19 марта 2024 года выдающаяся украинская поэтесса и искренняя патриотка своей родины Лина Васильевна Костенко отмечает 94-ий день рождения. Её вклад в современную украинскую литературу огромен, а острые и свободолюбивые стихи тронут любое сердце. Многие поэзии Лины Костенко оказались пророческими.
Лина Васильевна прожила очень насыщенную жизнь - Голодомор, Вторую мировую войну, сталинские репрессии и обретение независимости Украины. Награжденная многими престижными литературными наградами поэтесса стала моральным авторитетом для многих украинцев и никогда не боялась выражать свое мнение. С 2010-ых годов Лина Костенка не посещает публичные мероприятия и почти не общается с прессой, ведя уединенную жизнь.
УНИАН желает Лине Васильевне крепкого здоровья и мирного неба. В день рождения поэтессы мы собрали лучшие стихи и цитаты писательницы на тему войны.
Стихи Лины Костенко о войне
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
***
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви.
***
Розп’ято нас між заходом і сходом.
Що не орел — печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
щоб він не дався знівечить себе!
***
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро – водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, –
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.
***
Це ж треба мати сатанинський намір,
чаїть в собі невиліковний сказ,
щоб тяжко так знущатися над нами,
та ще й у всьому звинувачувати нас!"
***
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
***
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Цитаты Лины Костенко о войне
Когда у человека есть народ, тогда он уже человек.
А вы думали, что Украина так просто. Украина - это супер. Украина - это эксклюзив. По ней прошли все катки истории. На ней отработаны все виды испытаний. Она закалена высочайшей закал. В условиях современного мира ей нет цены.
Я вообще думаю, что и государство свое этот народ не может до сих пор построить, потому что пережил большое историческое унижение.
У нас же так, если говоришь на украинском, то уже и националист.
Линию обороны держат живые.
Вечная парадигма истории: за свободу борются одни, а к власти приходят другие.
Мы уникальная нация. У нас земледельцев морили голодом. Режиссеры ставили спектакли в концлагерях. Поэтов закапывали в вечную мерзлоту. У кого еще есть атомный саркофаг? А у нас есть.
Судьба не улыбается рабам.
У каждой нации свои болезни. В России — неизлечима.
Украина сопротивляется, как Лаокоон, опутанный змеями. Она беззвучно кричит, но мир не слышит. Или не хочет услышать.
Я не люблю несчастных. Я счастлива. Моя свобода всегда при мне.
Ибо кто, как я, намучился на войне, тому жизнь подскочила в цене.
