​​​​​​​Мовний омбудсмен Тарас Кремінь: Для суспільства важливо питання мови сьогодні не чіпати, воно не є головним. Головні питання – це війна, пандемія, економічна криза

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, чому вважає скасування обов’язкового ЗНО з української мови та літератури помилковим, поділився думками про недавній випадок в Одеській гімназії, коли вчителька довела до сліз ученицю через українську мову, а також пояснив, як та на що громадяни можуть йому скаржитися.

Обов’язкове комплексне ЗНО з української мови та літератури для всіх здобувачів освіти з 2021 року скасовано. В залежності від спеціальності, випускники зможуть вибрати - складати комплексне ЗНО або тільки тести з мови. Чому ви проти?

Одна з головних функцій держави - створити кращі умови для інтелектуалізації суспільства. На жаль, погіршення мовно-літературної освіти, занепад педагогічної справи, недостатня підтримка учителів - серед проблем, які назвав би кричущими. На цьому фоні фактична ліквідація літературного субтесту для всіх випускників - не найкраща інвестиція в майбутнє нації. І це при тому, що Україна з 2018 року долучилася до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA, яка вимірюється за трьома ключовими компетентностями: читання, математика, природничі дисципліни. Саме тому я за підвищення якості викладання української літератури в школі, а також збереження обов’язкового ЗНО з української мови та літератури для всіх.

Як взагалі з’явилася ідея розділити ЗНО? Чи пропонували ви якусь альтернативу цьому?

Аналогічні ідеї вдосконалення ЗНО лунають досить довго. Всі вони стосувалися якості тестових завдань, які, на жаль, не завжди були якісними. Зі свого боку я пропонував зміни до чинних наказів Міносвіти та вніс свої пропозиції до проєкту Умов прийому до закладів вищої освіти на 2021 рік. Я вдячний провідним університетам країни, творчим спілкам, Шевченківським лауреатам у галузі літератури, вчителям з усіх куточків України, які підтримали моє відкрите звернення з цього приводу до прем’єр-міністра України. Втім, політики нас не почули, як і не зрозуміли важливості субтесту з української літератури для всіх. Виходить, що спрощення - це поліпшення. Підкреслю: без читання літератури неможливо опанувати ані мови, ані історії, ані культури.

Без читання літератури неможливо опанувати ані мови, ані історії, ані культури / фото УНІАН

У вас були зустрічі з т.в.о. міністра освіти щодо цього?

З приводу останніх новацій у ЗНО, які викликали суспільний резонанс, особисто зустрічався з т.в.о. міністра освіти і науки України Сергієм Шкарлетом і директором Українського центру оцінювання якості освіти Валерієм Бойком. До останнього ми навідалися із освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим. Як бачите, моя ініціатива створити комплексний дворівневий за складністю тест ЗНО з української мови та літератури залишилася поза увагою. Хоча це могло б розв’язати чимало проблем.

Нагадаю, що протягом 2014-2019 років я очолював підкомітет з освіти парламентського Комітету з питань науки та освіти. Мені випала честь відповідати за підготовку Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту». Тобто, мені відомо, як реформувати цю галузь.

Отже 2021 рік для випускників - це оновлені, як було сказано, тести. Їхню якість ретельно контролюватимемо, але також наших дітей ще чекає обов’язкове ЗНО з математики. Невисока якість дистанційної освіти в умовах пандемії суттєво вплинула на знання здобувачів освіти цього року. Я хотів би, що це не завадило їм сягнути відповідних бар’єрів - прохідних балів. Тут бажаю дітям успіхів. Бо сучасна школа, для якої другий навчальний рік поспіль - суцільне випробування, навряд чи готова це гарантувати.

Читайте такожВ Україні обрали найкращого вчителя року: хто переміг

Поговорімо про нещодавню ситуацію в Одеській гімназії №4, де вчителька довела до сліз ученицю через українську мову.

Це не тільки порушення мовного закону, а чистої води булінг. Я говорив з обуреною мамою учениці, яка не стримувала своїх сліз. Її дочка після інциденту кілька днів мовчала, боялася йти до школи. На жаль, тільки під впливом батьків школа квапливо відреагувала, а департамент освіти міськради оголосив наказ про звільнення згаданого педпрацівника. Називати таких людей високим іменням «Учитель» мені важко.

На жаль, схожих порушень у школах України трапляється багато. На них, насамперед, мають реагувати батьки школярів, класні керівники, директори. Від себе порадив би навчитися фіксувати можливі порушення, писати скарги на адресу Уповноваженого із захисту державної мови, не боятися вимагати від органів управління освіти чи депутатів втрутитися в ситуацію. Ми маємо реформувати освіту не словами про її важливість, а діями на краще.

Ми маємо реформувати освіту не словами про її важливість, а діями / фото УНІАН

Чи може ваш Офіс Уповноваженого розглядати звернення від неповнолітніх щодо аналогічних ситуацій у школах? 

У нас є Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба, дітям краще звертатися до нього. Втім, в його можливостях і повноваженнях співпрацювати з нами та проводити превентивні роботи. Щоб жодне право неповнолітніх не порушувалося, не тільки мовне.

В соцмережах пишуть, що недостатньо було звільнити цю вчительку, адже вона зможе так само викладати іншим дітям.

Наскільки мені відомо, вона звільнена з двох шкіл. Тепер спокійно повернулася на пенсію, звідки вона виходила на роботу за контрактами. Кадровий голод - болюча проблема. З тим, як у нас знищували педагогічну освіту, а вчителі поволі ставали жебраками, маємо таке.

На мою думку, без роботи над помилками не обійтись. Я готовий допомогти, але для цього у нас є профільне міністерство, місцева влада, котрим під силу залучити молодь до роботи в системі освіти. Для цього треба небагато: стимулювання педагогічної праці, соціальний статус, елементарна повага до професії.

Кричущих порушень мовного законодавства у нас достатньо / фото УНІАН

Як реагувати батькам, якщо дізнаються про схожі випадки порушення мовних прав учнів вчителем? Вимагати звільнення?

Нагадаю, що батьки - не просто учасники освітнього процесу. В кожній школі є батьківський комітет, сайт для звернень, департаменти освіти. Не треба боятися захищати права наших дітей. Кожен колись був учнем і розуміє, де територія школи, а де - територія учнівства.

Якщо буде звернення до нас чи скарга про порушені мовні права учня, ми готові вживати заходів реагування. Але бажано в якийсь спосіб (аудіо, відео) зафіксувати застосування у навчально-виховному процесі іншої мови, крім державної. Письмову інформацію перевірити складно. Одеський випадок став відомим, бо дитина записувала урок на телефон.

Взагалі кричущих порушень мовного законодавства у нас достатньо, на це ми завжди отримуємо звернення і скарги від громадян. На жаль, через відсутність аудіо- чи відеофіксації, притягнути вчителя чи школу складно, тому отримуємо відписки на кшталт: «Перевірку здійснено, роботу з педагогами проведено, будемо і надалі суворо дотримуватися мовного законодавства».

Які інструменти реагування на скарги вам доступні? Крім того, щоб звернутися до закладу та попросити про роз’яснювальну роботу?

Ми здійснюємо моніторинг та реагуємо на звернення громадян. В окремих випадках за рішенням Уповноваженого готові здійснити перевірку на місці. У випадку підтвердження наслідки для закладу можуть бути вкрай неприємними.

Куди писати, щоб поскаржитися мовному омбудсмену?

Громадяни можуть надсилати письмові звернення на нашу поштову адресу (м. Київ, провулок Музейний, 12) або писати нам на електронну адресу: kremin@kmu.gov.ua.

Ми здійснюємо моніторинг та реагуємо на звернення громадян / фото УНІАН

У фейсбук пишуть?

Звичайно, багато скарг надходить на мою персональну сторінку у соціальних мережах і на сторінку Уповноваженого. Намагаємося їх швидко обробляти, але часто неможливо зв'язатися з адресатом або важко перевірити його персональні дані. 

На що скаржаться більше за все?

Не скажу, що вже тисячі скарг. Але переважна більшість про порушення прав здобувачів освіти отримувати знання державною мовою.

Анонімні скарги розглядаєте? 

Таких ще не було, і думаю, не варто звертати увагу на анонімки. Втім, якщо інформацію буде продубльовано в офіційному зверненні, будемо проводити перевірку.

Уже затверджений порядок моніторингу на виконання законодавства про державну мову, є відповідна програма дій. Розглядаємо скарги фізичних та юридичних осіб, здійснюємо державний контроль на застосування державної мови в роботі органів державної влади.

Зараз системно перевірили офіційні сайти міністерств на дотримання мовного законодавства, їхні сторінки в соцмережах, взялися за сайти центральних органів виконавчої влади, державних підприємств та установ. Кричущих порушень майже немає.

