Без індексації: яких зарплат та пенсій чекати українцям наступного року

З 1 жовтня в Україні зросла мінімальна заробітна плата і пов’язані з нею пенсії. Але розроблений урядом "воєнний" бюджет 2023 року не передбачає подальших підвищень. На які гроші українці будуть жити наступного року?

В Україні з 1 жовтня вчергове збільшили розмір мінімальної заробітної плати – підвищення склало 200 гривень і наразі "мінімалка" становить 6700 гривень. До цього останнє підвищення було майже рік тому, коли мінімальну зарплату збільшили з 6000 до 6500 гривень.

Минулого року уряд планував поетапне підвищення мінімальної зарплати на 3 роки вперед: так, згідно Бюджетної декларації, "мінімалка" мала зрости до 7176 гривень з 1 січня 2023 року, далі – до 7665 гривень з 2024 року. Але підступний напад Росії на Україну перекреслив всі мирні плани.

І якщо вже під час повномасштабної війни урядовці виконали обіцяне збільшення мінімальної зарплати з 1 жовтня, то вже наступного року заплановані підвищення скасовуються: проект бюджету на 2023 рік є бюджетом воєнного часу і в ньому фактично заморожується підвищення соціальних стандартів.

У Кабінеті міністрів України вже повідомили, що не бачать можливості збільшити мінімальну заробітну плату в 2023 році.

"Поки що ми як уряд не бачимо можливості і не маємо цієї можливості: збільшити мінімальну заробітну плату через той бюджет, який у нас є. Ми розуміємо, що основні наші видатки йдуть на армію, основні кредитні кошти партнерів йдуть фактично на соціалку. Тому поки що ситуація об'єктивно і чесно така", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

У Мінфіні ж наголосили на тому, що існуючі соціальні стандарти у бюджеті 2023 року будуть хоча б збережені.

"Незважаючи на складні умови воєнного стану, в проекті бюджету збережено рівень соціальних стандартів: мінімальна заробітна плата з 1 січня 2023 року становитиме 6700 гривень на місяць, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 гривень", - зазначили у міністерстві.

Які виплати залежать від "мінімалки"

Важливість показника мінімальної зарплати полягає ще й в тому, що до його розміру прив’язана низка інших виплат – пенсії, податки тощо.

Як розповіла УНІАН адвокат, кандидат юридичних наук Анна Даніель, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств і організацій усіх форм власності. Вона підлягає індексації у встановленому законодавством порядку і встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету міністрів не рідше одного разу на рік, у законі про державний бюджет України.

"Збільшення мінімальної заробітної плати завжди є способом підвищення податкових надходжень до державного бюджету, бо чим вищою є розмір  мінімальної заробітної плати, тим вищими будуть податки з неї", - зазначила Даніель.

За словами адвоката, збільшення розміру мінімальної заробітної плати впливає на визначення розміру середньоденної зарплати для розрахунку "лікарняних" і "декретних", а також на визначення баз для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Крім цього, через збільшення "мінімалки" з 1 жовтня зріс і мінімальний розмір пенсій за віком для непрацюючих пенсіонерів, яким виповнилося 65 років і які мають повний страховий стаж, - вона тепер складає 2680 гривень. ЄСВ ж з 1 жовтня складає 1474 гривні.

Відсутність підвищення соціальних стандартів у бюджеті наступного року можна зрозуміти – війна катастрофічна впливає на економіку, Україна залежить від фінансування, яке нам надають міжнародні партнери, а також має повністю фінансувати оборону держави за кошти бюджету (міжнародну допомогу не можна спрямовувати на воєнні цілі). Тому громадянам доведеться виживати наступного року на виплати нинішнього розміру. І це буде важко, адже ціни на все зростають мало не щодня.

Як зазначив у коментарі УНІАН економічний експерт Олександр Хмелевський, основною статтею витрат держбюджету-2023 будуть витрати на оборону та безпеку. На соціальні виплати та пенсії планується виділити 800 млрд грн, що становить 35 відсотків від загальних витрат. В наступному році пенсії та соціальні виплати зростуть лише на 5,4 відсотка, при тому що інфляція у наступному році прогнозується на рівні 30 відсотків.

