Екс-чиновниця АМКУ Тетяна Кулішова: Після передачі "Укрнафті" активів "Укрнафтобуріння" групі "Нафтогаз" буде легше нав’язувати ринку будь-які умови

Екс-керівниця департаменту досліджень та розслідувань ринків паливно-енергетичного комплексу та ЖКГ Антимонопольного комітету України Тетяна Кулішова розповіла УНІАН, чому потенційна передача арештованих корпоративних прав компанії "Укрнафтобуріння" в управління "Укрнафти" є  концентрацією та призведе до монополізації українського ринку природного газу.

Розпорядження Кабінету міністрів щодо передачі активів підприємств, що розробляли Сахалінське родовище (серед яких – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній України – "Укрнафтобуріння"), в управління ПАТ "Укрнафта" наробило багато галасу в українському медіа-просторі.

Спершу Міністерство фінансів побачило у ньому загрозу для стабільного надходження коштів до державного бюджету. Згодом свою детальну позицію на цей рахунок висловили власники "Укрнафтобуріння", назвавши дану ініціативу – спробою рейдерського захоплення компанії. За цим фактом вони звернулися до НАБУ.

Нідерландська компанія JKX Ukгaine B.V., що володіла 10 відсотками акцій "Укрнафтобуріння", у свою чергу, заявила, що передача корпоративних прав компанії в розпорядження "Укрнафти" призведе виключно до посилення монополізації на українському ринку природного газу.

Аби розібратися в цій ситуації, УНІАН звернувся за поясненнями до екскерівниці департаменту досліджень паливно-енергетичного комплексу АМКУ Тетяни Кулішової, яка розповіла, чи вбачає у діях чиновників ознаки порушень закону про економічну конкуренцію.

Тетяна Кулішова - досвідчений експерт з конкурентного законодавства, в АМКУ пропрацювала більше 20 років. Саме вона проводила найрезонансніші розслідування Комітету на енергетичному ринку. Два роки тому Кулішова пішла з посади, відкривши власну юридичну практику.

Всупереч ухвалі суду, Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) не дотрималось порядку та умов, на яких йому були передані в управління корпоративні права "Укрнафтобуріння". Також воно не провело конкурс на визначення управителя арештованих активів компанії. Чи порушило цим АРМА  вимоги законодавства про захист економічної конкуренції?

Агентство з розшуку та менеджменту активів – це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Воно виконує свої повноваження відповідно до закону про АРМА, але на нього також розповсюджується дія законодавства про захист економічної конкуренції. Якщо дії агентства вчинені з недотриманням вимог закону про захист економічної конкуренції, його дії можуть розглядатися як антиконкурентні дії органу влади.

У контексті цього питання нас цікавлять дві статті в законі про АРМА: стаття 21, яка зобов'язує проводити конкурс і обирати управителя арештованих активів саме за конкурсом, і стаття 211, яка каже, що є виняткові випадки, в яких конкурс проводити не потрібно.

Дійсно, ухвалою суду від 4 травня арештовані активи "Укрнафтобуріння" передані АРМА у порядку та на умовах, визначених статтею  21 закону про АРМА, тобто АРМА мала провести конкурс для обрання  управителя .

Але конкурсу такого проведено не було. Управитель був визначений розпорядженням уряду, тобто без конкурсу. І відповідно, якогось обґрунтування цим діям я ,принаймні, не бачила. Ні пояснювальна записка до 454-ого розпорядження Кабміну, ні будь-яка публічна інформація, яка є у відкритому доступі, зокрема, на сайті АРМА таких пояснень не містить. Якщо у Агентства з розшуку та менеджменту активів відсутнє обґрунтування того, чому саме без конкурсу і в порушення ухвали суду був обраний такий спосіб передачі арештованих пакетів акцій, то, так, такі дії можуть містити ознаки порушення 15 статті закону про захист економічної конкуренції. І відповідно, це вже компетенція Антимонопольного комітету приймати рішення за результатами розгляду цього питання.

Зважаючи на те, що "Укрнафта" пов’язана з групою "Нафтогаз", чи призведе набуття нею контролю над компанією "Укрнафтобуріння" до посилення монополізації на українському ринку природного газу?

НАК "Нафтогаз" володіє часткою у статутному капіталі "Укрнафти" у розмірі п'ятдесят відсотків плюс одна акція. Зважаючи на розподіл часток між акціонерами "Укрнафти", та проаналізувавши статут цієї компанії, можна стверджувати не стільки про одноособовий контроль, скільки про спільний контроль "Укрнафти" з боку "Нафтогазу"  і Міноборони. Тобто НАК "Нафтогаз України" і "Укрнафта" пов’язані між собою відносинами контролю і у розумінні конкурентного законодавства є єдиним суб’єктом господарювання.

НАК "Нафтогаз України", у свою чергу, з урахуванням всіх суб'єктів, що з ним пов’язані, займає домінуюче становище на загальнодержавному ринку природного газу України. Насамперед, мова йде про ресурси компанії "Укргазвидобування"- найбільшої державної видобувної компанії України.

Домінування групи "Нафтогаз" на ринку протягом останнього року вже посилилося внаслідок прийняття рішення про передачу компаніям, підконтрольним НАКу, арештованих активів облгазів, а також переведення побутових споживачів газу, які раніше отримували газ від компаній, що працювали під брендом "Твій газзбут" до ТОВ "ГК "Нафтогаз Україниˮ. Суттєву перевагу групі "Нафтогаз" надає також те, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Україниˮ визначена постачальником "останньої надіїˮ на ринку газу.

За таких умов одержання "Укрнафтою" в управління арештованих активів газовидобувних підприємств призведе до ще більшої монополізації ринку. Я не можу прогнозувати яке рішення прийме Антимонопольний комітет України, але мені було б складно знайти підстави для надання дозволу на таку концентрацію.

Внаслідок монополізації, чи йде мова ще й про потенційне суттєве обмеження конкуренції на ринку природного газу?

Так, правильно. Вже зараз частка "Нафтогазу" на всіх рівнях дистрибуції газу є досить високою і забезпечує можливість цій компанії впливати на умови функціонування цього ринку. Відповідно, якщо кількість гравців на ринку зменшується, або якщо частки цих гравців є порівняно невеликими з часткою лідера ринку, конкуренція обмежується, і конкурувати з таким монстром стає ще важче. Відповідно, групі "Нафтогаз" буде легше нав'язувати будь-які свої умови діяльності на цьому ринку.

Оскільки ми вже заговорили про концентрацію в цій галузі, скажіть, якщо на посаду директора в "Укрнафті" та "Укртатнафті" призначено одну й ту саму особу, чи вважається це концентрацією суб’єктів господарювання?

Суміщення керівних посад – це дійсно концентрація за умови, що фінансові показники цих підприємств перевищують показники, визначені законом про захист економічної конкуренції. І компанія "Укрнафта", і компанія "Укртатнафта" - їх результати фінансової діяльності перевищують ці показники. Тому, так, призначення однієї особи на обидві ці посади - є концентрацією. І вона потребує дозволу Антимонопольного комітету.

Якщо говорити про проект розпорядження Кабміну щодо передачі арештованих активів компаній, що розробляли Сахалінське родовище (зокрема і "Укрнафтобуріння"), у розпорядження "Укрнафти" - чи містить він ознаки антиконкурентних дії органів влади відповідно до закону про захист економічної конкуренції?

Кабмін є вищим органом виконавчої влади в Україні. На дії Кабміну положення статті 15 закону про захист економічної конкуренції не розповсюджуються. Разом з тим прийняття Кабміном розпорядження про визначення майбутнього управителя арештованими активами не звільняє цього управителя від обов’язку отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.  

Які дії тепер мають бути здійснені для отримання (або ж не отримання) дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію?

Наступний крок, який повинен бути зроблений - потенційний управитель (в даному випадку "Укрнафта", як було визначено розпорядженням Кабміну) має прийти до Антимонопольного комітету із заявою про  надання  дозволу на концентрацію. Тобто зараз "Укрнафта" має звернутися до Антимонопольного комітету України, подати повний пакет документів щодо своєї компанії і всіх компаній, з якими вона пов'язана відносинами контролю. Це має бути і НАК "Нафтогаз", і "Укргазвидобування", і, якщо там є суміщення посад з "Укртатнафтою", - інформація про "Укртатнафту", і всі підприємства, які пов'язані з "Укртатнафтою". Антимонопольний комітет вже за результатами розгляду цієї заяви має прийняти рішення: або надати дозвіл, якщо концентрація не призводить до монополізації, або заборонити здійснення цієї концентрації.

Які ви бачите перспективи цієї справи?

З точки зору конкурентного законодавства ця концентрація є досить складною. ЇЇ учасники мають на ринку домінуючі позиції, кількість суб’єктів господарювання, задіяних в цій концентрації, є значною. Тому по кожному з них треба проаналізувати не тільки ринок природного газу, а й і інші товарні ринки, на яких вони працюють, оцінити чи співпадають ці ринки з тими, на яких діє Укрнафтобуріння.  При цьому вплив на ринок може відбуватися не лише по горизонталі, а й по вертикалі, тобто якщо до концентрації суб’єкти виступали контрагентами по договору, необхідно також оцінити як зміняться ці відносини після концентрації, чи не призведе це до обмеження пропозиції і т.д. Посилення ринкової влади одного з гравців ринку безумовно матиме значний вплив на весь ринок – споживачів, контрагентів по договорам, конкурентів. Я впевнена, що у Антимонопольного комітету є високопрофесійні фахівці і достатній інструментарій для ґрунтовного аналізу задіяних ринків та оцінки впливу концентрації на конкуренцію. Відповідно і прийняте Комітетом  рішення з цього питання буде зваженим і законним

Тетяна Стежар

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News