Мельниченко: Я готовий піти в суд, аби свідчити проти Кучми

Мельниченко довірливо запрошує до свого помешкання на вулиці Фрішмана...  Микола переконує, що страшенно любить куховарити, тож я замовляю пасту з грибами в білому соусі... (Фото з Ізраїлю)

Ізраїльська журналістка побувала в гостях у Миколи Мельниченка, який уперто сподівається, що справедливість восторжествує і фігуранти його плівок врешті-решт сядуть на лаву підсудних…

Майор Микола Мельниченко, на якого вже давно точить зуб українська мафія, знайшов прихисток в одному з кварталів ізраїльського міста Тель-Авів. Ми довго налагоджували зв’язок, і врешті Мельниченко, зрозумівши, що я не маю жодного відношення до українського «правосуддя» чи спецслужб його держави, наважився на зустріч.

Ми здибалися у вестибюлі одного з готелів на узбережжі моря. Він сказав, що майже кожного дня ходить купатися, хоча для нас, ізраїльтян, вода вже надто холодна – 18 – 20 градусів.

Він зберіг офіцерську виправку й ґречність, дарма що вже більш як десять років не служить у силових структурах.

В Ізраїлі Микола перебуває кілька місяців: виїхав з України після того, як прокуратура поновила проти нього кримінальну справу за розголошення державних таємниць – про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, корупцію та інші злочини тодішньої української влади. У кінці 90-х Мельниченко служив в охороні президента Кучми, і коли довідався про тіньову, незаконну діяльність президента, таємно установив у його кабінеті диктофон. Записи, здійснені Мельниченком, буквально потрясли світ. Проте заміть того, щоб розпочати слідство відносно фігурантів «плівок Мельниченка», Генеральна прокуратура Україна порушила справу проти самого майора. Він отримав політичний притулок у США, проте потім, зі зміною влади, повернувся в Україну. Врешті-решт, прокуратура таки порушила кримінальну справу проти екс-президента Кучми щодо вбивства Гонгадзе та побиття іншої особи – журналіста Подольського. Але мафія не спить…

Конституційний суд України, який і раніше відзначався сумнівними рішеннями, ухвалив рішення, за яким докази, отримані незаконним шляхом, не можуть братися судом до уваги. Тут навмисно плутають дві речі: докази, які надаються свідком, і докази, що їх збирає слідство. Справді, докази слідства мають бути кристально чистими й законними. Але дані свідків – це зовсім інша історія. Свідчити у цивілізованій державі й цивілізованому суді може навіть квартирний злодій, який заліз до помешкання й став свідком убивства. Дарма що вів спостереження чи записував його на відео незаконним шляхом…

Наступним кроком мафії стало відновлення кримінальної справи проти Мельниченка, яку свого часу було закрито. Миколі вдалося втекти, і доволі вчасно, оскільки відразу після того Шевченківський суд Києва видав ордер на його арешт. Отже, корупціонери та вбивці гуляють на свободі, а той, хто вивів їх на чисту воду, може загриміти в тюрму… Це в кращому разі.

- Миколо, як вам вдалося вислизнути з рук українських правоохоронців, адже коли знову порушили проти вас кримінальну справу, то напевне взяли у вас підписку про невиїзд…

- Вони це зробили незаконно – мені не повідомили про порушення кримінальної справи, хоча мали це зробити протягом трьох днів, тож і підписки ніякої не брали. Можу сказати, що покинув Україну я цілком легально.

- А хто займається вашою справою? Хто виконує замовлення, спрямоване на вашу нейтралізацію?

- Справу передано до СБУ. Хоча, ще раз кажу, офіційно мене про неї навіть не повідомляли.

- І що вам інкримінують? Які таємниці ви нібито розголосили?

- Напевне, про вбивство Георгія Гонгадзе та численні корупційні оборудки, факти утиску преси, насилля щодо людей…

- Які, на вашу думку, подальші кроки мафії?

- Мені стало відомо, що в середу, о 14.00 Печерський районний суд  має скасувати постанову про порушення кримінальної справи проти Кучми.

- Але ж суд її ще не розглядав.

- У тому-то й суть: вони не хочуть допустити, аби злочини розглядалися в суді. Зрозуміло, що очікуване в середу рішення буде незаконним. Але за цим стоять величезні гроші… Гроші в нас переважують силу закону.

- Це означає, що справа Гонгадзе так і залишиться нерозкритою?

- Так. Хоча в очах громадськості вона давно «розслідувана»…

- Але ж Кучма стверджує, що записи монтовані, і взагалі фальшиві.

- Стверджувати можна що завгодно, але в Україні немає політиків, котрі б сумнівалися в автентичності записів, хай би що вони казали публічно. А якщо Кучма такий упевнений у фальшивості записів, то хай замовить найавторитетнішу експертизу – це ж нібито в його інтересах. Хай експерти скажуть своє слово. Але він цього не робив і ніколи не зробить. І ще: якщо записи сфальшовані, то чому вони не хочуть допустити залучення їх як доказу, роздобутого «незаконним шляхом»? Хай визначаться – плівки або «фальшиві», або записані «незаконним шляхом». Це речі, які виключають одна одну.

- Миколо, а чим ви займаєтеся в Ізраїлі, ну крім того, що переховуєтеся від українського «правосуддя».

- Завершую одну важливу справу, про яку говорити поки що не можу…

- Щоб зберегти інтригу?

- Ну, хай буде так…

- А де ви живете в Ізраїлі?

- Якщо вам цікаво, можете подивитися самі.

На мій подив, Мельниченко довірливо запрошує до свого помешкання на вулиці Фрішмана. Ми простуємо до його будинку, він ділиться особливостями свого життя в Тель-Авіві.

- Я вперше в Ізраїлі, почуваюся тут не менш безпечно, ніж у Штатах. Хоча, звісно, ризик того, що мене відстежить українська мафія, яка робила неодноразові спроби мене знищити, залишається…

- Ви спілкувалися з ізраїльськими спецслужбами?

- Я не можу відповідати на це запитання…

- За вами стежать?

- Не знаю. Я цим не цікавлюся.

- А як би ви діяли, якби помітили за собою «хвіст»?

- Кажу, я таким не переймаюся…

Микола Мельниченко мешкає на другому поверсі триповерхового будинку у двокімнатній досить скромній квартирі. Вікна виходять у дворик, де розташувався невеликий ресторанчик.

- Зрідка там обідаю, - каже він, - там страви кошерні, без м’яса (м’ясо не поєднується з молоком, на якому тут готують деякі наїдки), а я вегетаріанець. До речі, що вам приготувати?

Я довго вагаюся, але Микола переконує, що страшенно любить куховарити, тож я замовляю пасту з грибами в білому соусі. Микола поринає в кухонні турботи, я тим часом розглядаю речі у вітальні… На столику – якісь документи, планшет з увімкненим Інтернетом, велика таріль з ізраїльськими монетами – на око, шекелів 200. Загалом – чистота й порядок…

Микола майстерно сервірує стіл, паста виходить дуже ніжна.

- У вас хто-небудь буває в гостях?

- Якщо ви маєте на увазі дівчат, то ні, - категорично каже він.

- У вас є дівчина?

- Так, в Україні, - коротко відповідає він.

- Скучаєте за нею?

Ствердно киває головою.

- А за рахунок чого ви живете в Ізраїлі?

- Я маю друзів у багатьох країнах, у тому числі й тут.

- А коли збираєтеся повертатися в Україну?

- Коли треба буде свідчити в суді проти Кучми…

- Гадаєте, такий момент колись настане?

- Хочу в це вірити, хоча справу намагаються закрити…

…Під час нещодавнього візиту в Ізраїль президента України Віктора Януковича стався прикрий інцидент. Мельниченко забронював номер у тому самому готелі в Єрусалимі, де оселився Янукович. Микола, за його словами, мав намір передати Януковичу якісь важливі матеріали, проте українська сторона пішла на скандал. Замість того, щоб тихенько вислухати Мельниченка – хай на рівні клерків протоколу чи навіть Управління державної охорони – ізраїльській службі охорони «Шабак» була передана орієнтировка: затримати як небезпечну особу, яка може вчинити замах на президента.

Мені так і не зрозуміло, що за цим стояло – свідома провокація (щоб підставити шефа СБУ Валерія Хорошковського, який перебував у делегації) чи непрофесіоналізм українських спецслужб. Адже нескладно було прорахувати, що арештовувати Мельниченка ізраїльська поліція не буде за жодних обставин, бо знають ціну висунутим проти нього обвинуваченням, а сам Микола в разі якихось різких рухів аж ніяк не мовчатиме. Зайве казати, що українські «специ» добре знають, що насправді ніякої небезпеки життю президента Мельниченко становити не міг.

У результаті ізраїльська поліція затримала його на кілька годин за орієнтуванням українською сторони й, розвівши руками, відпустила. А вся інформація про державний візит Януковича в ЗМІ зводилася до повідомлення про безглузде затримання майора Мельниченка, який так і не зміг зустрітися зі своїм президентом і передати йому якісь матеріали…

До честі пана Хорошковського, він відмовився коментувати цю подію.

- Миколо, а які матеріали ви збиралися передати Віктору Януковичу?

- Вони стосуються його оточення… Гадаю, що рано чи пізно я таки передам їх йому або його довіреній особі…

Мельниченко щойно вийшов із поліцейського відділку (фото, надане Мельниченком)

…Мельниченко, як і був, так і залишається безнадійним романтиком. Він вірить, що справедливість врешті восторжествує, фігурантів його плівок притягнуть до відповідальності, справу Гонгадзе та інші численні злочини, вчинені високопосадовцями, буде розслідувано.

Але всі ці десять років йому доводиться жити у величезній напрузі. Його життя постійно в небезпеці.

Чи закінчиться це колись? Чи настане та справедливість, у яку так вірить Мельниченко та багато його співгромадян?

Ліза Машковська, Ізраїль

Фото автора

УНІАН в Google News