Хто і навіщо руйнує Щекавицю
Хто і навіщо руйнує Щекавицю

Хто і навіщо руйнує Щекавицю

10:51, 06.07.2011
8 хв.

Поламані паркани, стесаний важкою технікою схил, купи будівельного сміття – так нині виглядає історична київська гора Щекавиця, точніше – те, що від неї залишилося...

Поламані паркани, стесаний важкою технікою схил, купи будівельного сміття – так нині виглядає історична київська гора Щекавиця, точніше – те, що від неї залишилося. Величезний земляний вал нависає над дорогою, поступово сповзаючи вниз і загрожуючи житловому будинку, що розташувався під горою.

                            Так от виглядає зараз Щекавиця

Відео дня

                 Раніше гора була до червоної лінії на зображенні

Тут, на земельній ділянці, що на вулиці Лук’янівській, 11 ведеться будівництво.

Кияни до знищення історичної пам’ятки теж виявилися небайдужими. 3 липня біля напівзруйнованої гори відбувся мітинг-протест, спрямований проти її знищення. Про події того дня розповів учасник Громадської Ініціативи «Повернемо Києву історичне обличчя», голова бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв: -  Кілька десятків киян, - сказав він. - провели мітинг проти знесення гори – вони знищили паркан, розклеїли листівки з інформацією. За проектом там мали звести житлово-офісний центр.

4 липня ми побували на місці забудови. Тут працював оранжевий екскаватор, потім з’явилися вантажівки, які вивозили цей майже золотий пісок, у якому що не копни – відкриваються нові сторінки історії України.

На місці будівництва ми застали екскаваторника, який розчищав обвалену землю і, за його словами, очікував на начальство: - Підходьте, питайте! – покликав він нас. – Дозвіл на роботи є. А подивитися не можна, я простий ескаваторник, мені ніхто таких паперів не дає. Начальство буде через годину, його й спитаєте. А роботи ми не припиняємо.

Начальство, щоправда, так і не приїхало…

Натомість приїхав чорний джип з двома чоловіками, які представилися співробітниками СБУ.

- Ми просто приїхали подивитися. Про акції протесту не чули. Не дає народ копати? Унизу будинок теж зводили, знімаючи гору. Але ми зараз не за цим питанням сюди приїхали, - розповів водій джипа. Коротко переговоривши з ескаваторником, чоловіки поїхали (може, це все-таки було начальство, але не захотіло спілкуватися з пресою?).

Пізніше з’явився ще один джип. Цього разу пасажири назвали себе співробітниками підрозділу охорони культурної спадщини та археологами...

- Ні проекта, ні дозволу, нічого... – розказав головний спеціаліст цього підрозділу КДМА Олексій Римар. – А оце начебто давньоруська пічка (показує на жовтогарячу пляму на свіжому зрізі гори). Це ще треба перевірити, звісно.

- На керівництво цього будівництва можете не чекати, вони бояться, ховаються, - додав він. – Це незаконно – отак півгори зрити. Якісь папери в них (забудовників), може, і є, але документів, які надають право вести такі роботи, у них точно нема.

За словами співробітників підрозділів охорони культурної спадщини, головне порушення забудовників полягає в тому, що вони розрили Щекавицю, не провівши відповідні археологічні дослідження на горі, яка є частиною історико-культурного заповідника. (А цього вимагає стаття 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Після цього весь розритий ґрунт просто вивезли разом з усіма археологічними залишками, що могли в ньому міститися. За законом же, вони мали протягом доби повідомити про архітектурні знахідки у відповідну службу.

Археологи вважають, що це залишки давноруського житла ХІ-ХІІ століття

- Проект будівництва десь є, його можна подивитися в архівах, - сказав начальник відділу КДМА, який контролює охорону культурної спадщини, Юрій Чуріков. За його словами, будівельні роботи проводити можна, але тільки вздовж вулиці, не зачіпаючи при цьому гору. Саме тому спершу ніхто й не помітив руйнації Щекавиці, адже місце будівництва непомітне. А відповідні роботи проводилися поступово, починаючи з 2006 року – за цей час грунт потроху знімали по вихідних, ночами...

- Ось на цьому місці було поселення приблизно Х століття, - розповів науковий співробітник Інституту археології (чомусь просив не називати прізвища), який прибув хвилин за десять. – Якщо уважно поглянути, можна роздивитися стовпи сантиметрів по 50 кожен, які становили основу будинку. Доволі великого, до речі – це було двоповерхове давньоруське житло. А жовто-червона пляма – скоріш за все, давньоруська пічка, що містилася на першому поверсі. Навколо дому були розташовані якісь сарайчики, ще щось... Це житло приблизно ХІ – ХІІ століття, і то була центральна частина стародавнього Києва. Це все – територія заповідника. Вважається, що раніше тут було Київське Городище.

Наступного дня, 5 липня, приблизно о пів на другу, депутат Київської міської ради, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму, учасник громадської ініціативи «Повернемо Києву історичне обличчя» Олександр Бригинець вручив припис організації, яка здійснює технічний нагляд, компанії "Новоград-УКБ". Документ зобов’язує тримчасово призупинити всі земельні роботи на Щекавиці до проведення археологічної експертизи, тож і з цього дня будівництво на горі – незаконне.

                  Бригинець демонструє припис на телекамеру

Копія припису про призупинення будівництва мала бути вручена забудовникам на місці проведення робіт. Проте вони не з’вилися, хоча, за словами Бригинця, про акцію знали.

Проте до Щекавиці сьогодні знову підтяглися кияни з плакатами. Кажуть, що прибули спеціально на акцію. За їхніми словами, вони не належать до жодної організації, проживають у різних районах столиці, але вболівають за збереження історичної частини Києва...

За плюндрування історичної частини Києва, як свідчать документи, продемонстровані Чуріковим, який теж прибув на акцію, несе відповідальність будівельна компанія «Інженерна будівельна система». Вона отримала дозвіл на земляні роботи, і… знесла третину гори. Власник земельної ділянки – якийсь Мишко Олег Іванович. Руйнування гори розпочалося кілька місяців тому і тривало досі.

- Ми звернулися до Головного управління охорони пам’яток, - розказав Бригинець, - його експерти з’ясували, що археологічні дослідження на горі проведені не були, і на підставі цих висновків управління видало припис, який й вручив організації, яка здійснює технічний нагляд. Прокуратура ж має з’ясувати, куди вивозиться пісок з гори, адже можна говорити про промисловий видобуток копалин місцевого значення без відповідної ліцензії. А це кримінальна справа. Насправді роботи були спрямовані на те, щоб повністю знищити гору – хто ж захоче жити під земельним валом, який може обвалитися?

- Хто й коли розпочав акцію протесту? - поцікавилися ми в Бригинця.

- Акція розпочалася навесні, коли з’явилася інформація, що риють гору – і це виходить за рамки здорового глузду. Ще в квітні сюди перший раз прийшли захисники Києва, спробували призупинити роботи – але нічого не вийшло.

- Що ви плануєте робити далі?

Планую надіслати депутатський запит до прокуратури, звернутися до голови Київської міськдержадміністрації Попова. Залучаю різні організації... Якщо треба акція протесту триватиме, встановлюватимемо намети. Ця акція – безстрокова. В неділю вночі ми викликали міліцію, щоб припинити незаконні роботи вночі, адже це є порушенням законів. Цим питанням займатимуться суд, прокуратура. Але йдеться не тільки про юридичний аспект, а й про моральний, адже знищується одна з історичних пам’яток Києва (гора Щекавиця).

- Ця перемога – тимчасова, - вважає депутат. - Адже припис лише призупиняє роботи на якийсь час. Але сподіваємося, що власника в суді примусять відшкодувати всі збитки.

Та чи допоможе це повернути зруйновану історичну місцевість?

…Цікаво, що з іншого боку гори ми знайшли ще одне будівництво. Але там будували підпірну стіну – щоб не сповзли верхні будинки. Головний бригадир люб’язно погодився показати документи на будівництво, пояснив, що і для чого робиться.

- Якщо хочите подивитись, де будують незаконно, пройдіть трохи далі, обійдіть гору з іншого боку, - порадив один з робітників.

Ми зателефонували також у Київську міську адміністрацію – аби почути їхню позицію. У прес-службі нам порадили надіслати на їхню адресу запит.

Надіслали. Чекаємо відповіді.

Руслана Ільченко, Олександра Жаркова

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся