Сказ у Києві придумали, щоб знищувати собак

Не треба довго думати, аби простежити зв’язок між раптовою появою «скажених» бездомних тварин у деяких районах Києва та між плановими «зачистками» міста від котів та собак напередодні Євро-2012...

Не треба довго думати, аби простежити зв’язок між раптовою появою «скажених» бездомних тварин у деяких районах Києва та між плановими «зачистками» міста від котів та собак напередодні Євро-2012.

Нещодавно захисники тварин у світі висловили своє занепокоєння тим, що в Україні, зокрема в Києві, перед Євро почалося винищення вуличних тварин. Європа більше співчуття виявляє до наших собак, аніж до нашого електорату, і це природно – електорат свою долю і свою владу обирає сам, а собаки – ні.

А оскільки міжнародний скандал, пов’язаний з жорстоким поводженням з тваринами в Україні, уже колись був, наші «діячі» усвідомлюють, що розголос у світовій пресі може стати реальною загрозою для проведення Євро-2012, значно реальнішою, ніж безчинства влади щодо свого народу чи своїх політичних опонентів.

Понад 10 років тому нинішній президент Міжнародного товариства захисту тварин SOS Тамара Тарнавська таємно привезла до київської шкуродерні в Пирогові фотографів, операторів з телекамерами та експертів з Європи. Фільм, який вони тоді зняли, досі страшно згадувати, його Тамара показала у Європарламенті 2006 року. Присутні плакали. Фільм спричинив шок та міжнародний скандал. Люди, котрі керували вбивством собак і бізнесом на шкурах, почали «відмиватися», а гицелі – «працівники» собачого концтабору – просто розбіглися, коли туди приїхали журналісти (я серед них). Я тоді працювала в досить впливовому виданні – газеті “Всеукраїнські відомості”. Ми теж опублікували статтю, хоч на фотографії, привезені мною зі шкуродерні, мій тодішній шеф – добра людина і любитель котів – глянути так і не зміг. Не переповідатиму деталі, щоб нікого не шокувати, скажу лише, що це, по саму стелю втоплене в крові місце Тамара Тарнавська коштами, що їх виділили міжнародні організації, тоді перетворила на притулок для бездомних тварин. Там їх стерилізують, лікують і утримують в належних умовах. Організація SOS і нині діє в Україні. Більш того, в Україні нібито запущено програму стерилізації тварин, яка є ефективною для зменшення їхньої кількості на вулицях. Вона полягає в тому, що ветеринарні клініки й товариства захисту тварин стерилізують і відпускають бездомних тварин, і з часом кількість тварин, які не розмножуються, зменшується. Київська влада навіть виділила кошти на реалізацію програми. У результаті гроші зникли в невідомому напрямку, мабуть, пішли на оплату послуг гицелів, які мають до Євро-2012 знищити всіх тварин у місті.

Виходить так, що привид собачого концтабору повертається. Ніхто, звичайно, і не сподівався, що люди, які нині прийшли до влади, піклуватимуться про тварин. Це гицелі по суті своїй, булгаковські «шарикови», і їм байдуже і до малих, і до старих, і до тварин.

У Подільському районі оголосили карантин у зв’язку з одним випадком виявлення сказу. А ще в нас пандемія туберкульозу, а інфекційні лікарні забиті дітьми з менінгітом. Перед цим бушувала вітрянка, діти хворіли цілими школами. І ніхто карантин не оголошує. Але зараз нашу увагу акцентуватимуть саме на сказі!

Як у нас робиться?

Потрібен піар-хід для продажу медикаментів? Нехай буде свинячий грип! Треба вбити собак? Використаємо сказ! Бо як же бути, коли Європа за нами спостерігає, а перед Євро треба «зачистити» Київ від тварин?

Он у Маріїнському парку десь із півроку тому розкидали отруту, та не пощастило, отруївся й загинув собака працівника американського консульства в Києві. Обурений американець негайно дав повідомлення у пресі. Потім міжнародні захисники тварин занепокоїлись. Отож санепідемстанція, за вказівкою владних структур, звісно, згенерувала нову ідею – треба терміново придумати якусь страшну загрозу, яку несуть бродячі тварини, і під цим «соусом» їх знищити. І так у столиці раптово виникає сказ, якась невідома покусана жінка, якісь невідомі ветеринари чи працівники санітарної служби, які це констатували.

Скажіть нам прізвище потерпілої, яку в Подільському районі Києва покусав собака... Хто діагностував сказ? Цікаво, що повідомлення в УНІАН про сказ у Подільському районі закінчується таким реченням: «Державною службою ветеринарної медицини проводиться клінічний огляд і щеплення проти сказу тварин, що містяться навколо вогнища інфекції; за підозрілими щодо захворювання на сказ тваринами встановлюється спостереження впродовж 60 днів».

Хто-небудь може собі уявити, яким чином державні ветеринари чи працівники санепідемстанції прищеплюють тварин «навколо вогнища інфекції» і ведуть спостереження за підозрілими тваринами? Сміх та й годі.

До речі, до скандалу десятирічної давності були причетні й працівники санепідеміологічної служби. І не просто причетні, саме ця служба курирувала відлов і вбивство тварин.

Тому хочеться звернутися до українців і до журналістів зокрема – давайте не дамо гицелям знищувати тварин! Давайте писати про це, звертатися до організацій захисту тварин, бо жодна нормальна людина не захоче приїхати в Україну на футбол, якщо дізнається, якою ціною ми до того готувалися.

Антоніна Лесич

УНІАН в Google News