Украинский фондовый рынок: между стагнацией и ростом

Украинский фондовый рынок: между стагнацией и ростом

Прошлый год однозначно можно считать знаковым для украинского фондового рынка. Именно в 2013 году в отношении этого сегмента экономики была проведена одна из самых масштабных структурных реформ. Тем не менее, по мнению экспертов, в Украине фондового рынка в 2013 году как такового практически не было. А для того, чтобы он заработал на всю мощь в 2014 году, необходимы действенные меры государства. (укр.)

Минулий рік однозначно можна вважати знаковим для українського фондового ринку. Саме у 2013 році відносно цього сегменту була проведена одна з наймасштабніших структурних реформ. Мова, звичайно ж, іде про модернізацію депозитарної системи, яка фактично являє собою реформу структури всього українського фондового ринку. Виникнення таких нових інституцій як Розрахунковий центр та Центральний депозитарій, концентрація у них нових функцій – все це не могло не позначитися на фондовому співтоваристві. Оцінки реформи досить різні – учасники ринку не завжди задоволені тими змінами, які сталися, а також якістю послуг новостворених інституцій. Самі ж реформатори з числа державних чиновників заявляють, що з урахуванням масштабів реформа була проведена майже ідеально, а песимістичні прогнози щодо можливого колапсу ринку не виправдались. Як би там не було, але сьогодні ще рано говорити, що трансформація завершилась, оскільки і в учасників фондового ринку, та можливо й у представників регулюючого органу, очевидно, назбиралось багато думок та пропозицій щодо подальших змін діючої системи.

Щодо планів на майбутнє. Член Національної комісії по цінним паперам і фондовому ринку Анатолій Амелін повідомив, що у 2014 році комісія має намір продовжити вдосконалення корпоративного законодавства, зокрема, тих його аспектів, які спрямовані на посилення механізмів захисту інтересів інвесторів. Мова йде про справедливу оцінку акцій при процедурі їх викупу, посилення відповідальності емітентів облігацій і більш активну комунікацію з судами щодо питань корпоративних спорів.

«З урахуванням того, що комісія є ключовим регулятором корпоративного сегменту і кращим експертом з цієї теми, ми сподіваємося надати адекватну допомогу судам у вирішенні корпоративних спорів, і ми вже отримуємо велику кількість звернень подібного профілю від судової влади», - зазначив Амелін.

За його словами, також комісія планує посилити на законодавчому рівні відповідальність за використання інсайдерської інформації, удосконалити механізми протидії маніпулюванню на ринку і розширити повноваження регулятора по збору доказів порушень. «Також ми продовжимо відстоювати позицію щодо запровадження єдиних умов оподаткування доходів від інвестицій - у банківські депозити, у цінні папери і у нерухомість. Ми також переконані, що НКЦПФР має бути незалежною та ефективною. Враховуючи те, що від діяльності регулятора залежить ефективність ринку, ми вважаємо за необхідне організувати фінансування комісії у форматі, вже реалізованому в США та країнах Європи - за рахунок «платежів нагляду» від учасників ринку з поступовим зниженням навантаження на бюджет. У 2014 році Комісія ініціюватиме внесення до Верховної Ради такого законопроекту. Крім того, планується удосконалення процедур стягнення штрафів, накладених за порушення законодавства на ринку цінних паперів», підкреслив Амелін.

Без податку нікуди

В чому майже всі учасники фондового ринку виявились одностайними, так це щодо оцінки податкових новацій - введення податку на операції з цінними паперами. З самого початку переважна більшість представників ринку виступила з критикою даних законодавчих ініціатив, зокрема, стверджуючи, що адміністрування цього акцизу призведе не до збільшення податкових зборів, а навпаки – нанесе відчутного удару по самому ринку. І варто зазначити, що попри оптимістичні прогнози податкової, представниками якої називались якісь захмарні цифри надходжень до державного бюджету, з часом, зокрема, представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заявили, що введення податку не дало бажаного результату. Проте кінець минулого року приніс певне полегшення щодо цієї проблеми, а саме якимось просто таки чарівним чином згідно з внесеними в Податковий кодекс змінами з’явилась одна дуже потрібна кома після слова «акції» в реченні, де якраз йшла мова про те, хто може бути звільнений від сплати цього податку. Це в свою чергу дало можливість учасникам ринку заявити про відміну оподаткування операцій з акціями. Звичайно, ніколи не варто забувати про податкову, яка можливо захоче відіграти назад дану норму, проте будемо надіятись на краще.

 Об’єднання бірж: інтрига триває

Весь минулий рік також зберігалась інтрига щодо об’єднання двох бірж – Української біржі та фондової біржі ПФТС. Двома сторонами були створені робочі групи для «взаємодії» одна з одною, основним акціонером цих двох бірж – Московською біржею - було зроблено ряд заяв та дій з прискорення цього процесу, зокрема, міноритаріям Української біржі було запропоновано викупити їх акції, на що більшість з них відмовилась, зрештою, представники Московської біржі зробили певні досить жорсткі заяви та вдались до фінансових санкцій. Очевидно, завершення цього процесу ми вже побачимо у цьому році, оскільки 21 січня акціонери Української біржі на своєму позачерговому зібранні розглянуть питання щодо приєднання Української біржі до ПФТС.

Управляючий директор інвестиційної групи «Універ» Олексій Сухоруков вважає, що Українська біржа і ПФТС, скоріш за все, об'єднаються і це трохи допоможе ринку, але не кардинально. «Одна біржа краще двох, але головна проблема - не в біржовій інфраструктурі. Користі від об'єднання НДУ та Розрахункового центру було б набагато більше, але я сумніваюся , що уряд до цього дозрів. Принципово ж інвестиційний клімат до виборів навряд чи покращиться», - зазначив Сухоруков.

Чи бути в Україні фондовому ринку?

А тепер безпосередньо щодо самого фондового ринку. На думку експертів, його у 2013 році практично не було. Так, була реформа, була спроба зібрати з ринку якісь небачені ніким податки, була жорстка внутрішньовидова боротьба, але от сам ринок був практично непомітний, хіба що крім активності навколо угод з ОВДП.

На думку голови правління Фондової біржі ПФТС Ігоря Селецького, найважливішою подією 2013 року для фондового ринку, без сумнівів, є реформа депозитарної системи. Вперше в історії незалежної України була повністю змінена система обліку прав власності на цінні папери та розрахунку угод з ними. «Незважаючи на те, що ринок більше двох місяців працює за новими правилами, давати оцінку реформі ще зарано. Поки можна констатувати лише те, що істотно подовжилися розрахунки по операціях з цінними паперами. Причина цього криється в процедурних нюансах, над удосконаленням яких ми разом з «Розрахунковим центром» та Національним депозитарієм будемо працювати у 2014 році», - зазначив Селецький.

Він також акцентував ще одну подію, яка торкнулася учасників фондового ринку - податок на відчуження цінних паперів. «Очевидно, для чого потрібно було вводити акциз - за допомогою угод з так званими «сміттєвими» цінними паперами деякі не сумлінні організації мінімізують податки. Але, з моєї точки зору, потрібно карати безпосередньо порушників, ніж вводити механізм подорожчання транзакцій для всіх. У 2013 році не відбулося того, чого чекають всі інвестори і учасники ринку - розуміння важливості фондового ринку на вищому державному рівні. Відомий факт - через інструменти фондового ринку гроші можна залучати набагато дешевше, ніж ті ж кредитні ресурси», - підкреслює експерт.

За його словами, ринок може стати тим самим двигуном для економіки України, про який всі говорять не перший рік. «Поки не буде цього розуміння, говорити про підйом ринку складно», - констатував Селецький.

