Министр АПК Присяжнюк: Учитывая общую ситуацию, я поддержал решение правительства отложить соглашение с ЕС

Министр АПК Присяжнюк: Учитывая общую ситуацию, я поддержал решение правительства отложить соглашение с ЕС

Решение властей о переносе подписания соглашения с ЕС, по утверждению премьер-министра Николая Азарова, было принято с учетом неутешительных докладов министров относительно будущего экономики Украины. В интервью УНИАН глава Министерства аграрной промышленности и продовольствия Николай Присяжнюк рассказал, какие прогнозы содержались в докладе его ведомства, что в целом ожидается на рынке аграрного сектора из-за "замораживания" евроинтеграции. Разговор с министром состоялся до ситуации с Евромайданом. (укр.)

Влада відклала підписання Угоди про асоціацію з ЄС. За твердженням прем’єр-міністра Миколи Азарова, рішення було прийнято через невтішні доповіді всіх міністрів стосовно майбутнього економіки України. В інтерв’ю УНІАН глава Міністерства аграрної промисловості та продовольства Микола Присяжнюк розповів, які прогнози містилися у доповіді його відомства, що загалом очікується на ринку аграрного сектору через "заморожування" євроінтеграції, як вирішуватимуться проблеми рекордного врожаю, коли Україна зможе розпочати поставки пшениці і сої на китайський та американський ринки. Розмова з міністром відбулась до розв’язання ситуації з Євромайданом. 

- Миколо Володимировичу, Ви очолюєте Міністерство аграрної промисловості та продовольства вже три з половиною роки. Що змінилося в АПК України за цей час? Чого вдалося і не вдалося досягти?

- У цілому, ми підтримали динаміку розвитку аграрного сектору, виконали велику роботу з дерегуляції, хоча залишається багато чого зробити у цьому напрямку. За три роки нам вдалося в сукупності наростити валове виробництво сільгосппродукції на 25%, уникнути коливань закупівельних цін під час збирання врожаю, стабілізувати ціни на продукти харчування, загалом стати світовим лідером з експорту аграрної продукції, і зернової групи, зокрема. Також за ці роки вдалося розширити на 30% географію постачання української продукції на зовнішні ринки. Аграрний сектор є лідером економіки України. А в цьому році ми будемо мати рекордний врожай – майже 61 млн тонн і це, звичайно, - досягнення. І, нарешті, нам вдалося покращити рівень матеріального забезпечення села і зупинити спад виробництва продукції тваринництва. Так, це – небагато, проте це - позитивна тенденція.

Чого не вдалося? Головного – зараз ми продовжуємо працювати над тим, щоб економіка аграрного сектору стала невід’ємною частиною соціального забезпечення українського села. Ми маємо вселити надію селянину на те, що про село піклується держава. Ми дали позитивний сигнал, але селянин його ще не сприйняв. Це і є одним з основних наших завдань на наступні роки.

Ми також продовжуємо працювати над втіленням програм з технічного переоснащення, завершенням земельної реформи. Багато було пропозицій за ці роки – і від МФВ, і від Світового банку, і від інших структур, які рекомендували взяти під шаблон, рубонути, ввести ринок землі. Але ми вирішили підходити до цього питання виважено. З однієї сторони, можна сказати, що процес роботи над земельною реформою ще не завершений. Але з іншої – вдалося переконати, що так шаблонно ми не маємо права підходити до цього питання. Переконаний, що цю справу ми теж завершимо, але таким чином, аби все було в рамках інтересів українського селянина, щоб він не залишився обезземеленим.

- Ви сказали про рекордний урожай. Безумовно, це - досягнення, але ж великий врожай потягнув за собою суттєве зниження цін на зернові. Наскільки знизилася рентабельність вирощування у цьому році?

- На жаль, так завжди буває. Сьогодні ціна й справді низька, але вона не критична. Ми бачимо, що ті підприємства, які мають високі врожаї, вони більш рентабельні, тоді як компанії, що не використовують технології, не вносять необхідний обсяг добрив, вони, звичайно, є збитковими. Я розумію, що закупівельні ціни на зерно в Україні формуються на основі вартості на світових біржах. Проте я не є прихильником того, що аграрні біржі у такі періоди стають маніпуляторами ціни і грають на пониження. Це - не правильно і не допустимо. Але нам поодинці із світовими маклерами дуже важко справлятися. Тому ми прагнемо рано чи пізно відкрити Причорноморську зернову біржу. Вона дасть можливість виставляти більш чесні котирування.

- Коли це може відбутися і чи буде ця біржа одним з механізмів роботи Причорноморського зернового пулу?

- Це важкий процес, адже самостійно ми цього зробити не можемо. Залучення до справи Чиказької товарної біржі або Euronext передбачає певну програму поведінки, що для нас не зовсім привабливо. Зараз ведемо перемовини між країнами Причорноморського басейну, щоб спробувати самостійно все зробити. Як це вийде, я ще сказати не можу. Можливо, біржа і справді буде інструментом Причорноморського зернового комітету, але не в форматі Україна-Росія-Казахстан, а за участю абсолютно всіх держав-експортерів зерна Причорноморського басейну. І цей формат буде дієвий.

- Чи впорається Україна із 32-мільйонним експортом зернових у цьому маркетинговому році? Ви визначилися із зернотрейдерами стосовно допустимих обсягів зовнішніх поставок?

- Думаю, ми впораємося з експортом у 30-32 млн тонн, вже до 1 січня зможемо експортувати 15 млн тонн. У січні-лютому буде певний спад, але вже починаючи з березня і до 1 липня попит на зерно традиційно зросте і Україна, безумовно, зможе експортувати необхідні обсяги. Поки що не можна сказати, що сьогодні у цьому напрямку все вдалося, але під час кожного засідання Кабміну міністрів це питання обговорюється. Окрім того, ми зараз зобов’яжемо лінійні елеватори надавати на сайтах інформацію про ціну послуг. Саме такими економічними і інформаційними важелями досягнемо поставленої мети.

Що стосується угод із зернотрейдерами, то у нас була нещодавно зустріч і ми домовилися обговорити питання ще й після 15 грудня. Але найближчим часом ні обмеження обсягів експорту, ні квотувань не передбачаємо. На сьогодні ми експортували понад 6 млн тонн пшениці, і вважаємо, що без жодних обмежень можемо експортувати 9 млн тонн.

- Ви вже маєте прогнози стосовно структури посівних площ під ярові культури у 2014 році?

- На сьогодні ми не досіяли приблизно 380 тис. га. І не тому, що технічно чи технологічно не могли, або не було коштів. Просто вереснева погода затримала збирання цьогорічного врожаю. Звичайно, площі не були підготовлені, а потім почалися заморозки. Через це ми пропонували призупинити сівбу. Але площа недосіву не є критичною, адже ті площі, які ми засіяли, повністю перекривають продовольчу безпеку і нададуть можливість бути присутніми на зовнішньому ринку.

Щодо сівби ярих, то вважаємо, що збільшиться обсяг площі під кукурудзу. Він в 2014 році становитиме приблизно 5,2 млн га. Звичайно, збільшиться площа і під ярий ячмінь, сьогодні попит на цю культуру на ринку достатньо високий. Окрім того, будемо відслідковувати сівбу круп’яних, зараз ці культури стають непривабливими для сільгоспвиробників, але вони потрібні для забезпечення продовольчої безпеки. І хто б мене як не критикував, але у лютому буде нарада з губернаторами для підписання меморандуму щодо прогнозованих площ сівби круп’яних, цукрового буряку і овочів. Питання продовольчої безпеки є першочерговим для нас.

- Чи розпочала Державна продовольчо-зернова корпорація форвардні закупівлі зерна? Скільки планується витратити на цю програму?

- У цьому році ПАТ «ДПЗКУ» закупила 2,8 млн тонн зернових та експортувала з урахуванням кредитно-торгових зобов’язань 1,4 млн тонн. А  до кінця року повинна експортувати 2 млн тонн. З цим корпорація впорається. Форвардну програму  ДПЗКУ розпочне у лютому 2014 року і планує  в ході неї закупити понад 1 млн тонн зерна. Також 1 млн тонн буде закуплено за спотовими контрактами. Враховуючи те, що експортні контракти корпорації орієнтовані, здебільшого, на кукурудзу, то в основному її і будемо закупляти. Загалом на форвардні та спотові закупівлі зернових ДПЗКУ зможе виділити до 4 млрд грн.

- А як йдуть справи із другою, товарною частиною кредиту КНР? Чи закупила вже ДПЗКУ на 1,5 млрд грн китайських товарів?

- Так, угоду поділено на дві частини. Першу - у 1,5 млрд грн. - ДПЗКУ витратила на форвардні закупівля зерна, а також за рахунок цих грошей ми отримали можливість модернізувати державне майно, тобто, лінійні і портові елеватори. Окрім того, разом із заводами з виробництва вагонів відпрацьовуємо програму з випуску вагонів-зерновозів. Також почнемо будівництво на ці кошти самохідних барж, «панамаксів» і перевантажувальних кранів.

Друга частина кредиту – кошти, на які ми маємо закупити товари виробництва КНР. Це, на превеликий жаль, виявилось непростим завданням, тому що купувати непотріб ми не маємо права. Але програма є і ми все-таки будемо закуповувати засоби захисту рослин. Хочу звернути увагу, що корпорація, виплативши Китаю гроші, готова передати ці товари на реалізацію іншим компаніям. ДПЗКУ не ставить перед собою завдання ні оптово, ні роздрібно торгувати засобами захисту рослин на території України.

- Раніше Ви говорили про те, що хотіли домовитися з Китаєм про зменшення товарної частини кредиту до 750 млн долл. Не вдалося досягти мети?

- На жаль, поки не вдалося. Нашу пропозицію зрозуміли, але поки ми все ще в процесі перемовин.

- Коли Україна зможе почати поставки пшениці і сої на китайський ринок? Про які обсяги йде мова?

- Під час візиту президента Віктора Януковича у Китай 5 грудня ми підпишемо фітосанітарний сертифікат, що дозволить експорт української сої. Пшеницю сертифікуємо протягом 2014 року. Вважаю, що у 2014/2015 маркетинговому році ми вже будемо присутні на ринку Китаю. Особливо привабливою для нас є перспектива експортування сої, тому що Китай не квотує її експорт на відміну від кукурудзи.

- Чи завершено сертифікацію української пшениці в США? Невже така самодостатня країна як Штати закуповуватиме наше зерно?

- Ми ще в процесі. Взагалі, право експортувати українську пшеницю в США – це моя ініціатив. І коли я це озвучив в Міністерстві сільського господарства США, то вони були дуже здивовані. Розумію, можливо, ми й ніколи не будемо туди постачати зерно, але дозвіл на експорт на американський ринок – своєрідне визнання. Якщо ми отримаємо цей фітосанітарний сертифікат, то у нас з’являться додаткові можливості на інших ринках. Переконаний, в 2014 році ми цю процедуру завершимо.

- Безперечно, найактуальнішою темою на сьогодні є рішення уряду про відкладення підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що, за словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, було зроблено через невтішні доповіді всіх міністрів стосовно майбутнього економіки України. Які прогнози містилися у доповіді міністерства аграрної політики? Раніше Ви дуже багато говорили про позитивні наслідки підписання асоціації з ЄС для України…

- Перспективність співробітництва України з ЄС в аграрній галузі, галузі гармонізації стандартів і законодавства була, є і залишиться. Хто може заперечити те, що підвищення стандартів якості продуктів харчування необхідне для продовольчої безпеки держави? Хто може заперечити, що будь-який новий ринок для держави є перспективним? Ми намагаємося добратися до Бангладеш, до африканських країн, тому чому ми не повинні прагнути вийти на ринок ЄС, який знаходиться поряд? Проте є загальнодержавна економіка. Враховуючи загальну ситуацію, я підтримав це рішення. Проте це - не відмова від євроінтеграції, не повернення на 180 градусів. Ми повинні йти у ЄС, але на рівних з ними.

- До речі, нещодавно президент сказав, що допускає вірогідність перегляду положень договору про зону вільної торгівлі з ЄС. Чи зверталися вже до Мінагрополітики, аби міністерство запропонувало зміни до договору, зокрема, щодо квот на експорт української продукції?

- Насправді, квоти на аграрну продукцію, які вставляє Європа, не є чимось винятковим. Ринок продовольства найбільш зарегульований у будь-якій країні світу. Зараз першочергова задача – поєднати європейські технічні досягнення з нашими природними та людськими ресурсами, і вже з цим виходити на треті ринки.

- Нещодавно Кабмін затвердив Стратегію розвитку аграрного сектору до 2020 року, яка передбачає суттєве збільшення виробництва зерна, підвищення прибутків малого та середнього аграрного бізнесу, забезпечення 80% попиту українців вітчизняною продукцією. Яким чином Україна зможе виконати ці завдання?

- Над  цією стратегією ми працювали протягом року, залучали громадські організації, різноманітні міжнародні структури. А коли уряд її прийняв, то одразу з’явилися критики, які керуються принципом «не знаю як, але тільки не так». Не варто забувати, що стратегія – це тільки «дорожня картка». Діюча програма закінчується у 2015 році, тому нову програму ми презентуватимемо у 2014 році. Поки ми активно проводимо з усіма учасниками ринку узгоджувальні наради, особливо з профільними асоціаціями. Створюючи ж стратегію, ми керувалися не принципами планової економіки, такими як «даєш врожай! даєш план!», а намагалися розробити умови для інвестування, проживання на селі, умови для того, щоб бізнес міг взяти на себе певну частину соціального забезпечення села. Отже, наше сьогоднішнє завдання – прикласти всі зусилля для підтримки дрібнотоварного та середньо товарного виробника і збереження українського села.

Яна Брензей (УНІАН)

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter