Водна криза як наслідок кліматичних змін

Попри те, що саме зараз Україну заливає дощами, ми стоїмо на порозі водної кризи. Принаймні, північ країни зазнає суттєвих кліматичних змін. І не дивина, що влітку на Чернігівщині вже дозрівають персики, кавуни та дині – городина, яка традиційно вважалась «південною». Та є й інший бік медалі - міліють ріки, висихають озера й луки.

Цьогоріч, за карантином, українці й не помітили, що в країні не було традиційного для весни водопілля. Наприклад, на Чернігівщині рівень води у Десні знизився до критичних відміток. У жодному місці краю вода не вийшла на заплави, нерестовищ немає, ефект санітарного очищення річки також відсутній. Фактично Десна живиться виключно з ґрунтових вод.

За даними голови Чернігівської ОДА Андрія Прокопенка, нормальним середнім рівнем для Десни вважається позначка 680 см над «нулем» поста. Зараз же метеорологи б’ють на сполох: різниця з нормою на головній водній артерії регіону складає понад 5 метрів. Дощі, яких нарешті дочекалися, поки ситуацію суттєво не змінили.

«За 140 років спостережень така ситуація зафіксована вперше. Найбільше непокоїть, що влітку, за несприятливих погодних умов – недостатній кількості опадів і надвисоких температурах – вода у Десні може впасти до критичного рівня. За попереднім прогнозом, 50-70 см над «нулем» поста. За більш сприятливих умов – коливатиметься від 120 до 150 сантиметрів», - каже Прокопенко.

Деснянське басейнове управління водних ресурсів намагається максимально зберегти водний баланс в області. Зокрема, за офіційною інформацією відомства, для утримання води в руслах каналів опущені затвори на всіх 1715 водорегулюючих спорудах, які є на балансі управління. На сьогодні обсяг води в 75 каналах річок більш-менш достатній – 10 мільйонів кубометрів. Першочергово забезпечуватиметься питне водопостачання, далі – аграрний сектор.

У Чернігівській ОДА кажуть, що, з огляду на аномальне зневоднення водойм, неабиякої актуальності набуває питання належного оформлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних систем. Раніше вони належали колгоспам і підлягали безоплатній передачі у комунальну власність. Однак переважна більшість цих систем і досі не має відповідної документації та залишається безгосподарською. Це також створює дисбаланс гідротехнічного режиму і призводить до неконтрольованого осушення територій.

Окрім природних, є і рукотворні чинники, які поглиблюють водну кризу на Чернігівщині. Значної шкоди водоймам завдають стихійні розорення луків та пасовищ при провадженні господарської діяльності в прибережних захисних смугах.

«Останнім часом із територіальних громад надходить все більше сигналів про такі незаконні дії. Найбільше порушень Водного та Земельного кодексів України зафіксовано у Менському, Сосницькому та Куликівському районах (з останніх – у селах Максаки та Бірківка). Окремі втручання в охоронні прибережні зони досягають 150-200 гектарів земельної площі. Розорюють не лише у межах Десни, а й малих річок, заплавних озер. І це – пряма загроза водному балансу в екосистемах області», - каже очільник ОДА.

Щоб запобігти негативним наслідкам для навколишнього середовища, при ОДА навіть створили спеціальну робочу групу з представників Держекоінспекції, Держгеокадастру та Деснянського басейнового управління водних ресурсів. Фахівці детально вивчають ситуацію на територіях, на яких вже зафіксовані порушення. І вже відомо про відкриття кількох кримінальних справ. Та, на жаль, експерти зазначають, що розпочате кримінальне провадження зовсім не означає, що справа дійде до суду, а винні будуть притягнуті до відповідальності.

Тож поки що на кліматичні зміни місцеві сільгоспвиробники відреагували зміною культур, які вирощують. Традиційні для цього регіону льон та картоплю замінили на соняшник, кукурудзу, ріпак. Втім, аграрії визнають, що не тільки більш послушливий клімат впливає на такий вибір, а й орієнтація на попит та прибутки.

Сільгоспвиробники Чернігівщини реагують на більш посушливий клімат змінами культур, які вирощують на полях регіону. Хоча, визнають, що визначальними у ринкових умовах є орієнтування на попит і прибутки. Уже не вийде назвати Чернігівську область краєм льону та картоплі.

Так, керівник ТОВ «Біотех ЛТД» Микола Карпенко (працюють у Сосницькому районі Чернігівщини) розповідає, що зараз для місцевих аграріїв не дивина культивувати культури, які раніше вважалися південними. Вони зараз навіть на півночі дають гарні врожаї.

Загалом же очолюване Карпенком підприємство спеціалізується на вирощуванні елітної насіннєвої картоплі, для якої застосовується полив. «Уже понад десять років картопляні поля поливаємо. Спочатку воду брали у лісових ставках поблизу, а зараз (через недостатність) - із Десни. Закупили магістральні труби, насосні станції, поливні системи, і в такий спосіб забезпечуємо крупно крапельний полив картоплі на площі 150 га, хоча починали із 30 га», - розповідає він.

На Чернігівщині обміліла головна водна артерія регіону / фото УНІАН

За його словами, полив, у першу чергу, зумовлений високими вимогами до стандартів якості насіннєвої картоплі, щоб мати такі - вкрай потрібна достатня кількість вологи.

Микола Карпенко сподівається, що це літо буде дощовим, а не посушливим. «У нас за два тижні вже випали 40 мм опадів, що є нормальною кількість для весняного періоду. Звичайно, у нижніх шарах ґрунтів відчувається безсніжна зима, а на луках - відсутність повені, але тваринництво зараз розвивається менше, тож не варто бути песимістами», - говорить місцевий аграрій.

До речі, як тільки у травні на болотах Козелецького району з‘явилася вода, а до того часу така рослина як калюжниця квітла на сухих купинах (що важко уявити тим, хто бачив цвітіння рослини у воді).

Натомість, співробітниця парку дикої природи «Беремицьке», еколог Аріна Зенченко вказує, що зміна клімату вже відчувається на стані сосен - дерева гинуть і випадають від пошкоджень верхівковим короїдом. Саме недостатність вологи робить дерева уразливими до шкідників.

Якщо не буде дощів, а клімат півночі більше нагадуватиме південь України, може зникнути і вільха. Адже для її росту потрібна болотиста місцевість.

«Подальша вирубка лісів спричинятиме більш суттєві зміни в екосистемі нашої території. Поряд з рослинами будуть зникати і різні види тварин. Звісно, звільнені екологічні ніші будуть займатися іншими видами флори і фауни», - розповідає вона.

Людям теж доведеться пристосовуватися до нових умов життя, і полив полів, селянських городів може стати не винятком, а правилом на Поліссі.

Загалом, гідрологічний баланс на Чернігівщині визначається багатьма чинниками, а рівень води в Десні залежить, у тому числі, від стану Брянських лісів Російської федерації, де річка, власне, починається. Однак зрозуміло, що неконтрольована вирубка лісів (під час поїздки областю ви зустрінете не менше десятка лісовозів з кругляком, попри те, що зараз триває активна боротьба з незаконними  рубками), наслідки осушення боліт, розорювання прибережних смуг дає негативні наслідки для водозабезпечення регіону. Все це призводить до змін клімату. Як результат - безсніжна зима, абсолютна відсутність повені, пилові бурі в регіоні… Все це - перші тривожні дзвіночки, які примушують замислитися і щось змінити у своїй діяльності.

Рівень ґрунтових вод теж стає критичним. Про це свідчить відсутність води у сільських колодязях під час спекотного літа.

Жителі Чернігова поки залишаються у виграшному становищі, оскільки водопостачання обласного центру здійснюється з артезіанських свердловин. А ось мешканці сіл найближчими роками почнуть страждати. Та й водопостачання столиці теж може зазнати змін, оскільки значна частина води для мегаполісу береться саме з Десни.

Ірина Синельник, Чернігів

УНІАН в Google News