Річниця Смоленської трагедії: туман досі не розвіявся

Зі стенограми розмов у кабіні пілотів, яку росіяни передали полякам, дещо вилучено... До «чорних ящиків» Москва так і не допускає польську сторону… 

10 квітня минув рівно рік, відколи делегація польських високопосадовців на чолі з Президентом Польщі Лехом Качинським загинула в авіакатастрофі під російським Смоленськом. І якщо туман, який зашкодив пілотам безпечно посадити літак, розвіявся над летовищем уже за півгодини після трагедії, то інформаційна імла тільки згустилася. Попри заяви про безпрецедентну відкритість росіян, для з’ясування причин цієї жахливої катастрофи, на сьогодні немає чіткої відповіді, чому літак розбився.

Версія МАК

Контрольований російськими властями Міждержавний авіаційний комітет у січні цього року оприлюднив остаточний рапорт причин Смоленської катастрофи, у якому всю провину звалив на поляків. Мовляв, пілоти під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак „будь-якою ціною”, що стало головною безпосередньою причиною трагедії. По суті, росіяни повторили гіпотезу, яка практично одразу появилася після трагедії. Єдиною новиною, яка прозвучала під час презентації рапорту й стала справжньою сенсацією, – це нібито наявність алкоголю в крові генерала Анджея Бласіка, який, за версією росіян, змушував пілотів посадити машину. Деякі коментатори вважають, що Бласік пішов у кабіну пілотів за прямим дорученням самого Президента Качинського.

МАК у рапорті вказав на масу інших «помилок» польських пілотів та польських організаторів візиту, не знайшовши жодних свідчень, які б підтверджували співвідповідальність за катастрофу російської сторони: ні диспетчерів, які працювали 10 квітня 2010 року, ні росіян, відповідальних за організацію прильоту Президента Польщі до Смоленська.

Польська гіпотеза

Польські експерти, які досі не оприлюднили свій остаточний рапорт причин катастрофи, вважають, що пілоти насправді не намагалися посадити літак, а не встигли вчасно відійти на так зване „друге коло”. Записи з „чорних скриньок”, які вдалося розшифрувати польській стороні, підтверджують, що на стометровій висоті прийняття рішення про посадку командир екіпажу Аркадіуш Протасюк дав команду „відходимо”. Що цікаво, з якихось причин у стенограмі розмов у кабіні пілотів, яку росіяни передали полякам ще торік, цієї команди чомусь немає. У російських розшифровках теж немає згадки про те, що пілоти знали про глибокий яр перед злітно-посадочною смугою Смоленського летовища. Раніше деякі експерти висловлювали думку, що власне через неусвідомлення пілотами того, що під ними яр, урядовий літак опинився занизько, через те не встиг вийти на „друге коло”.

Польська комісія, яку очолює міністр внутрішніх справ Єжи Міллер, спочатку планувала оприлюднити свій рапорт у лютому, але була змушена це відкласти: як пояснив у спеціальній заяві сам міністр – через поломку другого урядового Ту-154. На базі цього літака, торік року пройшов генеральний ремонт у Росії, експерти планують провести спеціальний експеримент у рамках вивчення причин Смоленської катастрофи.

Ключове питання, на яке намагаються дати відповідь польські експерти, - чому літак з висоти прийняття рішення 100 метрів не відійшов на „друге коло”, а впав на землю.

ILS чи „під хмару”

Одну з версій, яка логічно пояснює, що сталося, озвучив представник Польщі в МАК Едмунт Кліх, який брав участь у розслідуванні причин катастрофи з перших днів. За його даними, пілоти планували відійти на „друге коло” в автоматичному режимі й після проходження висоти 100 метрів натиснули відповідну „кнопку”, яка просто не спрацювала. „Це так само, як їхати автомобілем, натиснути на гальма, а вони не подіяли”, - пояснював Кліх у одній з телепередач.

Кнопка автоматичного відходу на „друге коло”, за даними експертів, не спрацювала через те, що на смоленському летовищі не було відповідної системи – так званої ILS.

Одразу після катастрофи з’явилася інформація, яку, щоправда, пізніше всіляко спростовували росіяни, що мобільна версія ILS була встановлена в Смоленську до приїзду глави російського уряду Володимира Путіна та прем’єра Польщі Дональда Туска, які 7 квітня разом вшановували пам’ять розстріляних у Катині польських офіцерів.

Аркадіуш Протасюк був другим пілотом екіпажу, який віз Туска до Смоленська за три дні до катастрофи. Чи він розраховував на „автоматичний відхід”, бо пам’ятав про встановлений ILS? Чи справді ця система була встановлена та хтось у Росії вирішив забрати її напередодні прильоту Леха Качинського? Чи міг пілот, який раніше неодноразово літав до Смоленська, забути, що на летовищі немає цієї системи?

Альтернативну версію розвитку подій після проходження літаком висоти 100 метрів описав смоленський журналіст Сергій Амєлін, який спільно з Інтернет-користувачами та експертами аналізував офіційні та неофіційні дані в цій справі. На його думку, пілоти літака все-таки намагатися посадити машину. Для цього вони нібито спробували зробити маневр, який авіаексперти називають „пірнути під хмару”: зійти на висоту 60 метрів, з якої могли б швидко посадити літак, якби побачили злітну смугу. Однак через те, що екіпаж скористався показами радіовисотоміра – а він через яр під ними показував вищу висоту над рівнем смуги, ніж вони були насправді, – машина десь за кілометр до її початку виявилася лише кілька метрів над землею, тож зачепила крилом за дерево.

А докази?

Доказом присутності генерала Анджея Бласіка в кабіні пілотів урядового ТУ-154, яка є основним аргументом російської версії про спроби екіпажу посадити літак під тиском VIP-ів, є російська копія стенограм розмов. До речі, навіть у ній немає жодного запису чіткого наказу генерала чи іншої особи посадити машину.

Цікаво, що поляки – попри неодноразові прохання – досі не мають оригіналів „чорних скриньок” польського урядового літака й навіть не мали можливості перевірити автентичність цих записів. Польська прокуратура в березні вкотре попросила росіян надати хоча б можливість польським слідчим у Москві оглянути „чорні скриньки”, аби експерти могли дати остаточний висновок у справі польських розшифровок, які були зроблені на базі копій записів.

Щонайменше дивує те, що росіяни не захотіли підготувати спільно з польськими експертами кінцевий рапорт, а несподівано на початку цього року оприлюднили лише свою версію, додавши окремо до рапорту лише зауваження поляків. До слова, оприлюднений у січні польський документ свідчить, що росіяни не відповіли на 80% звернень поляків у справі катастрофи.

Якщо було так, як твердить МАК і частково визнають польські експерти – про помилки пілотів та погану організацію, – то навіщо ці комбінації та приховування? Чому не зробити повний спільний рапорт та презентувати його до річниці трагедії, аби зняти всі знаки запитання?

Поляки не вірять, а політики використовують

Сьогодні справа Смоленської катастрофи так набила оскомину полякам, що мало хто готовий почути щось нове в цій справі.

Більшість поляків не повірили рапорту МАК, а під час останнього опитування TNSOBOP 70% респондентів сказали, що вважають причину Смоленської катастрофи нез’ясованою, а 65% - навіть не сподіваються, що коли-небудь дізнаються правду.

Схоже, політики як партії влади „Громадянська платформа” (РО), так і найбільшої опозиційної „Право і справедливість” (PiS), намагаються використати катастрофу для досягнення своїх власних політичних цілей.

Броніслав Коморовський

Президент Броніслав Коморовський наприкінці тижня підписав зміни до непопулярної серед поляків пенсійної реформи, а прокуратура закрила одну з найбільш скандальних корупційних справ проти політиків РО з 2009 року. Може, це збіг обставин, але річниця Смоленська точно відверне увагу людей від цих справ. Зволікання з оприлюдненням польського рапорту теж може бути елементом якоїсь політичної гри…

Партія Качинського активно намагається розвинути спеціальний "Громадський рух Президента Польщі Леха Качинського", завдяки якому планує підвищити свій рейтинг та виграти парламентські вибори восени цього року.

Тим часом кожен з у Польщі вірить у ту версію, у яку хоче вірити. Котрі не люблять Качинських, упевнені, що Президент послав „п’яного” Бласіка змушувати пілотів посадити літак „будь-якою ціною”, а ті, хто не люблять Туска, переконані: підлаштували все росіяни, аби знищити невигідних їм політиків.

Роман Кисіль