Мандруй Україною. Як відвідати різні куточки Європи за один вікенд
Мандруй Україною. Як відвідати різні куточки Європи за один вікенд

Мандруй Україною. Як відвідати різні куточки Європи за один вікенд

11:41, 24.08.2020
16 хв. Туризм

Щоб побачити Європу за кілька днів, можна відвідати… Ужгород. У найменшому обласному центрі України можна помилуватися чеською архітектурою, випити каву у "Венеції", спробувати угорські страви, побачити Ейфелеву вежу... Якщо ви тут ще не були, саме час приїхати на "оксамитовий" сезон.

Ужгород – найменший обласний центр України, який може похвалитися чи не найстаровиннішою культурою та історією. Місто було засновано у IX столітті, і за час існування входило до складу численних держав. Є старожили, які за свого віку були громадянами (тільки уявіть!) п’ятьох країн. Ужгород вражає всіх, адже увібрав у себе елементи багатьох культур – угорської, австрійської, чеської, словацької, української. Такого міксу смаків, мов та звичаїв нема більше в жодному регіоні нашої держави. Тож, якщо хочете побачити Європу в Україні, вам саме сюди.

Відео дня

Що цікавого можна побачити в місті протягом вікенду? УНІАН підготував ТОП-5 позицій, за допомогою яких вдасться побачити, відчути і спробувати місто «на смак». Причому, в будь-яку пору року.

Ужгород історико-культурний: замок, собори, ротонда

Перше, що порадять відвідати самі ужгородці, це середньовічний замок, розташований практично в самісінькому центрі. Його відносять до IX століття, він неодноразово горів, зазнавав руйнацій, його захоплювали, відбудовували, а, зрештою, в наші часи облаштували в ньому краєзнавчий музей. Нині в залах старовинної будівлі унікальні експозиції, колекції зброї, годинників, раритетних речей, віднайдених під час розкопок навколо замку. До речі, у 2009 році Ужгородський замок посів II місце у конкурсі «7 чудес Закарпаття».

Ужгород вночі  / фото Василя Трофименка

Зовсім поруч, на південному схилі Замкової гори, розташований скансен – Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Цікавий він тим, що свого часу з усієї області сюди привезли два десятки житлових, господарчих та культових споруд, і розташували їх просто неба. Музей спланували як невелике самостійне село. Тут є і житлові будівлі, і шинок, і школа, і церква, а планування, певним чином, повторює саму карту Закарпаття: із заходу на схід музею розташувалися спочатку садиби з рівнинних районів області, потім йдуть давні жителі Карпат – лемки, бойки та гуцули, також представлене житло етнічних угорців та румун, які здавна проживають у регіоні.

Ще кілька кроків поза замком, і ви побачите справжній шедевр сакральної архітектури міста, головний його духовний центр – Хрестовоздвиженський кафедральний собор, закладений у 1640 році. Причому, на шляху до нього кожна будівля, хвіртка чи елементи риштування теж заслуговують уваги.

Після відвідин храму сміливо спускайтеся на Корзо – центральну та найбагатолюднішу пішохідну вулицю Ужгорода, розташовану в історичному центрі міста. Архітектура вулиці сформувалася наприкінці ХІХ-на початку ХХ століть, частина будинків збудована у чехословацький період (1920-1939). Загалом, вулиця дуже атмосферна й романтична, і точно справить враження на кожного. Назву «Корзо» (з італійської – «вулиця для прогулянок») вулиця отримала від князів Другетів – стародавніх володарів міста.

Та якщо собор, замок, скансен й старий центр – в зоні пішої доступності, то ще одна пам’ятка, яку однозначно слід побачити, розташована на пристойній відстані – це Горянська ротонда. До неї обов’язково варто навідатися! Ця церква, як стверджують історики, найдавніша мурована пам'ятка Ужгорода й один із найстаріших храмів України, або ж другий після Софії Київської. Її зведення датується Х-ХІ століттям. Варті уваги внутрішні стіни, розписані художниками у ХІV столітті в стилі італійської проторенесансної школи Джотто. Тож якщо цінуєте історію й мистецтво, вам точно сюди. Дістатися найпростіше на таксі, обійдеться поїздка з центру міста в один бік гривень у 100.

