему миру. По его мнению, альянс с Nokia поможет распространить Microsoft Office Mobile среди пользователей смартфонов Nokia во всем мире и дать им возможность совместной работы над документами Office с любой точки.

По словам К.ОИСТАМО, вместе с Microsoft Nokia будет разрабатывать новые инновационные решения для сотрудников как больших, так и малых компаний.

Договоренность базируется на достижениях Nokia в оптимизации доступа до электронной почты и другой личной информации с помощью Exchange ActiveSync. В следующем году Nokia планирует предлагать Microsoft Office Communicator Mobile на своих смартфонах, а в будущем на устройствах появятся другие приложения Office и связанное с ними ПО. В частности, пользователям предложат такие возможности, как просмотр, редактирование, создание и распространение документов на большем количестве устройств с помощью оптимизированных для мобильного использования версий Microsoft Word, Microsoft PowerPoint, Microsoft Excel и Microsoft OneNote. Можно будет пользоваться корпоративным сервисом мгновенных сообщений и оптимизированным конференц-сервисом с помощью Microsoft Office Communicator Mobile. Также будет обеспечен мобильный доступ к интранет- и экстранет-порталам, созданным с помощью Microsoft SharePoint Server и др.

По мнению вице-президент компании IDC (США) по мобильности и телекоммуникациям Стивена ДРЕЙКА, масштаб альянса Microsoft и Nokia, а также потенциальная ценность для корпораций и индивидуальных пользователей «очень значимы». По его прогнозам, предлагая решения Microsoft для продуктивности огромной базе клиентов Nokia, компании смогут лучше соответствовать запросам возрастающего количества мобильных работников, которое, по оценкам IDC, достигнет 1 млрд. в 2011 году.

ЧИТАЙТЕ НА САЙТЕ УНИАН-ЭКОНОМИКА:

Российский капитал в Украине: Кремль будет защищать бизнес, а бизнес - Кремль

https://economics.unian.net/rus/detail/19019

НБУ «порадовал» банковский рынок снижением недействующих ставок

https://economics.unian.net/rus/detail/18995

(УНИАН)