Про село Моринці, видання "Кобзаря" та заслання поета відомо ще зі шкільної програми, але у житті митця було безліч інших цікавих фактів, які залишилися поза увагою.

Спеціально до дня народження Тараса Шевченка ми підготували підбірку маловідомої інформації про великого українця. Отож, знайомтеся, це – інший Тарас.

2 роки школи, 200 років слави

Основною освітою Тараса були два роки навчання у церковно-парафіяльній школі. Майбутня гордість української культури був зобов'язаний багатьма своїми знаннями баронесі Софії Григорівні Енгельгардт. Чарівна красуня навчала юного козачка польській та французькій мовам, а загальне уявлення про світ Тарас отримував від лакеїв.
Важко уявити, але до кінця життя Тарас Шевченко писав навдивовиж безграмотно. Ось фрагменти з одного його листа, відправленого братові: "Брате Микито треба б'тобі погавкати та я не сирдитий. Не хай буде так Як робіця .... За цілуй старого діда Івана за мене, і поклонися всій рідні Нашій Яка є ... Скажи іваново Федерці не хай він' до мене напишу листа окрім. – Та тілько не по московському а то й читати не буду – Кланяйся йому. Залишайся здорова – Твій брат тарас' Шевченко".
Тарас Шевченко. Лист до брата Микити Шевченка. 1840.

Дорога душа

У різних історичних джерелах вказано різні дати звільнення Шевченка з кріпацтва: одні дослідники називають 1838 рік, інші кажуть, що вільним Тарас став лише за кілька років до смерті. У своїй автобіографії Тарас Григорович писав, що своєю свободою завдячує Карлу Брюллову та Василю Жуковському: великий художник написав портрет російського поета. Картину продали на аукціоні, а за отримані кошти звільнили Шевченка.
Карл Брюллов. Портрет поета В.А. Жуковського. 1837
Портрет було продано за фантастичні мірками того часу кошти – 2 500 рублів. Найцікавіше, що частково гроші були надані імператорською родиною, про що є задокументований запис: так, імператриця Олександра Федорівна дала 400 рублів, наслідник престолу Олександр ІІ та велика княгиня Олена Павлівна – по 300 рублів. Вже за тиждень поміщик полковник пан Енгельгардт відпустив на волю "кріпосну душу".
Павло Васильович Енгельгардт, поміщик Шевченка
Однак Петро Мартос, який фінансував видання першого "Кобзаря" 1840 року, наводить відмінну від традиційної версії історію викупу Тараса Шевченка з кріпацтва.

Якось художникові-кріпакові один генерал замовив свій портрет. Намалював художник гарно і, що важливо, дуже схоже. Але в житті генерал був некрасивим, а отже, реалістичну роботу приймати відмовився. Тоді Шевченко переробив картину: зафарбував генеральські атрибути, намалював натомість рушника та інструменти для гоління і віддав роботу у цирульню як вивіску. Розлючений генерал запропонував Енгельгардтові викупити кріпака. Розуміючи, чим це може закінчитися для Тараса, Жуковський вмовив імператрицю прохати Шевченкового власника призупинити перемовини з покупцем. На знак подяки імператриця захотіла, щоб Карл Брюллов нарешті докінчив давно розпочатий портрет Жуковського, який і був потім розіграний у знамениту лотерею.

Хіпстер ХІХ століття

Ми звикли до образу Шевченка, зображеного на портретах у вигляді втомленого вусатого чолов'яги у шапці та свиті. Втім така однобока картинка не зовсім відповідає дійсному образові Тараса. Шевченко був молодим прогресивним демократом та не любив ані надмірної пишності, ані скромної стриманості в одязі.
Однак у роки життя у Петербурзі модний портретист заробляв пристойні кошти, які з радістю витрачав на модний одяг. Зокрема, у своєму щоденнику поет писав про особливе задоволення, отримане від придбання гумового плаща-макінтоша, який вартував 100 карбованців. Для порівняння, перебуваючи у складі археологічної комісії, Шевченко заробляв 150 карбованців на рік.

Гультій Шевченко

Шевченка прийнято вважати пияком. Загалом, ми пробачаємо поету цю згубну звичку, і мало хто сумнівається у її існуванні. Але не все так просто.

Основним доказом алкоголізму Тараса Григоровича служить фраза з листа Тургенєва до Герцена, написана після смерті поета: "Скажи два слова у "Колоколі" про смерть Шевченка. Бідняк заморив себе непомірним вживанням горілки".
Російський письменник Іван Тургенєв
Сучасники генія стверджували, що Тарас Григорович захоплювався випивкою ще з часів Петербурга. Більш за все він любив відвідувати трактир біля біржі, у котрому зазвичай бенкетували іноземні матроси між рейсами. Поет швидко зав'язував знайомства та скрізь був "своїм хлопцем".
Тарас Шевченко з друзями у Петербурзі
Один зі знайомих поета, котрий брав активну участь у визволенні Тараса з кріпацтва, розповідав про період життя у Казахстані: "Виходжу я години в три ночі вдихнути свіжого повітря. Раптом чую спів. І що ж, ви думаєте, бачу? Четверо несуть на плечах двері, зняту з петлею, на якій лежать дві людини, покриті шинеллю, а інші йдуть по сторонах і співають: "Святий Боже, Святий міцний!" – Точно ховають кого. "Що це ви, панове, робите?" – Запитую їх. "Так ось гулянка у нас була, відповідають, – на якій двоє наших, Тарас та поручик, лягли кістьми. Так ми їх і розносимо по домівках".
У спогадах іншого доброго знайомого Шевченка, історика Миколи Костомарова, віднаходимо цілу низку прикладів, які нібито мають свідчити на захист митця. Костомаров, мовляв, безліч разів бачив, як Шевченко випиває, і то неабияк випиває ("десяток склянок чаю з додаванням рому"), але лише раз зустрів поета по-справжньому п'яним (і то у більш пристойному вигляді, аніж решта компанії, яка його супроводжувала). Вважають, що така репутація Тараса спричинена його стійкістю до алкоголю.
Друг Шевченка історик Микола Костомаров
А полковник Косирев, згадуючи про період служби Шевченка у Ново-Петровському укріпленні, пише, що від пригощань художник не відмовлявся, частіше пив у гостях, ніж своїм коштом, і міг впитися до того, щоб заснути просто в домі господарів. Одного разу молодь поклала Шевченка на двері і, співаючи церковних пісень, носила його у такому вигляді, відповідаючи цікавим: "Шевченка хоронимо!".
Гультій Шевченко товаришував з Віктором Закревським, українським засновником жартівливого "товариства мочемордія". Алкогольне товариство проводило регулярні засідання, на яких обирався голова "його всепьянейшество". Під час подорожі до України у 1843 році у "товаристві мочемордія" бував і Шевченко.
Тарас Шевченко. Віктор Закревський, його всеп'янейшество. 1843
Втім, біда була ще й у тому, що Шевченко в якийсь момент став популярним. І було багато охочих з ним випити. У 1859 році, наприклад, його взяли в повноцінний алкогольний полон священик Троїцької церкви отець Єфим та купець Балабуха. Пили вони в поетом півночі, а коли Шевченко висловив бажання поспати на березі Дніпра, щоб трохи протверезіти, отець Єфим не випустив його з дому. Лише на ранок приїхав його друг Іван Сошенко та звільнив із "полону".
Іван Сошенко, один із найближчих друзів Шевченка
Товариші по чарці вживали благородні світські напої: ром, настоянки і наливки, ведучи необережні розмови "за життя" і мріяли про свободу та світле майбутнє. Це був такий собі гурток молодих вільнодумців, опозиційно налаштованих до російського самодержавства, до якого належали Віктор та Михайло Закревські, брати Яків та Сергій де Бальмени, історик М. Маркевич, офіцер Ціхонський та інші.

Так чи інакше, у спогадах товаришів Шевченка йдеться про те, що він був душею компанії та, захмелівши, завжди налаштовував людей на позитивний лад.

Міф про кобзарів

Тарас Шевченко створив та поширив найбільший міф про кобзарів, вважають деякі дослідники. Наприклад, прийнято вважати, що кобзарі ходили у супроводі поводирів, якими були лише хлопчики. Насправді супроводжувати музикантів могли і дівчатка. Але це були або доньки кобзарів, або дружини.
“
Для більшості людей кобзар — це хранитель історичної пам'яті, але цей міф створив і поширив саме Тарас Шевченко завдяки своєму "Кобзарю", де він змістив акценти
— вважає Вікторія Антоненко, завідувачка сектору культурно-масових заходів Національного музею Тараса Шевченка.
До Шевченка кобзар сприймався духовним посередником між людьми і церквою, пояснюючи змісти релігійних пісень, написаних були церковнослов'янською мовою. Шевченко змінює акцент у творі "Перебендя". Він показує нам кобзаря, який про релігійне йде говорити степом на самоті, а для людей розповідає про історичне минуле, часи козаччини, ідеалізує Запорізьку Січ.
“
Шевченко запустив моду, яка потім дала поштовх для роздумів етнографам. Вони пішли в народ шукати кобзарів, які співають історичних пісень, а їх нема. Одне за одним в нашому сприйнятті утвердився образ кобзаря тільки як транслятора історичної пам'яті. Але це було не так
— пояснює Вікторія Антоненко, завідувачка сектору культурно-масових заходів Національного музею Тараса Шевченка.
Відомий кобзар Самійло Яшний (1813 - 1903)

Весілля, що не відбулося

Фантазія про одруження не полишала Шевченка протягом усього життя. Останньою дівчиною, яку він серйозно розглядав на роль дружини, стала 20-літня Ликера Полусмак. Вона спершу прислужувала у його друзів Карташевських і, убрана в український стрій, виконувала насамперед декоративну роль; потім служила наймичкою у сім'ї поета Пантелеймона Куліша.
Тарас Шевченко. Ликера Полусмак. Вугілля. 1860
46-річний Шевченко, який все життя прагнув створити сім'ю, закохався у дівчину. Самій же Ликері він подобався, але не більше. Вона весь час вагалася, в чому допомагали і збоку. Пани, у яких вона служила, називали Тараса "сибіряком", і це найбільше лякало Ликеру. Адже мався на увазі досвід заслання, куди потрапляють за різні провини і повертаються травмованими, надламаними особистостями. Талант поета Ликера не розгледіла, і вже після смерті Шевченка у письмових спогадах жалкувала, що не стала його вдовою.
Ликера Полусмак, фото зроблене після смерті Шевченка
І лише 1904 року, після смерті свого чоловіка, Ликера Яковлева-Полусмак, залишивши дітей у Петербурзі, переїхала до Канева і щодня до кінця своїх днів приходила на могилу Шевченка.

Знайомство з Олдріджем

Про це екстравагантне для того часу знайомство також знають далеко не всі поціновувачі творчості Кобзаря. У 1858 році американський актор Айра Олдрідж був на гастролях у Санкт-Петербурзі, де і познайомився з Шевченком. У спогадах знайомої поета Катерини Юнге сказано, що Тарас та Айра швидко знайшли спільну мову та багато спілкувались. "Приходив Олдрідж, кімната закривалася на ключ, і бог їх знає, про що вони там говорили", - писала вона.
Леонід Пастернак. А. Ф. Олдрідж та Т. Г. Шевченко. Ілюстрація до збірника "Клич". 1915
Шевченко був кріпаком і на власному досвіді знав, що таке пригнічення та неволя. А Олдрідж був американським чорношкірим, який майже все життя прожив серед законного рабства та свавілля. Поет бачив, як руйнують та забороняють українську культуру. Актор бачив, як расисти руйнують його театр. Ці двоє не могли не потоваришувати.
П. Карімов. Побратими Т. Шевченко та А. Олдрідж у Петербурзі
Згодом Шевченко вирішив написати портрет свого заокеанського друга. Ця картина – одна з найбільш маловідомих робіт Шевченка.
Тарас Шевченко. Портрет А. Олдріджа. 1858

Шевченко і сучасний арт

Тарас Григорович надихав і продовжує надихати багатьох митців. У творах сучасного мистецтва поет постає дуже незвичним та навіть провокативним. У цьому є свій шарм: виявляється, Шевченко й справді "крізь століття", і на поп-арті виглядає так само органічно, як і в класичному живописі.
У лютому 2019 року на станції метро Тараса Шевченка в Києві відкрилася виставка "Квантовий стрибок Шевченка". Художник Олександр Гріхов намалював українського поета в несподіваних образах: Шевченко з червоним оком-лампою – "Термінатор"; зі шрамом-блискавкою і круглими окулярами – Шевченко-"Гаррі Поттер"; синій, лисий і з сережкою – Шевченко-"джин"; з густими бровами і квітами – Шевченко-"Фріда Кало". А ще Шевченко-"Фантомас", Шевченко-"Йода" та багато інших.
“
Мотивація – вийти зі стандартного образу, показати, що Шевченко не такий старий, як на всіх бюстах, у всіх підручниках; старий, втомлений від життя, втомлений від усього. А він був звичайною людиною – такий, як ми. Він не ідол, ходив на ті ж вечірки, любив – усе, як звичайна людина, і не треба робити з нього якийсь бюст
— розповів автор виставки, художник Олександр Гріхов
А от у столиці США Вашингтоні Кобзаря показали рок-музикантом. Біля пам'ятника поетові влаштували перфоманс, присвячений його винятковій особистості. Символом акції "Шевченко – проРОК свободи" став образ поета у вигляді рок-музиканта з кобзою.
“
Ми хотіли показати Шевченка в іншому вигляді, що він може бути модним, сучасним та роковим хлопцем
— розповіла віце-президент громадської організації "RAZOM" Анастасія Рибіцька
Стильним та сучасним Тараса Григоровича, а також інших класиків вирішив показати і Назар Дубів. Художник пофантазував, як би виглядали Тарас Шевченко, Леся Українка та інші відомі українці, якби були нашими сучасниками.
Замислювався над тим, чи робив би звичні для нас речі Тарас Григорович, якби жив сьогодні, і ще один сучасний український художник Юрій Шаповал.
“
А що, якби Кобзар жив у нинішній час? Напевно, Шевченко робив би селфі на iPhone та взяв би участь у Євромайдані
— розмірковував український художник Юрій Шаповал
Однак це ще не все. Шевченка так хочуть бачити у сьогоденні, що створили йому профіль в Instagram. Там дуже схожий на великого поета чоловік веде звичайне для користувача соцмереж життя та ділиться цим на своїй сторінці. Наразі у Тараса Шевченка, як би це не звучало, 21 500 підписників.
Посмотреть эту публикацию в Instagram

Сьогодні збираюсь відзначати одразу два свята. Піду вклонюся пам'ятнику Лесі Українці, привітаю з Днем народження та піду шукати собі подарунок. Я ж теж 25 лютого народився. Тому, дякую тобі боже за старий та новий календарі. А що тут такого, - я багато своїх іменин, свят і днюх пропустив, маю право святкувати двічі. #шевченко #лесяукраїнка #макскорж #instakobzar #shevagram #shev_che #happybirthday #деньнародження

Публикация от Тарас Шевченко (@shev_che)

Іменем Кобзаря

Іменем Кобзаря названо не лише тисячі вулиць, театри, навчальні заклади в Україні. Слава Григоровича пішла далеко за межі планети Земля.
Так, Шевченко є у космосі. У 1973-1975 роках станція "Марінер-10" вперше сфотографувала з близької відстан Меркурій. Було виявлено, що поверхню планети покривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародної астрономічної спілки, їх назвали іменами відомих художників, музикантів, письменників та поетів. Відтак один із 300 кратерів Меркурія отримав ім'я Кобзаря. Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів.
Кратер Шевченко на Меркурії
У світі налічується 1384 пам'ятники Кобзареві. На території України знаходиться 1256 скульптур Шевченка, ще півтори сотні – в інших 35 країнах світу, від Бразилії до Китаю.
Пам'ятник Шевченку у Пекіні, Китай

Пройдіть тест, наскільки добре ви знаєте Григоровича

Знаючи, якою насправді людиною був Шевченко, ми ще більше цінуємо його та неймовірний талант, яким він був наділений.

Він любив весну та рибалити. Смакував каву, найбільше – по-віденськи: не міцну, зі збитими вершками. Любив сало й борщ. Особливо з сухими карасями, свіжою капустою та приправами.

А ще – страшенно любив дітей. Мемуарист Олександр Афанасьєв-Чужбинський, згадуючи спільні з Шевченком мандри Україною, писав, що поет не раз сідав з дітьми просто на сільській дорозі, розказував їм казки, співав малечих пісень або робив для них іграшки-пищики.

Шевченко любив малювати автопортрети. Робив це легко, одразу познайомившись з людиною. Так само і писав поезію – без зайвих зусиль і творчих мук. Можливо, саме тому він став, ким ми його знаємо. Мабуть, тому він настільки генальний, що ідеально вписується у будь-яку епоху, особливо в сьогодення. Напевно, у цьому його здатність проникати у сердця і жити там вічно.
Читайте також:
Ілон Маск
Геній сучасності
Читати
Чарлі Чаплін
Людина, котра вміла дарувати посмішку
Читати
Альфред Нобель
Великий винахідник та борець за мир
Читати
Луї Армстронг
Джазовий геній
Читати
Автор: Вероніка Кордон