РФ має право вето у Радбезі ООН / фото un.org

РФ має право вето у Раді безпеки ООН, тому надія на притягнення агресора до відповідальності по лінії цієї організації невелика.

Про це міністр юстиції України Денис Малюська повідомив в ефірі інформаційного марафону.

Міністр юстиції поінформував, що трибунал для притягнення до відповідальності Росії за збройну агресію формуватиметься в рамках Міжнародного суду ООН, але це може бути й окрема структура. За його словами, для створення міжнародного трибуналу необхідна домовленість багатьох країн, що має бути оформлена міжнародною угодою.

Відео дня

"Така домовленість і такий міжнародний договір повинні отримати міжнародну підтримку від міжнародних організацій. В першу чергу, безумовно, розглядається Генеральна асамблея ООН",- сказав Малюська.

За словами міністра юстиції, в історії були різні типи трибуналів.

"Трибунал просто як погодження чи домовленість союзних держав, як це було з Нюрнбергом. Були трибунали, які створювались за рішенням Радбезу ООН, як, наприклад, трибунал щодо колишньої Югославії чи Сьєрра-Леоне. Але в нашому випадку ми розуміємо, що агресор є постійним членом Ради безпеки ООН, який має право вето, тому опція з Радою безпеки ООН для нас не оптимальний варіант. Це буде міжнародний договір, ймовірно, який отримає підтримку міжнародної організації, в тому числі Генеральної асамблеї ООН, але це міждержавна домовленість", - зазначив Малюська.

Міністр юстиції наголосив на важливості налагодження співпраці з Міжнародним кримінальним судом.

"В Україну неодноразово приїжджав головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, який повідомляв про готовність міжнародного суду реагувати на злочинні дії російських військових і керівництва РФ на території України. Саме під юрисдикцією Міжнародного кримінального суду, в рамках якого працює прокурор Карім Хан, знаходяться одразу три типи злочинів, які вони можуть розслідувати на території України, - це злочини проти людяності, геноцид та воєнні злочини", - акцентував Малюська.

Міністр юстиції зауважив, що воєнні злочини найактуальніші, тому що це ціла низка злочинів - все те, що зараз вчиняють російські військовослужбовці на території України.

За його словами, закон про допуск Міжнародного кримінального суду дозволить українським правоохоронним органам співпрацювати з МКС, передавати докази, осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів.

"Таким чином Гаазький трибунал зможе активно реагувати на події які відбуваються сьогодні в Україні. Водночас Міжнародний кримінальний суд не покриває злочин агресії - для цього потрібно створювати окремий трибунал", - підкреслив Малюська.

Міністр юстиції додав, що місце проведення трибуналу над російськими воєнними злочинцями має велике комунікаційне значення, тому дискутуються різні пропозиції, але остаточне місце буде передбачено міжнародним договором, що буде регулювати всі питання про створення трибуналу.

Як повідомляв УНІАН, 3 березня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан повідомив, що МКС почав розслідування військових злочинів і злочинів проти людяності в результаті російського вторгнення в Україну.

Крім того, 27 лютого Україна направила проти Російської Федерації позов у Міжнародний суд ООН. 16 березня Міжнародний суд ООН зобов'язав Росію негайно припинити вторгнення в Україну.

3 травня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, який запроваджує механізм співпраці компетентних органів України з МКС.