СУДИННА КАТАСТРОФА

Не такий страшний інсульт, якщо допомога кваліфікована
Інсультний центр універсальної клініки «Оберіг» – одне з небагатьох місць, де при інсульті надають допомогу за міжнародними стандартами. Заклад започатковувався як зразок для майбутніх інсультних відділень в Україні (попри те, що через складну категорію пацієнтів інсультні центри є нетиповим підрозділом для недержавних клінік).

Українські засновники клініки прагнули довести, що в нашій країні можлива медицина світового рівня за умови грамотного управління системою охорони здоров'я. За десять років роботи центру це їм блискуче вдалося. Але сподівання, що досвід центру використають у державній системі охорони здоров'я, не справдилися.
Лікар-невролог Ірина Гаврилів працює в інсультному центрі з часу його відкриття у 2010 році, до цього – у міських столичних лікарнях. Лікарка згадує, що різниця відразу була разюча. Поки в усіх неврологічних стаціонарах панувала думка, що після інсульту пацієнт повинен два тижні лежати і не рухатися – в інсультному центрі «Оберіг» одними з перших почали використовувати системи реабілітації після інсульту.
З самого початку команда використовувала всі можливості для навчання та набуття досвіду. Реабілітологів відправляли на закордонні тренінги. Привозили до себе тренерів - фахівців з інших країн.
“
Для одного пацієнта родина запросила реабілітолога з Німеччини, який місяць тут працював з ним, ділився досвідом з нашими фахівцями. Був випадок, коли пацієнтка взяла з собою на реабілітацію в Німеччину нашого молодого здібного спеціаліста, щоб вона могла набратися досвіду
— пригадує Ірина Гаврилів.
З 2010 року в центрі «Оберіг» пролікувалося понад 1500 пацієнтів після інсульту. Результати роботи центру співставні з результатами лікування в інсультних центрах Європи, оскільки частота ускладнень і смертність в 5 разів нижчі, ніж в інших українських клініках.
“
Близько 60-80% пацієнтів нашого центру, які внаслідок інсульту втратили здатність ходити, після стаціонарної реабілітації можуть це робити без сторонньої допомоги
— підкреслює завідувач інсультного центру клініки «Оберіг» Юрій Фломін.
Протягом останніх десяти років з усіх українських клінік інсультний центр «Оберіг» стоїть найближче до європейських вимог до інсультного відділення.

Інсульт: хвороба, що стала соціальною проблемою

Уявіть, що вдома з'явився лежачий хворий. Або цей хворий – ви самі... Потрібне відповідне ліжко та протипролежневий матрац, треба винаймати цілодобову доглядальницю або родичам кидати роботу, щоб про вас дбати. І це триває роками. При чому, причина вашої важкої інвалідності – не аварія, а не розпізнаний вчасно та не пролікований інсульт.
Щороку в Україні стається близько 150 тисяч інсультів. За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, рівень захворюваності та смертності від інсульту суттєво вищий (в певних вікових категоріях — в рази), у порівнянні з країнами ЄС.

Пов'язано це, передусім, з низькою обізнаністю населення щодо інсульту. Наприклад, досі поширений небезпечний міф, що хворого при інсульті не можна перевозити з дому до лікарні, бо: «Потребує спокою».

І якщо, на щастя, важко уявити, щоб людину після інфаркту міокарда (причина смерті українців №1) поклали у звичайну палату, адже медичні працівники та населення усвідомлюють серйозність проблеми та важливість надати допомогу. Про причину смерті №2 – гострий мозковий інсульт – цього не скажеш.
“
Пацієнтів з інсультом нині везуть у будь-яку будівлю з написом «лікарня». І не важливо, є там потрібні фахівці та обладнання чи немає
— нарікає Юрій Фломін, лікар-невролог, завідувач інсультного центру клініки «Оберіг».

ЩО ТАКЕ ІНСУЛЬТ?

Інсульт – це раптове порушення кровопостачання ділянки головного чи спинного мозку людини, спричинене або блокуванням судини (80% інсультів) або розривом (як наслідок - крововиливом).
Помилково вважати, що це хвороба тільки «старих». Існує багато факторів ризику – низька фізична активність, підвищений холестерин через погане харчування, стреси, паління, генетика.

Однак є добра новина – у 80% випадків «судинну катастрофу» можна попередити.
“
І якби мене спитали, що найкорисніше можна зробити для себе і рідних для уникнення інсульту – це завантажити безкоштовний додаток Stroke Riskometer та оцінити свій ризик захворіти. В разі високого ризику необхідно звернутися за консультацією до лікаря, який знається на судинних хворобах
— підкреслює Юрій Фломін.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНСУЛЬТ?

На жаль, цих знань українцям бракує. «Українська Асоціація боротьби з інсультом» кілька разів опитувала перехожих у Києві щодо проявів інсульту. Половина опитаних не назвали жодного.

Кожному важливо пам'ятати класичні ознаки інсульту:

Асиметрія обличчя (людина не може посміхнутися)
Слабкість кінцівок (людина не може підняти руку)
Порушення мови
Запаморочення
Погіршення зору
Наголошуємо: особливість інсульту в тому, що порушення з'являються раптово.

Якщо помітили у людини хоча б один із цих проявів, негайно викликайте екстрену медичну допомогу!

У ЯКУ ЛІКАРНЮ ВЕЗТИ?

Понад 80% всіх інсультів спричинені блокуванням судини тромбом, який можна розчинити. Але тромболітична терапія дієва тільки в перші 4,5 години після появи ознак інсульту.

Крім того, перед його застосуванням лікар має бути впевненим, що у пацієнта саме інсульт, а не якесь інше захворювання мозку. Для цього робиться КТ (комп'ютерна томографія) або МРТ (магнітно-резонансна томографія) голови. Без томографії не буває якісної допомоги при інсульті.
Тобто, набравши «103», треба наполягати на направленні пацієнта в лікарню, де є обладнання для томографії. Помилково вважати, що досвідчений лікар може встановити інсульт на підставі звичайного огляду.

За даними лікаря-невролога Юрія Фломіна, у 2019 році в Україні зробили 912 процедур тромболітичноі терапії – це вдвічі більше, ніж у 2018.
“
Дуже хотілося б кожного року подвоювати число цих лікувань. Якщо вийдемо на показник 5 тисяч процедур – це відразу зменшить наслідки захворювання, в цілому, в країні. Набагато менше людей будуть помирати, отримувати інвалідність
— зауважує він.
Також усім хворим, які пережили інсульт, необхідна консультація лікаря-невролога і обстеження. Це дозволить зрозуміти причину того, що сталося, і призначити необхідну профілактику. Щоб зменшити ризик повторного інсульту.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ

70% пацієнтів, які пережили інсульт, стикаються з серйозними наслідками – не працює рука, нога, порушена мова.

На жаль, повністю відновити організм до передінсультного стану неможливо. Але ефективна реабілітація допоможе відновити людину до певного рівня незалежності та самостійності в повсякденному житті.
Реабілітація пацієнта при гострому інсульті має розпочатися з другого-третього дня після надходження до лікарні. Що раніше вона почнеться, тим більшою буде користь. Цим мають займатися фахівці мультидисциплінарної реабілітаційної команди – фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди. В інсультному центрі «Оберіг» регулярно відбуваються зустрічі членів мультидисциплінарної команди, під час яких обговорюється лікування та реабілітаційні досягнення кожного пацієнта.
“
Бо один в полі – не воїн. Один член команди сам не зможе досягти бажаного результату. Тому ми співпрацюємо, кожного дня обговорюємо динаміку пацієнтів
— розповідає старший логопед центру Юлія Защипась.
Логопеди в інсультному центрі займаються реабілітацією мови та мовлення, відновленням ковтання, когнітивних функцій.

Строк та спосіб відновлення пов'язане з тяжкістю інсульту та зоною ушкодження мозку. Кількість та тривалість реабілітаційних занять залежать від стану пацієнта. Зазвичай починають з півгодини щодня, збільшуючи до 3-3,5 годин за потреби, намагаючись досягти максимального рівня відновлення.
“
По суті, реабілітація – це відновлення втрачених навичок пацієнта. Дивимося, що людина не може після інсульту робити (сидіти, ходити, самостійно їсти). З нею починає працювати той, хто може цьому навчити. Потім збираємося всі разом та визначаємося з подальшими кроками
— розповідає Юрій Фломін.
Рівень медичної допомоги в інсультному центрі вимагає немалих коштів – в середньому близько 200 тисяч гривень для пацієнтів з тяжким інсультом. Однак, у випадку з лікуванням та реабілітацією, мова йде не про витрати, а про інвестиції в здорове повноцінне майбутнє.
“
Якщо порівняти видатки на пацієнта з тяжкою інвалідністю після інсульту з видатками на кілька місяців лікування у нас, завдяки якому якість життя пацієнта та його рідних буде набагато вищою, зрозуміло, що краще відновити незалежність людини до певного рівня в побуті та самообслуговування в повсякденному житті. А не самим страждати і бачити її страждання
— підкреслює Фломін.

СТАН МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ІНСУЛЬТІ В УКРАЇНІ

Більшість інсультів і смертей внаслідок нього відбувається у країнах з низьким та середнім рівнем доходу населення, тому, очікувано, Україна потрапляє до їх числа.
Експерти, які опікуються питанням зменшення тягаря інсульту, виділяють чотири необхідні складові медичної допомоги:
Нагляд
Має вчасно та правильно збиратися інформація про кількість інсультів, кількість смертей та інвалідностей через інсульт, економічні витрати на лікування тощо.
01
Допомога в гострому періоді інсульту
Якщо він все-таки стався, його необхідно вчасно діагностувати в лікарні, яка підготовлена для надання допомоги при інсульті та надати своєчасну належну терапію.
02
Реабілітація
Людині допомагають відновитися для найкращої активності та якості житя, незважаючи на втрату деяких функцій, та потребувати меншої сторонньої допомоги.
03
Профілактика
Чисельність населення у світі зростає, тривалість життя збільшується, що створює передумови до збільшення числа інсультів. Якщо нічого не робити, то навіть заможні країни не матимуть можливості надавати повну та своєчасну допомогу.
04
На жаль, українські реалії не відповідають медичним протоколам та практиці розвинутих країн. З п'ятисот відділень, куди госпіталізують пацієнтів з гострим мозковим інсультом у нашій країні, лише 10% відповідають мінімальним міжнародним стандартним вимогам до лікарень, де лікують інсульт.

Варто зауважити, що можливості лікарні – це не тільки обладнання, а й вміння та навички команди медиків та реабілітологів з відповідною підготовкою працювати з людьми після інсульту. На жаль, в Україні спостерігається дефіцит таких кадрів.

Крім того, у нас широко використовуються ліки з науково не доведеною ефективністю, так звані нейпротектори, «судинні препарати». Вони практично не використовуються для лікування інсульту у розвинутих країнах. Вітчизняні протоколи лікування, затверджені МОЗ України, також їх не рекомендують.
“
Тобто, ми недостатньо заможні, щоб створити сучасну інсультну службу. Але достатньо заможні, щоб 100 мільйонів доларів на рік витрачати на ліки з недоведеною ефективністю. Хоча це великі гроші – 2,5 мільярди гривень. На ці гроші можна було б щороку будувати сучасні клініки. Наш новий медичний центр в лікарні коштує мільярд гривень з усією «начинкою»
— відмічає лікар-невролог Юрій Фломін.
Неправильне лікування інсульту негативно впливає, в цілому, на економіку країни. В Україні після хвороби до повноцінного життя повертається лише 20% хворих. При цьому, у Гельсінській декларації Всесвітньої медичної асоціації написано, що завдяки налагодженій системі надання допомоги в перші три місяці після інсульту мають повернутися до роботи 70% пацієнтів.

За попередніми оцінками Юрія Фломіна, для країни збитки від інсульту складають близько 150 мільярдів гривень на рік. Це два бюджети Національної служби здоров'я України на 2020 рік. І більше, ніж виділений на весь рік бюджет на дороги.
“
Оптимізація витрат не потребує сходження на Еверест, адже є величезний потенціал для профілактики інсульту. Ми можемо уникнути до 80% всіх інсультів. Їх зараз 150 тисяч в країні, а якби всі об'єдналися, було б 30 тисяч. Витрати та економічні наслідки відрізняються в п'ять разів
— підкреслює він.

РЕФОРМА СИСТЕМИ ДОПОМОГИ ПРИ ІНСУЛЬТАХ В УКРАЇНІ ТА ЄС

У 2018 році був оприлюднений Європейський план дій боротьби з інсультом на 2018-2030. Його перше завдання – зменшити число інсультів в Європі на 10% (за точку відліку береться число інсультів у 2018 році).

Враховуючи, що до 2030 року населення Європи збільшиться і постарішає, і, за попередніми оцінками, число інсультів збільшиться на 35% у порівнянні з 2018 роком, то фактична ціль Європи – зменшити кількість випадків інсульту десь на 45%.
У червні 2019 року МОЗ України створило робочу групу для розробки нормативно-правових актів щодо боротьби з інсультом (Юрій Фломін є її членом). Група розробила три ключові документи:

Перший - план боротьби з інсультом в Україні на 2020-2030. По суті, перекладений та адаптований Європейський план. Це стратегічний документ, який окреслює всі етапи – від профілактики інсульту до лікування, реабілітації, життя після інсульту, вторинної профілактики.

Другий документ - порядок надання допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом на догоспітальному етапі. Логістика має бути побудована так, щоб люди швидко потрапляли в правильні місця, де їм здатні допомогти. Лікар швидкої має розпізнавати пацієнта з гострим мозковим інсультом.

Третій, власне, проект положення про мережу закладів, що надають допомогу при гострому мозковому інсульті.

Всі три документи було передано на розгляд у МОЗ восени 2019 року. Станом на лютий 2020 року вони не затверджені.
“
Серед фахівців в Україні та Європі є розуміння, куди рухатися для зменшення тягаря інсульту. Тож не дивно, що прогресивна медична спільнота схвально сприйняла рішення Національної служби здоров'я України при пріоритетність медичної допомоги при інсульті
— зауважує лікар-невролог Юрій Фломін.
Автори: Ірина Шевченко, Вероніка Кордон