Ужгород гастрономічний: бограч, лечо, фламкухен та рокот-крумплі

Закарпатська гастрономія – окрема тема розмови. За словами відомого закарпатського туризмознавця, викладача Ужгородського національного університету Федора Шандора, на Закарпатті та в Ужгороді зокрема розроблені низка гастрономічних маршрутів, скомпонованих таким чином, щоб познайомити туриста з винами, медами, сирами, крафтовим пивом і стравами, які готують представники десятків національностей, що живуть у регіоні. Тож їх стовідсотково варто скуштувати після прогулянок свіжим повітрям.

Слід сказати, що власне закарпатські страви є практично в кожному ресторані, кафе, в будь-якій столовій. Тож якщо ви забажаєте спробувати щось унікальне, замовляйте саме місцеву кухню. Таких насичених смаків і унікального поєднання угорської, румунської, словацької, німецької, вірменської, русинської та безліч інших традицій у приготуванні вам не запропонують більше ніде. Але говорити про їжу все одно, що про музику, – це треба спробувати. Що порадить УНІАН?

Бограч-гуляш – напевно, номер один у списку. Угорська надзвичайно смачна страва, приготована в казані (з угорської бограч – це і є казан) на вогні. Левову частку в ній становить кілька видів м'яса (яловичина, свинина, телятина, копчені реберця, сало), а ще овочі та приправи. Зазвичай, страву готують з додаванням гострого перцю, наприкінці занурюють в готовий суп палаючу палицю, хтось доливає трішки домашньої «сливовиці». Смачно і ситно настільки, що, зазвичай, після такого «першого» вже не хочеться нічого.

Липова алея в Ужгороді / фото Віталія Штефуци

Втім, ми все ж рекомендуємо спродувати ще бануш – це дуже ситна кукурудзяна каша, зварена на сметані з додаванням шкварок.

Принагідно, замовте й рокот-крумплі. Запечені в глибокому посуді картопля та домашня ковбаска, залиті сметаною та яйцями, залишать по собі неповторні спогади.

Крім того, варті уваги лечо, торгоня, кнедлі, гомбовці. Матимете сили, замовте на десерт і завиванці – звичайні рулети з солодкого тіста, які на Закарпатті готують із незвичайно великою кількістю горіхів, сиру чи маку. Або ж, якщо натрапите на угорську кухню, просіть криймеш – пальчики оближете...

Де це все куштувати?

Якщо поїхали в Горянську ротонду, то, спускаючись із пагорба, попросіть таксиста «закинути» вас у «Децу в нотаря». Тут отримаєте справжню насолоду як гурмани, а ще зможете потішитися з винахідливості власника корчми. Адже вся доволі велика її територія з терасами – це справжній музей гумору, який щоразу поповнюється новими й новими експонатами. Тільки тут можна побачити картину Рєпіна «Бурлаки на Волзі», на якій бурлаки тягнуть величезну бочку пива, або ж зробити фото на кладовищі нездійснених мрій (тут є «могили» і «правдивого журналіста», і «чесного офіціанта», і багатьох українських політпроектів). Тут можна насолодитися жартами, які вирізані-прописані чи намальовані на кожній горизонтальній та вертикальній поверхні. На кшталт: «Перед тим, як змішати всі напої, які є в корчмі, не полінуйтесь викликати нотаріуса, столяра та попа», «Ліпше шовдарь (свинячий окіст, - УНІАН) у жмені, як ціла свиня у небі (Закарпатське народне прислів`я про синицю і журавля)» або «За останні три роки Мукачівське пиво стало у п’ять разів кращим. Однак пити його все ще неможливо»…

Та повернемося до страв. Крім бограча, в «Деці у нотаря» варто замовити татарський біфштекс з гастрономічною анімацією, особистий рецепт шеф-кухаря – веселку, а ще – ракоці-левеш та жаб’ячі ніжки.

Ужгород / фото УНІАН

Інша цікава ресторація – SchwabenHof (Швабенгофф). «Тут спробуєте на смак німецькі традиції, які теж присутні на Закарпатті, тож, відповідно, замовляйте овочево-м’ясний суп айнтопф, карівурст, власне крафтове пиво. До останнього попросіть справжній швабський крендель «брецель». Ще раджу тут же спробувати «карівурст» – популярний у Німеччині стрит-фуд або ж ніжний хрусткий пиріг «фламкухен»», – розповідає Федір Шандор.

Нещодавно SchwabenHof потішив новою цікавинкою – тепер тут пропонують піцу «Леквар ай Бриндзя», в якій поєднують крафтові сири з Селиської сироварні зі сливовим лекваром (варенням)...

Можна називати ще багато місць, але є ще одне особливе, без якого Ужгород не був би таким… солодким. У мережі кондитерських Valentin&Valentina Shtefanyo (розташовані поруч із Кафедральним собором та на площі Петефі) виготовляють торт «Ужгород», який уже давно зарекомендував себе як найсмачніший делікатес із міста над Ужем. Та й інші вишукані десерти від відомого кондитера Валентина Штефаньо варті уваги. Зокрема, крім названого торта, слід покуштувати цукерки «Метеорит Княгиня» (на честь найбільшого з-поміж знайдених в Європі метеоритів, який приземлився саме на Закарпатті), тістечка «Еспас» та «Чонтварі» й багато інших…

Ужгородські родзинки: міні-скульптурки, гідранти, Виноградна гора «Кілікія»

Останнім часом Ужгород користується популярністю не тільки як старовинне місто з неповторною архітектурою, але і як справжня шкатулка цікавинок та туристичних атракцій, які зустрічаються тут на кожному кроці. Такими є, приміром, серія міні-скульптурок, Ужгородська карта, Виноградна гора «Кілікія», Міст кохання, Ужгородські гідранти. Про якісь з них туристи вже знають, а якісь є новинками. Журналістка і туристична блогерка Ксенія Шокіна час від часу знайомить своїх друзів та знайомих із Ужгородом і розказує, які ужгородські родзинки насамперед варто оглянути: «Найперше раджу познайомитися з площею Петефі в Ужгороді й пам’ятником найвидатнішому угорському письменнику Шандору Петефі та палацом Фріда – найбільшим приватним будинком в Ужгороді, який цілком належав єврейському підприємцю Ігнацу Фріду. А далі переходити до міні-скульптурок, яких наразі в Ужгороді 45».

Треба сказати, що міні-скульптури Ужгорода – дуже популярна туристична атракція. Відшукати їх – справжня забава для мандрівників. Кожна скульптурка має свою історію і, так чи інакше, дотична до Закарпаття. Серед найцікавіших – Святий Миколай, пароплав «Карпатія», солдат Швейк, вузол Кротона, кубик Рубіка, художник Глюк та багато інших.

Міні-скульптура художника Гаврила Глюка/ фото УНІАН

«Я завжди починаю розповідь про міні-скульптурки із «Свободки», яка однією з перших була встановлена над Ужем. Розповідаю туристам, як Ужгород тонко тролить Росію – на сходах поруч зі скульптуркою вказані відстані від нашого міста до різних столиць світу, а коли почалася російська агресія, то містяни навмисно одну з таких табличок, на яких позначена Москва, опустили на сходинку нижче від інших», – розказує Ксенія.

Серед улюблених вона називає романтичну пару закоханих Міклоша Берчені та Крістіну Чакі, які є символом боротьби угорського народу за свою незалежність; художника Тівадара Чонтварі Костку, який є автором відомої картини «Старий рибалка»; вченого і дослідника Іштвана Лаудона... «А ще, гуляючи з друзями, питаю: ви були у Парижі? Як ні, то зараз перенесемося – і веду їх до Ейфелевої вежі. Ця міні-скульптурка знаходиться в найстарішому ліхтарному стовпі Ужгорода, поруч із Кафедральним собором. Спускаємося до Ужа і згадуємо драматичну історію «Титаніка», адже на поруччях набережної встановлений пароплав «Карпатія». Якщо хтось не знає, то саме він першим почув сигнал SOS від потопаючого корабля і вирушив на допомогу. Це скульптурка із секретом: позаду в ній отвір для свічки, і якщо ввечері її встановити і запалити, то в ілюмінаторах пароплава запалиться світло – ніби в пам'ять про всіх тих, хто назавжди залишився на дні моря», – розповідає блогерка.

А ще однозначно рекомендуємо всім прогулятися найдовшою в Європі липовою алеєю, і якщо ви потрапите на час цвітіння лип, то зможете насолодитися медовим ароматом, що лине звідусіль. Обов’язково прийдіть помилуватися на захід сонця на Пішохідному мості або ж Мості кохання – це треба бачити, бо щоразу небо інше, кольори неймовірні. І якщо вже провели сонце, то пройдіться Ужгородом уночі, бо ночі в цьому місті теж сповнені особливим шармом.

Та якщо всі названі вище атракції доволі відомі, то маємо нагоду представити вам і зовсім нову, розташовану при в’їзді в стару частину міста. Це - «Виноградна гора «Кілікія»». Віце-президент Закарпатської туристичної організації та виконавець ідеї Арсен Мелкумян розповів, що фактично цей проект – спроба повернути Ужгороду славу виноробного та виноградного міста. Адже на гербі Ужгорода одним із головних символів є виноградна лоза. «На сьогодні в межах міста немає діючих виноградників, звідси і з'явилася ідея, – розповідає Мелкумян. – Виноградник має прекрасне місце розташування, його площа – гектар. Що в ньому унікального? Два роки тому тут висадили майже півтори тисячі саджанців двох сортів – Гевюрцтрамінер (сорт винограду, з якого виготовляють родзинку краю – легендарне вино «Троянда Закарпаття») та Совіньйон блан. Це одні з кращих сортів винограду для виготовлення білих вин, які прекрасно себе почувають у Закарпатті».

Виноградна гора Килікія / фото УНІАН

Однією з особливостей виноградної гори є те, що її урізноманітнюють висадкою унікальних сортів винограду, приміром, уже зараз тут росте унікальний балканський сорт Смедеревка, або один із найстаріших сортів винограду, привезений із долини Арарат тощо. «Листя з виноградника використовують для приготування дуже смачної страви «толма», яку можна скуштувати поруч у ресторані. Вже цьогоріч тут збиратимуть перший врожай, а на горі в альтанці вже проводять різноманітні заходи», - розповідає Мелкумян.

Ужгород анімаційний: фестивалі, дегустації, відкриті екскурсії

Ужгород анімаційний – це реальна можливість побачити життя міста зсередини. Якщо ви приїдете і вам пощастить потрапити на будь-яку атракцію, обов’язково її відвідайте. Карантинні заходи внесли свої корективи і багато фестивалів тимчасово скасовані, та все ж дещо можна «зловити». Мова, насамперед, про відкриті екскурсії містом. Їх періодично організовують місцеві гіди, і до них можуть долучитися всі охочі. Ще одна цікавинка – атракції, які проводять у скансені: «Відкрита кухня» – варять бограч-гуляш чи інші традиційні страви, які можна тут же скуштувати,  тут же діє гончарна школа чи різні майстер-класи.

Якщо ж погода не дозволяє чи нічого з названого не проходить, обов’язково навідайтеся на винну дегустацію в дегустаційний винний зал «Шардоне» в центрі Ужгорода, або ж на «Першу закарпатську паленчарню», розташовану на околиці міста. Фактично, туристи мають можливість побачити єдину на сьогодні в Україні класичну паленчарню з виробництва фруктових дистилятів зі заброджених фруктів. Певна річ, бронювати місце слід заздалегідь (гугліть сайт паленчарні й контакти), але це варте того: гості можуть ознайомитися з механізмом виробництва фруктових дистилятів, і, за бажанням, спробувати від трьох до семи видів дистилятів, бренді та джин, а ще настоянки – черешневі, вишневі, з полуниці, з кизилу та ожини.

Ужгород. Післясмак

Насамкінець, як стверджує Федір Шандор, в Україні справжню каву, для поціновувачів, можна спробувати тільки в Ужгороді. «Я рекомендую завітати до кав’ярні Валентина Штефаньо і спробувати каву з золотом (у межах 200 грн), також замовте каву в «Рівер-сайді» чи мережі «Меделін» і, певна річ, у багатьох маленьких міських кав’ярнях, створених із любов’ю та з притаманним європейському містечкові шармом. Головне – спробуйте! Смак ужгородської кави ви ніколи не забудете», – каже Шандор.

Кава в Ужгороді / фото УНІАН

Вікенд в Ужгороді стане справді незабутнім, якщо сплануєте все заздалегідь і не полінуєтеся погуляти. Місто насправді маленьке, тож ноги не дуже встигнуть втомитися, але апетит точно нагуляєте. І, безперечно, побачите Європу: ужгородці якнайкраще знають, як живуть там, за кордоном, бо кордон – лише за кілька кілометрів.

Наталія Петерварі

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся