Баланс недели: МВФ, ЕС и отставка правительства, которая не состоялась

Международное сообщество, кроме «кнута» в виде обещаний ввести санкции в отношении украинского истеблишмента, решило продемонстрировать украинской власти и «пряник»: МВФ готов к сотрудничеству, как и Европа. Остается дождаться от руководства страны действий, которые в последнее время «особо неожиданны».

Звичайно, писати про економіку у часи соціальних зрушень справа невдячна, проте все ж необхідна. Принаймні для розуміння того, що нас чекатиме вже найближчим майбутнім. Якщо підсумувати економічні події минулого тижня, то майже всі вони знаходилися в тіні тої масштабної всезагальної політичної кризи, у яку все більше поринає Україна.

«Невдалий» нічний штурм правоохоронцями Майдану Незалежності 11 грудня фактично призвів до того, що в Євросоюзі, а ще більше в Сполучених Штатах Америки заговорили про санкції до ряду та осіб українського істеблішменту, серед яких неофіційно називались і люди, що володіють мільярдними статками. Показовою в цьому плані виявилась реакція однією з найбільших за капіталізацією приватних корпорацій України, яка поспішила заявити про те, що виступає за торжество верховенства права в країні. На даний момент можливість введення санкцій проти ряду перших осіб країни поки лишається лише  віртуальною загрозою, хоча, без сумніву, будь-які необережні чи провокаційні дії влади можуть спровокувати матеріалізацію цих загроз.

І знову МВФ, і знову ЄС

Проте крім «батога» міжнародна спільнота на минулому тижні вирішила продемонструвати українській владі і «пряник». Зокрема, голова Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард ще 10 грудня заявила про готовність МВФ фінансово допомогти Україні, але зауважила, що український уряд має виконати низку вимог, зокрема, провести реформу ціноутворення на енергоносії та у валютній сфері.

«Є реформи, які мають бути проведені. Зокрема, це стосується ціни на енергоносії та реформу монетарної системи, які, на наш погляд, є незамінним механізмом і які український уряд та український народ мають здолати з тим, щоб поновити стабільну ситуацію», - сказала глава МВФ.

Крім того, президент Віктор Янукович повідомив, що під час розмови віце-президент США Джо Байден наголосив на майже вирішенні питання з кредитом МВФ. Але  Янукович продовжує стверджувати, що позиція української сторони лишається незмінною: «Я сказав: якщо будуть такі умови, які нам пропонуються, – заморозити зарплати, пенсії, підвищити ціни на газ, – нам такі кредити не потрібні». При цьому він підкреслив, що Україна розраховує на власні сили і бачить, як підвищити рівень економіки, зберегти динаміку зростання зарплат і пенсій.

В умовах, коли золотовалютні резерви скорочуються із швидкістю майже 10% за місяць, слова про розрахунок на власні сили звучать аж занадто непереконливо. Варто нагадати, що на даний момент кошти Фонду залишаються єдиним джерелом поповнення ЗРВ  України.

Проте, одна із сторін дійсно намагається поновити співпрацю з Україною. Свідченням цього є заява директора із зовнішніх зв'язків МВФ Джеррі Райса. Він повідомив, що виконавча рада Міжнародного валютного фонду має намір у понеділок, 16 грудня, обговорити фінансову політику уряду України, особливо в частині валютного регулювання. «Ми готові продовжувати дискусії з цих питань і підтримати економічні реформи в Україні. Перелік реформ передбачає посилення фінансового сектору, фіскальну консолідацію, скорочення фінансових розривів, а також підвищення тарифів на газ для домогосподарств із одночасним введенням механізму соціальної допомоги близько 40% домогосподарств», - сказав Райс.

На минулому тижні перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов під час свого візиту до Брюсселя заявив, що Україна має політичну волю до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і буде готова це зробити, як тільки будуть вирішені проблемні питання. В свою чергу комісар ЄС з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле зазначив, що Євросоюз готовий підготувати «дорожню карту» для імплементації угоди про асоціацію і прискорення досягнення порозуміння з Міжнародним валютним фондом.

Загалом, останні заяви могли б викликати певний оптимізм, якби не лишали після себе враження якоїсь недійсності. Занадто часто останнім часом змінювався вектор політики  української влади...

Як зазначає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, різкі зміни риторики української влади, які можна було спостерігати останнім часом, звичайно ж, насторожують. За словами експерта, до чергових заяв українського керівництва треба дуже обережно ставитись, перш за все, треба подивитись, як вони будуть співвідноситись з реальними діями. На його думку, якщо питання щодо укладення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом не буде вирішуватись дуже швидко, а Україні необхідно вже зараз отримати якісь ресурси для поновлення золотовалютних резервів, то, очевидно, в цьому плані стало б у пригоді поновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. «Міжнародний валютний фонд зробив першим крок назустріч Україні, заявивши, що не наполягає на одномоментному підвищенні тарифів для населення. Відтак, якщо Україна прийме цю пропозицію, можна буде говорити про серйозну заявку на стабілізацію ситуації в країні», - зазначає Юрчишин.

В той же час, за словами експерта, українська влада останнім часом дуже вільно інтерпретує різні події та явища у міжнародній сфері. Це стосується не лише ситуації щодо відносин з Європейським Союзом чи Міжнародним валютним фондом, але й позиції України щодо Митного союзу. Як сказав Юрчишин, зараз звучать від різних наближених до влади людей суперечливі заяви з цього питання. На думку експерта, на сьогодні у Росії та України немає підстав для підписання якихось нових угод, оскільки продовжує діяти угода про Зону вільної торгівлі у рамках СНД. Експерт вважає, що треба просто почати її реалізовувати, в тому числі ті пункти, які не працюють або відкладені. «Якщо ж мова йде знову про черговий перегляд українсько-російських відносин, та підписання якогось нового варіанту Харківських угод, то я б дуже не хотів, аби це сталося», - зазначив Юрчишин. Проте, за його словами, непрозорість дій влади дають можливість робити будь-які припущення з цього приводу.

«Недоторканний» уряд

Ще однієї знаковою подією минулого тижня стала заява президента перед п"ятничним "груглим столом". Янукович дав зрозуміти, що Микола Азаров і надалі лишатиметься на посаді  прем’єр-міністра. Таким чином, влада дає чітко зрозуміти, що ніякої зміни не лише політичного, але й економічного курсу вона не допустить.

Щодо інших макроекономічних подій минулого тижня, то, як вже зазначалось, практично всі вони перебували в тіні тої загальної кризи, що розгортається зараз в країні. Урядовці, в основному, перетворились на агітаторів, що не втомлювались з екранів телевізорів  заявляти про економічну стабільність в країні, та про те, яким правильним курсом рухається Україна. Приватний же сектор більше слідкував за подіями на Майдані, чим за ситуацією на ринках.

Можливо, на час написання цієї статті влада зробить якийсь черговий різкий поворот лише в їй відому сторону, знову поставивши всю країну «на диби». Ніхто не може, наприклад сказати, які рішення будуть прийняті президентами Росії та України під час зустрічі у Москві 17 грудня. Зрештою, ніхто не може сказати, чим навіть закінчаться ці вихідні, до яких дій зрештою вдасться влада щодо Майдана. Проте, все ж один чинник лишається доконаним – без реального реформування української економіки, без активної співпраці з міжнародними фінансовими інституціями криза в Україні має всі шанси перетворитись на постійний чинник.

Віталій Неборак (УНІАН)

УНИАН в Google News