Також працюємо на випередження, інформуючи про ті норми закону, які вступають в дію найближчим часом. Так, з 16 січня 2021 року сфера обслуговування має бути виключно державною мовою (це передбачено ст. 30 та ст.56 Закону «Про мову»).

Раді всілякій підтримці з боку окремих міністерств. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запропонував запровадити цифровий моніторинг на дотримання мовного законодавства за допомогою «ботів». А завдяки застосунку «Дія» зможемо пояснювати громадянам основні норми мовного закону. Певен, що вивчення законів у зручний для українців спосіб - це вірний крок назустріч імплементації закону.

Завдяки застосунку «Дія» зможемо пояснювати громадянам основні норми мовного закону / фото УНІАН

Ваша попередниця розповідала в інтерв’ю, що боротьбою за українську мову будуть маніпулювати. Зокрема, будуть витрачатися ресурси на перевірку маніпулятивних звернень до Уповноваженого. Ви що на це скажете?

Відповідно до закону, ми маємо реагувати на всі звернення. Хоча, погоджуюся з вами, маніпуляції були і будуть.

Переконаний, що за кожною маніпуляцією може хтось стояти… Часто маніпуляторами стають політики. Спостерігаю це зараз під час проведення місцевої виборчої кампанії. Нам вже надходили скарги і звернення щодо розміщення інформації іншою мовою, крім державної, щодо заяв окремих політиків про не важливість мовного закону...

Очевидна маніпуляція - це звернення групи народних депутатів до Конституційного суду щодо визнання неконституційним мовного закону і статті про мову навчання Закону «Про освіту».

Щодо статті про мову вже є рішення Конституційного суду - всі норми витримані. Щодо мовного закону наша позиція також тверда - не вбачаємо жодних порушень Конституції. Ба більше, закон відповідає нормі Конституції (ст.10) - державною мовою в Україні є українська мова.

Плануєте зміни до мовного закону, правки?

Найближчим часом - ні.

Чи плануєте вносити рекомендації щодо збільшення чи зменшення мовних квот на радіо та телебаченні?

Будемо обговорювати питання з професійним середовищем, профільним міністерством і Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. Разом із появою квот відбувається відродження української музики, українське телебачення пожвавішало, ЗМІ до 2023 року повинні перейти на українську мову або мати український варіант. Конституційна норма щодо державної мови має бути в усіх сферах в Україні, крім сфери побутового спілкування. Тут не повинно бути жодних обмежень.

А яка ваша позиція, чи треба збільшувати квоти?

Підкаже час. В жодному випадку на цьому не треба робити політику. Насправді для суспільства важливо питання мови сьогодні не чіпати, воно не є головним. Головні – це війна, пандемія, економічна криза.

Ви неодноразово говорили в інтерв’ю про важливість створення Державної програми з розвитку та опанування української мови. Поясніть, що гальмує процес?

Єдиним органом, відповідальним за підготовку державної програми з розвитку та опанування української мови, а також за впровадження курсів із безкоштовного вивчення української мови, є Міністерство культури та інформаційної політики України.

Станом на 16 січня 2020 року програма  мала бути затверджена, профінансована та вже майже рік як реалізована. Натомість є тільки концепція.

Читайте такожМовний омбудсмен пообіцяв повний перехід на українську всієї сфери обслуговування з 2021 року

Що на це каже міністр культури?  

Міністр Олександр Ткаченко мав би сам відповісти на це питання. Втім, із того, що я бачу, програми немає досі. Як і фахівців у міністерстві (там ліквідовано навіть відділ державної мовної політики), в чиїх силах розробити передбачений законом документ. Неодноразові звернення громадськості та народних депутатів на адресу міністерства з цього приводу залишаються без відповіді.

Раніше ви зауважували, що серед пріоритетів Офісу - співпраця з Інститутом української мови та Інститутом мовознавства. В якому вигляді?

Хочемо, щоб ці академічні установи увійшли до нашої майбутньої громадської ради при Уповноваженому з захисту державної мови. Вони мають реноме ревних захисників української мови. Також запланована співпраця з Українським інститутом, який пропагує Україну у світі. Нам важлива консолідація мовних інституцій, адже єдиний мовний фронт - запорука успіху справи.

За вашими словами, наступного року чиновники будуть складати тест на знання української мови. Щось типу ЗНО?

Це сфера відання Національної комісії зі стандартів державної мови. Я переконаний, що тестування на рівень володіння мови вкрай потрібне, якщо хочемо називатися цивілізованою країною. Чиновники мають продемонструвати, що вони дотримуються чинного законодавства, в тому числі мовного закону.  

Так само, всі ми 9 листопада будемо «всім світом» писати радіодиктант національної єдності. Показуючи свою готовність і здатність, повагу до мови. Поважаючи мову, поважаємо все, на чому тримається державність. 

Чи знаєте вже, яка планується відповідальність для чиновника за провалений тест – звільнення?

Думаю, про це має бути окрема розмова за участі голови Нацкомісії. Але мені здається, якщо рівень володіння державною мовою не відповідатиме стандартам, чиновника треба звільняти. Крім того, іспити повинні складати всі - від учня до президента. Це нормальна демократична практика.

Раніше у нас не було збалансованого мовного закону / фото УНІАН

Назвіть принципові помилки мовної політики минулих років?

Раніше у нас не було збалансованого мовного закону. Розмови про державну програму закінчувалися на словах. Грошей на словники не було. Програми на рівні областей чи міст були, як правило, формальністю.

Щоб мовний закон розвивався, щоб українська мова заповнила лакуни нашого життя, потрібна відповідна державна програма, якої немає десять років поспіль, а також її підтримка. Від стану розвитку української мови залежить ставлення українців до влади, а громадян інших країн - до нашої держави.

Нагадаю, що у ХХ столітті тривала величезна робота зі зближення і білоруської, і української з російською мовою. Так само, було знівельоване питання національності, ідентичності, історії. Але і зараз деяким політикам мариться привид, який голосом тоталітарного минулого голосить про дискримінацію російськомовних. На щастя, це не так. Випадок в Одесі - це свідчення того, що українська мова досі під загрозою, і це на тридцятому році нашої незалежності. Цього не має бути. Українська мова - основа основ, на якій тримається наша нація.

У понеділок ви брали участь у національному круглому столі, присвяченому мові. Які були ваші головні тези?

Говорив про те, що питання захисту державної мови і виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – це питання не лише Уповноваженого, воно повинно бути на порядку денному усіх державних інституцій, усіх представників влади, яка взяла відповідальність за долю країни.

Читайте такожМовний омбудсмен назвав ключовий документ для популяризації української мови

Нам треба чітко визначити стратегію державної мовної політики на майбутнє. Сьогодні, в умовах пандемії, необхідно докласти зусиль до появи національної дистанційної онлайн-платформи з вивчення державної мови, появі електронної бібліотеки української літератури, художніх перекладів тощо. Доступ до цього мають отримати як в Україні, так і за кордоном.

Хотів би зауважити і щодо небезпек, які можуть нас чекати. Наприклад, щодо звуження дії мовного закону. Такі заяви лунали з уст окремих політиків, які за останні півроку зареєстрували до десятка змін до закону «Про освіту», хотіли заблокувати переведення шкіл на українську мову навчання з першого вересня. Звичайно, мовним законом передбачена поява закону про мови національних меншин і корінних народів. Він має підкреслювати та стимулювати розвиток самобутності народів, але в жодному випадку не повинен звужувати мовного закону про захист державної мови.

Сьогодні кожен відповідальний політик і громадянин, має взяти на себе зобов'язання не спекулювати на питаннях війни, яку декому не хочеться визнавати, не спекулювати на питаннях історії та національної пам'яті. Повинні припинитися дискусії щодо державної мови, маємо навчитися самі і навчити цьому дітей.

Повинні припинитися дискусії щодо державної мови / фото УНІАН

Є чудовий вислів, коли йдеться про зміни, треба готуватися до спротиву. Вам хтось заважає?

Найголовніше те, що ми відчуваємо підтримку українців у всьому світі. Така безпрецедентна довіра - колосальна відповідальність як для мене, так і секретаріату Уповноваженого. Не зрадимо такій довірі. За перші сто днів діяльності ми провели величезну роботу і надалі працюватимемо не менш завзято, навіть у дистанційному форматі в умовах пандемії.

Переконаний, що тільки разом імплементуємо мовний закон, а кожен громадянин, не забуваючи рідної, шануватиме державну мову. Не забуваймо, що наші мова, історія, традиції, як і мрія жити в заможній, цивілізованій, непереможній Україні - об’єднує.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News