Експерт Данського Гельсінського комітету з прав людини Мікаел ЛЮНГБО, який готував доповіді щодо розслідувань справ стосовно екс-прем`єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО, дослідив, що в Україні кримінальні справи проти урядовців політично вмотивовані, а політики часто висловлюють неповагу до суду.Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив напередодні під час прес-конференції.

М.ЛЮНГБО нагадав, що останній рік він проводив правовий моніторинг справ проти політиків в Україні. Зокрема, це справи проти Ю.ТИМОШЕНКО, екс-міністра внутрішніх справ Юрія ЛУЦЕНКА, колишнього заступника міністра юстиції Євгена КОРНІЙЧУКА та колишнього т.в.о. міністра оборони Валерія ІВАЩЕНКА.

“На основі цих чотирьох справ я спробував визначити загальні проблеми із правами людини в українській системі”, – сказав М.ЛЮНГБО.

Відео дня

При цьому він зауважив, що не є експертом з українського права і не намагається ним бути. Проте він вважає порушенням прав людини в Україні вже хоча б те, що обвинувачені під час судових засідань сидять у клітках.

Також М.ЛЮНГБО наголосив, що під час своєї роботи в Україні був дуже здивований кількістю порушень прав людини в досліджених судових справах проти урядовців.

На його думку, однією з головних проблем є причини порушення справ проти цих політиків. Причинами, на його думку, могли стати неповага до закону або ж боротьба із корупцією. “Чи, все ж таки, політичний мотив із наміром залякати політиків від опозиції і зупинити їхню діяльність”, - зауважив М.ЛЮНГБО.

Він наголосив, що дослідивши ситуацію в Україні, взагалі не може уявити, аби подібні справи порушувалися в інших країнах. “Принаймні, у країнах із правовою традицією”, – додав експерт.

На його думку, те, що Ю.ТИМОШЕНКО “погано домовилася за газ у 2009 році”, неможливо розцінювати як кримінальну дію. “Іноді політики роблять гарні договори, іноді погані і це компенсується чимось іншим. На те вони й політики”, - додав він.

Також М.ЛЮНГБО зауважив, що для подібних резонансних справ судова гілка влади мала б обирати найкращих та найдосвідченіших суддів. “Я бачу, що одні й ті самі судді в усіх справах. І потім я подивився, що вони дуже молоді, їм усього за 30. І вони неправильно були призначені суддями”, - сказав він.

“Результати справи, яку веде такий суддя, не можна вважати незалежним судженням, якого очікують від хорошого судді”, - наголосив М.ЛЮНГБО.

Експерт також повідомив, що під час свого дослідження був здивований балансуванням влади між прокуратурою та судовою гілкою влади. “Якщо один із них має гору, то в такому випадку суд має контролювати прокуратуру. Але це не те, що я бачу в Україні”, - сказав експерт і додав, що здивований кількістю дисциплінарних справ проти суддів, ініційованих прокуратурою, за минулий рік.

Також М.ЛЮНГБО зауважив, що українські політики часто висловлюють неповагу до суду, зокрема, кричать та погрожують суддям під час засідань. “Я бачив політиків, які намагаються впливати на суд більше, ніж я б хотів це бачити”, – сказав він.

Експерт наголосив, що в Україні є велика потреба проведення судової реформи та законодавства загалом. “Також потреба змін в менталітеті центральних діячів судової влади”, – додав М.ЛЮНГБО.

Як повідомляв УНІАН, Данський Гельсінський комітет з прав людини опублікував три "попередні доповіді" щодо ситуації в Україні.

В доповідях, зокрема, зазначається, що вибіркове правосуддя і зловживання системою кримінального судочинства є порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини та не відповідає міжнародним зобов`язанням країни щодо забезпечення додержання принципів верховенства права.

В комітеті також відзначають, що більшість звинувачень за своїм характером є такими, що ніколи не вважались би кримінальними злочинами у країнах з іншими правовими традиціями і не вирішувались би в рамках системи кримінального правосуддя.

«В результаті проведення моніторингу у чотирьох справах склалося враження, що працівники прокуратури та судді мають дуже обмежене уявлення про презумпцію невинуватості та рівність сторін процесу під час слухання справи", - йдеться в доповідях.

Крім того, в комітеті відзначають, що в рішеннях про тримання під вартою не було надано достатньо конкретних підстав, які б свідчили про законність застосування тримання під вартою, з урахуванням індивідуальних обставин справи, що вимагається Європейським судом з прав людини.

В комітеті також відзначають, що термін давності також перешкоджає відновленню більшості, якщо не всіх, справ проти екс-прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО, які було закрито в 2004 та 2005 роках.

«Заяви Генеральної прокуратури стосовно справ проти ТИМОШЕНКО підтверджують сумніви в об`єктивності, незалежності та безсторонності кримінального правосуддя", - йдеться в доповідях.