Народні депутати подолали вето Президента України на Закон «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України».
Як передає кореспондент УНІАН, за подолання вето проголосували 384 з 442 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Перед цим депутати не підтримали пропозицію Президента про відхилення даного закону.
За дане рішення проголосували лише 33 (при необхідних 226 – УНІАН) з 442 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Як повідомляв УНІАН, 4 вересня 2008 року Верховна Рада подолала вето Президента на Закон "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України". Відповідний закон був ухвалений ВР 8 квітня 2008 року.
У своїх зауваженнях глава держави зазначав, що за Конституцією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; організація і порядок діяльності Верховної Ради, статус народних депутатів визначаються виключно законами України.
На думку Президента, Основним Законом держави також передбачено, що порядок роботи Верховної Ради встановлюється Конституцією України та Регламентом ВР; голова Верховної Ради здійснює повноваження, передбачені Конституцією України, у порядку, встановленому Регламентом ВР; прийняття Регламенту ВР належить до повноважень Верховної Ради.
Президент зазначав, що Конституційний Суд України, аналізуючи положення частини п`ятої статті 83, пункту 15 частини першої статті 85 Конституції України в їх системному зв`язку із положеннями частини другої статті 6, частини другої статті 19, пункту 21 частини першої статті 92 Конституції України, дійшов висновку, що Регламент, який унормовує організацію і діяльність Верховної Ради, має прийматися виключно як закон і за встановленою статтями 84, 93, 94 Конституції України процедурою його розгляду, ухвалення і набрання чинності.
Таким чином, закон, який визначає організацію та порядок діяльності Верховної Ради, має передбачати закріплення на законодавчому рівні процедурних питань її функціонування, зокрема порядку підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування органів Верховної Ради, законодавчої процедури, процедури розгляду інших питань, віднесених до повноважень парламенту, прийняття ним рішень тощо, тобто врегульовувати суспільні відносини, що виникають у зв`язку з організацією та порядком діяльності Верховної Ради.
Натомість, наголошував Президент, закон, що надійшов йому на підпис, складається із двох статей, за якими організація і порядок діяльності ВР встановлюються Конституцією України, законами України про статус народних депутатів, про комітети парламенту, про тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії ВР, іншими законами України та Регламентом ВР. Названий закон набирає чинності з дня його опублікування.
Отже, замість належного закріплення на законодавчому рівні Регламентом ВР питань діяльності парламенту Верховна Рада прийняла закон, що містить лише бланкетну норму, яка відсилає до інших джерел права і не створює належної правової бази для роботи парламенту, як того вимагає Конституція України.
Крім того, положення закону, що надійшов на підпис, допускають можливість прийняття Регламенту ВР підзаконним актом, що не відповідає пункту 21 частини першої статті 92 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 1 квітня 2008 року .
У зв’язку з цим Президент пропонував відхилити прийнятий Верховною Радою закон.
27 листопада 2009 року Конституційний Суд України визнав неконституційним Закон «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України».