Голова правління Української біржі Олег Ткаченко вважає, що основними тенденціями на біржовому фондовому ринку України у 2013 році стало різке зростання обсягів торгів державними облігаціями з одного боку, та не менш різке падіння обороту на ринку інших фінансових інструментів з іншого. «Зокрема, на Українській біржі падіння торгового обороту на ринку акцій та деривативів склало 55% у порівнянні з показниками минулого року, або до 10,9 млрд грн. (у 2012 році – 24,1 млрд грн.). Такі негативні тенденції обумовлені низкою факторів, зокрема, зниженням темпів приросту ВВП та падінням обсягів виробництва; високими девальваційними очікуваннями; зростанням заборгованості держави перед експортерами, також введенням акцизного податку на операції з цінними паперами та деривативами», - сказав Ткаченко.

Директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков підкреслює, що за 2013 рік частка його біржі в загальних обсягах торгів на біржовому ринку України зросла з 55% до 67%. «Цікаво, що поряд з тенденцією до консолідації біржового ринку (вперше з 2009 року одна біржа концентрує дві третини ринку), суттєву частку мають не три фондові біржі, як протягом 2009-2012 років, а одразу п’ять», - наголосив Шишков.

Загалом, за його даними, в останні роки обсяги торгів на фондових біржах стабільно зростали. «Думаю, немає причин очікувати зниження біржової активності, тому що на сьогодні вона не так вже сильно залежить від коливань фондових індексів (частка торгів акціями поки не має для сумарних обсягів біржових торгів великого значення), а скоріше залежить від активності на ринках боргових інструментів. Оскільки здійснення зовнішніх запозичень у майбутньому році може бути традиційно проблемним і актуальним лише для обмеженої кількості емітентів, то ринки інструментів державного, муніципального та корпоративного боргу, мабуть, залишаться важливими складовими біржової ліквідності», - зазначив експерт.

За словами голови ради Асоціації «Українські фондові торгівці» Сергія Антонова, уже котрий рік учасники ринку очікують запуску валютних деривативів та подвійного лістингу. «Ми теж пов'язуємо з 2014 роком позитивні прогнози на просування цих тем. Як мінімум з точки зору інфраструктурних аспектів багато чого в реалізації зазначених завдань стало більш визначеним. Питання подвійного лістингу зараз можна розглядати більш ширше, ніж раніше. Спочатку великі надії пов'язувалися саме з запуском в Україні обігу акцій іноземних емітентів, що володіють активами в нашій країні. Цілком можливо, що навіть більш ефективними можуть виявитися спроби запуску в обіг боргових інструментів, емітованих SPV (special purpose vehicle, спеціально створена компанія – УНІАН), які створені за участі українських емітентів. Важливим інструментом стимулювання ліквідності і скорочення ризиків має стати впровадження нових форматів біржового РЕПО, які передбачають дієві механізми зниження ризиків нерозрахунків, компенсацію цінових коливань і відновлення можливості використання додаткового забезпечення у цінних паперах, але вже на рівні не біржі, а «Розрахункового центру», - наголосив Антонов.

Голова ради директорів групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Валерія Гонтарева припускає, що Україна все ж спробує вийти на ринок запозичень в 2014 році і випустити 7-10-річні суверенні євробонди, аби накопичити запас міцності для розрахунків по коротких облігаціях, куплених Росією. «Зрозумівши можливості, що відкриваються, корпоративні позичальники також постараються скористатися цим, і вийдуть на ринок з масованою пропозицією євробондів. Це можуть бути державні банки – «Ощадбанк» і «Укрексімбанк», держкомпанії - НАК «Нафтогаз», «Укрзалізниця», аеропорт «Бориспіль», а також банки, які вже присутні на ринку єврооблігацій. З нових корпоративних імен може з'явитися дебютний випуск «Донецьксталі», - вважає Гонтарева.

Андрій Гарасим (УНІАН)

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter