ЄС та США дбатимуть про нас у соцмережах?

Цього року одразу п`ять американських компаній, бізнес яких пов’язаний з Інтернетом, розмістили свої акції на фондовому ринку. Серед них ділова соцмережа LinkedIn, база американської нерухомості Zillow, сервіс колективних знижок Groupon та онлайн-радіо Pandora Media. Останнім з п’ятірки став виробник онлайн-ігор Zynga, який у понеділок 5 грудня розпочав своє роуд-шоу по американських мегаполісах. На черзі – весняне IPO Facebook.

Компанія Zynga, яка існує лише 5 років і має понад 2 тис. співробітників, не відома пересічному українцю, за винятком вузького кола експертів з Інтернет-бізнесу. Однак її онлайн-ігри знайомі практично кожному українському користувачеві Інтернету, який хоч раз зіграв у FarmVille Mafia Wars в соцмережі Facebook. Ігри безкоштовні, але компанія заробляє, продаючи гравцям віртуальну начинку: трактори чи зброю. За рік із вересня 2010-го по вересень 2011-го Zynga таким чином заробила 7,7 млн. доларів США. Виглядає так, що компанія прибуткова, проте насправді її доходи нестабільні, і до того ж ринком гуляють чутки про жахливі умови праці програмістів, що не сприяє залученню топ-талантів. Поважна ділова газета The Wall Street Journal у листопаді розповіла про скандал через те, що CEO компанії Zynga Марк Пінкус шантажував менеджерів середньої ланки звільненнями, якщо ті не погодяться повернути йому свої акції. (Під час «старт-апу» він замість великих зарплат роздавав пакети акцій, не прогнозуючи, що колись компанія коштуватиме мільярди). А після IPO його наймані працівники можуть стати ні багато, ні мало мільйонерами).

Отже, доля вищезгаданого Інтернет-проекту залежить від подальших значних інвестицій в нові ігри. Та чи допоможе партнерство із популярною соцмережею залучати значні кошти з фондового ринку, та наскільки перспективно зараз вкладати гроші в Інтернет-бізнес – питання із багатьма невідомими. У липні, коли Zynga подавала заявку на IPO, Пінкус оптимістично заявляв журналістам, що зможе залучити аж 2 млрд. доларів США – тобто «переплюне» Google із його найбільшим американським Інтернет-IPO в 2004 році. За якихось півроку ринкова волатильність та неуспішні IPO інших високотехнологічних компаній вдвічі знизили апетити амбіційного Пінкуса, і тепер він готовий «підняти» хоча б 1 млрд. та згоден виставити на торги лише малу частку в 11,1% акцій за ціною від 8,5 до 10 дол. кожна. Принаймні, Пінкус ще має час змінити ціну на більш обережну до 16 грудня, коли заплановані перші торги. Виводять компанію на IPO знані Morgan Stanley і Goldman Sachs.

Ставлення до інвестицій у Інтернет-компанії в Сполучених Штатах давно змінилося із захопливого до обережного, особливо після того, як наприкінці 90-х стався крах «доткомів» - перших Інтернет-компаній, що були накачані неймовірними грошовими вливаннями й миттєво луснули, як «мильні бульбашки». Приміром у 1999 році на IPO вийшли аж 200 «доткомів», залучивши понад 200 млн. доларів. Де ті інвестиції та де ті компанії зараз?.. Отже, цьогорічний вихід низки Інтернет-компаній на IPO дещо пожвавив фондовий ринок США, проте із серпня по листопад він продовжив функціонувати ледве на половину власних потужностей – оцінка Dealogic. У 2011-му, ціни на акції Groupon та Pandora Media менш як за півроку сповзли нижче від початкових. Соцмережі LinkedIn, початкова вартість акцій якої подвоїлася в перший день торгів 19 травня, а потім невпинно падала, поки що вдається балансувати на рівні приблизно 30% вище за початкову ціну акції. Самі Інтернет-компанії також дуже обережні з пропозиціями – виставляють на торги лише незначну частку акцій.

IPO постачальника ігор для соцмережі Facebook може стати «пробним каменем» для Марка Цукерберга, який після років спекуляцій нарешті зібрався зробити початкову публічну пропозицію частини акцій свого витвору, написало днями видання The Wall Street Journal. Якщо таємні зустрічі керівництва його соцмережі з Комісією з цінних паперів та бірж США, що зараз тривають, увінчаються успіхом, то у квітні-червні ми спостерігатимемо за найдраматичнішим та рекордним IPO будь-якої з високотехнологічних чи Інтернет-компаній у світі. На ньому Цукерберг спробує залучити на цілі розвитку до 10 млрд. доларів, а ринкова вартість його компанії сягне 100 млрд. Світ може отримати хоч і паперового, але наймолодшого мультимільярдера – американського юнака, який у 2004 році в кімнаті гуртожитку Гарвардського університету винайшов оригінальний спосіб, як спілкуватися та ділитися інформацією в Інтернеті. Зараз у його соцмережі зареєстровано понад 800 млн. осіб з усього світу, 500 млн. з яких заходять на сайт щодня. Прибутками Facebook завдячує онлайн-рекламі, адже великі компанії в останні роки буквально кинулися туди, щоб комунікувати з цільовими аудиторіями за допомогою дисплейної реклами та брендованих фан-сторінок. Глобальний прибуток соцмережі від онлайн-реклами цього року може сягнути 3,8 млрд. доларів, що на 1,86 млрд. більше, ніж торік. А в США її частка на ринку онлайн-реклами може зрости до 16,3% у 2011-му та до 19,5% у 2012 році – згідно з прогнозами eMarketer.

За підрахунками сервісу статистики соцмереж SocialBaker, станом на початок грудня 2011 року українців у Facebook уже 1,55 млн., і триває шалений темп приросту української аудиторії – понад 500 тисяч за 11 місяців. Хоч цієї соцмережею охоплено лише 3,42% жителів України, проте це – її золота частина – переважно лідери думок та молоді люди працездатного віку.

Яка користь для українських користувачів Інтернету від того, що якісь Інтернет-компанії стають публічними? Регуляторні органи США та Європейського Союзу постійно реагують на скарги користувачів своїх країн і зобов`язують Facebook та інші соцмережі, зареєстровані в їхніх країнах, покращувати захист персональної інформації, удосконалювати способи захищати честь і гідність користувачів, дбати про наявність інструментів для захисту дітей від шкідливої інформації, а також обмежувати використання персональних даних для маркетингу тощо. Іншими словами, у глобалізованому комп’ютерному світі 21-го століття, захист інтересів громадян України в Інтернеті все більше і більше йде від уряду США та установ ЄС, які опікуючись онлайн-безпекою в Інтернеті громадян власних розвинених демократичних країн, поширюватимуть це поле безпеки і на нас.

На моє глибоке переконання, краще хай захистом українців в соцмережах справді займається розвинений та демократичний Захід, ніж це робив би чинний уряд України, Верховна Рада та правоохоронні органи зі спецслужбами. Щодо українських бізнесменів та Інтернет-маркетологів, які розміщують рекламу в цій соцмережі, то їм лишається сподіватися, що знову ж таки американські та європейські регулятори примусять свої Інтернет-компанії продовжувати вдосконалювати методи оцінки ефективності рекламних кампаній на їхніх майданчиках.

Віктор Коваленко, експерт з комунікацій та медіа