Фторхінолони — клас антибактеріальних лікарських препаратів, який часто використовується лікарями, — майже у два з половиною рази частіше викликає розвиток аортальної та мітральної регургітації.
Фторхінолони знищують мікроорганізми, порушуючи синтез його ДНК шляхом інгібування життєво важливих ферментів. Через широкий спектр дії та ефективність перорального прийому (порівняно з внутрішньовенною) і невисокою вартістю ці засоби охоче прописуються при різних інфекціях. Споживачеві з цього ряду добре відомі, наприклад, ципрофлоксацин, оксолінова кислота, левофлоксацин, передає Naked Science.
"Цей клас антибіотиків дуже зручний, але для більшості випадків, особливо побутових інфекцій, вони насправді не потрібні. Неправильне призначення може викликати як стійкість до антибіотиків, так і серйозні проблеми із серцем", - зазначає вчений Мах'яр Етмінан.
Читайте такожНазваний продукт-"вбивця" серця та судин
Аортальна (або мітральна) регургітація — зворотний струм крові через аортальний (або мітральний) клапан. Вони підвищують навантаження на серце. При сильному ураженні поступово виникає гіпертрофія м'яза й розширення шлуночків, потім розвивається серцева недостатність і накопичення рідини в легенях.
Вчені з Університету Британської Колумбії вперше показали, що пацієнти, що приймали фторхінолон ципрофлоксацин, мали ризик майже у два з половиною рази вищий, ніж ті, хто приймав замість нього антибіотик амоксицилін.
Для аналізу були взяті дані з бази Управління з контролю за продуктами і ліками США, а також дані щодо страхових виплатах. Це дозволило отримати повний профіль хворого з урахуванням віку, статі, доз ліків і тривалості лікування. Порівнювався вплив ципрофлоксацину з ефектом від амоксициліну й азитроміцину.
Результати показали, що ефект найбільше проявляється під час прийому, а відстрочений виражений протягом перших тижнів після закінчення прийому ципрофлоксацину. Препарат перестає збільшувати ризик через два місяці після закінчення лікування.