"Мінімальна заробітна плата з 1 жовтня була збільшена до 6700 гривень. Це зростання лише на 3 відсотки. З 1 грудня буде збільшено прожитковий мінімум до 2684 гривень. А прожитковий мінімум для непрацюючих осіб буде збільшено до 2093 гривень., що буде відповідати мінімальній пенсії для осіб, що мають 35 років стажу. Тобто, зростання прожиткового мінімуму відбудеться приблизно на рівні 3,3-3,6 відсотка. Це при цьому, що в цьому році інфляція теж буде на рівні 30 відсотків", - сказав експерт.

На межі виживання

Чого чекати від наступного року українським пенсіонерам? Міністр соціальної політики Оксана Жолнович наголосила, що бюджет на 2023 рік - військовий, половина видатків йтиме на оборону. Та, незважаючи на це, пенсії ніхто не зменшуватиме.

"Пенсії точно не зменшаться, це не закладено в бюджет. Закладено збільшення росту власних доходів пенсійного фонду, ми розраховуємо на їхнє збільшення... Жодні пенсійні виплати не зменшаться. Вони трохи зростуть через те, що у грудні буде підвищено прожитковий мінімум", - наголосила міністр.

Економічний експерт Хмелевський пояснює, що індексація пенсій запланована на березень 2023 року. Вони мають бути збільшені відповідно до рівня інфляції.

"Проте треба враховувати, що індексується не сама пенсія, а зарплата, на основі якої розраховується розмір пенсії. Тому збільшення пенсій буде в рази меншим, ніж індекс інфляції. Варто згадати, що в минулі роки після індексації у більшості пенсіонерів пенсії зросли лише на 100 гривень. Аналогічна ситуація може бути і в наступному році. Тобто в 2023 році реальні зарплати, пенсії та соціальні виплати суттєво скоротяться", - наголошує Хмелевський.

Він зазначає, що інфляція за два роки (2022-2023) може становити біля 70 відсотків, в той час, як індексація пенсій, мінімальних зарплат та соціальних виплат за цей період не перевищуватиме 10 відсотків. Тобто рівень життя найбільш незахищених верств населення впаде більше як в 2 рази, що поставить їх на межу виживання.

"В умовах, що склалися, уряд має переглянути проект держбюджету та виділити додаткові кошти на фінансування соціальних витрат відповідно до зростання інфляції в 2022-2023 роках", - вважає експерт.

Звісно, підтримка людей в надскладних умовах, в які нас занурила кривава Росія, є дуже важливою, та віднайти кошти на підвищення зарплат з державного бюджету буде важко.

Водночас для працівників приватних підприємств ситуація із зарплатами може покращитися. Згідно опитування Європейської Бізнес Асоціації,  тільки 1 відсоток компаній планують скорочення заробітних плат у 2023 році, ще 26 відсотків залишать їх на поточному рівні. А 73 відсотка опитаних власників бізнесів запланували деяке підвищення заробітних плат своїм співробітникам.

Показник середньої заробітної плати зазвичай розраховує Державна служба статистики, але після початку війни вона перестала публікувати ці дані. Офіційними даними можна вважати інформацію від Пенсійного фонду, який затвердив показник середньої зарплати за другий квартал 2022 року для розрахунку пенсій. І за останніми даними ПФУ, середня зарплата в країні склала 13 957 гривень, що на  176 гривень менше, ніж у лютому (14 133 гривні).

Та через девальвацію гривні суттєво знизилася купівельна спроможність наших громадян: якщо минулого року середня зарплата в Україні перевищувала 14 тисяч гривень, що було еквівалентом більше 500 доларів, то наразі у валюті середня зарплата складає 340 доларів.

Як на проблему дивиться бізнес

При цьому деякі експерти вбачають і позитивні моменти у збереженні розміру мінімальної заробітної плати.

Радник голови ГО "Стратегічна візія" Дмитро Єгоров вважає, що для приватного сектору економіки збереження рівня мінімальної зарплати буде навіть позитивним кроком. За його словами, загалом вплив мінімальної зарплати на приватний сектор економіки доволі неоднозначний: гіпотетично мінімальна зарплата має призвести до умовно справедливої оплати праці.

Так, в деяких випадках, наприклад, при влаштуванні на низькокваліфіковану роботу чи роботу без досвіду, працівник може погодитися на зарплату і меншу за мінімальну, яку готовий оплатити роботодавець.

"Отже, для приватного сектору економіки збереження рівня мінімальної зарплати буде навіть позитивним кроком. Це підґрунтя для створення нових робочих місць. Так, низькооплачуваних, але дуже необхідних для співгромадян, які через війну втратили роботу — таких, за оцінками ООН та Міжнародної організації праці, в нашій країні під 5 мільйонів", - сказав Єгоров агенції УНІАН.

Він зазначив, що рівень мінімальної зарплати впливає також на нижню межу єдиного соціального внеску, який мають платити ФОПи за себе та роботодавці за найманих працівників. Таким чином збереження старої мінімальної зарплати "притримає" й додаткове податкове навантаження на підприємців.

"З іншого боку, замороження мінімальної зарплати та, що більш важливо, прожиткового мінімуму означатиме збереження цьогорічного рівня майже всіх соціальних виплат. Оскільки ці два показники є базою для розрахунку "декретних" виплат, мінімальних пенсій за віком, мінімальних аліментів тощо. Отже, державні виплати соціально незахищеним верствам громадян залишаться в новому році незмінними у цифрах. Але з урахуванням очікуваної Кабміном інфляції у 30 відсотків це означає, що виплати по суті (за своєю купівельною спроможністю) скоротяться щонайменше на третину", - сказав експерт.

Не втрачаємо надії

Експерти також вважають, що в умовах руйнування через війну частини національної економіки країни, на жаль, не варто очікувати суттєвих змін у соціальній політиці: державі найближчим часом банально немає звідки взяти кошти на збільшення видатків. Залишається лише констатувати, що тягар війни та російської агресії ляже на кожного українця.

"Втім, чинна влада у мирні роки проявила себе достатньо "соціалістичною", регулярно індексуючи пенсії, збільшуючи мінімальні зарплати та прожиткові мінімуми, роздаючи допомогу та навіть, як планувалося, смартфони. Тож, на мою думку, за першої ж можливості уряд та депутати не оминуть можливості "підстрахувати" потенційних виборців збільшенням соціальних виплат", - припускає Єгоров.

Підвищення зарплат є завжди бажаним для громадян, бо збільшує нашу купівельну спроможність. Та в умовах повномасштабної кривавої війни, яка вже завдала збитків на сотні мільярдів доларів і не закінчується, треба бути реалістами – можливостей у держави небагато.

Крім безпрецедентного збільшення видатків на безпеку і оборону, на ліквідацію наслідків руйнувань, держава має виплачувати кошти кільком мільйонам внутрішніх переселенців, а також допомогу по безробіттю – кількість людей, що втратили роботу, також сильно зросла. Нас рятують кошти від міжнародних партнерів, але ця допомога також не безмежна.

Тому українцям, які отримують мінімальну заробітну плату, наступного року доведеться затягнути паски, хоча і зараз ситуація не найкраща. Так, за даними дослідження кадрового порталу grc.ua, рівень доходів українців значно знизився від початку війни, і половині українців не вистачає грошей до отримання чергової заробітної плати.

Скрутне фінансове становище примушує українців більше працювати: велика частка опитаних або вже має підробіток, окрім основної роботи, або розглядає таку можливість протягом найближчих трьох місяців. А третина опитаних кадровим порталом українців абсолютно впевнені, що протягом найближчих трьох місяців будуть шукати підробіток. Ще майже третина (28,7 відсотка респондентів), скоріше за все, будуть шукати додатковий заробіток.

Підробіток може стати виходом для людей, яким не вистачає коштів, і ще - без перегляду витрат та економії все ж не обійтися. Але маємо надію, що цей важкий період в житті держави та її громадян закінчиться якомога скоріше – разом із нашою перемогою над загарбниками. Українці вкотре доводять, що вони сильна і незламна нація, тому переживемо і економічну кризу.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News