Московський патріархат уже добрався до Софії Київської?

Держава і суспільство повинні усвідомлювати, що МП хоче розширювати свій вплив, гадаючи, що вона є чимось на зразок православного Ватикану... Дії цієї релігійної організації справді лякають... Інтерв`ю з експертом...

Держава і суспільство повинні усвідомлювати, що МП хоче розширювати свій вплив, гадаючи, що вона є чимось на зразок православного Ватикану... Дії цієї релігійної організації справді лякають...

Кабмін передавкомплекс історичних споруд «Софія Київська», який є частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Києво-Печерська Лавра», до сфери управління Міністерства культури. Раніше Софія перебувала у віданні Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Здавалося б, яка різниця, якому відомству належить Софія Київська, але громадськість, а також наукових співробітників заповідника, неабияк стурбувала передача Софії з одних рук в інші, адже маємо сумний досвід господарюванняМосковського патріархату в Києво-Печерській Лаврі (цей заповідник належить Мінкульту).

Та оскільки влада в Україні сьогодні проявляє симпатії тільки до однієї з конфесій – відомо якої, то, напевне, побоювання громадськості небезпідставні.

Керівник Національного комітету підтримки ЮНЕСКО – ІКОМОС, колишній заступник міністра культури Микола Яковина розповів нам, до чого може спричинити передача Софії в руки Мінкульту.

Пане Яковино, Софію Київську Кабмін передав у підпорядкування Міністерству культури. Чому це так стурбувало громадськість столиці?

За нормальних умов, коли б не було політичного підґрунтя, передачу Софії Київської треба було б уважати за благо. Проте громадськість має вагомі підстави побоюватися, що це ще один крок у втіленні концепції «російського світу», яка нахабно та брутально впроваджується в порушення чинної Конституції та всупереч національним інтересам України...

Чи знаєте ви напевне, що Московський патріархат має намір вселитися в Софію, яка вважається святинею українців?

Ще за прем’єрства Юлії Тимошенко робилися спроби надати приміщення Софії православній церкві, що перебуває під Московським патріархатом. І вже тоді висловлювалися побоювання – що як зайдуть, то вже не вийдуть звідти.

А в чому для Софії небезпека, якщо там відправлятимуться церковні служби?

Науковці ще на початку дев’яностих років зробили висновки, про які я сам доповідав на генеральній конференції ЮНЕСКО в 1993 році. Вони були стурбовані станом фресок, шедеврів монументально мистецтва, крім цього, у нас найбільше мозаїчне зображення Божої Матері. А це ХІ століття.

Регулярні богослужіння зумовлюватимуть коливання температур, підвищення вологості, вібрацію, що згубно позначається на мозаїці та на фресках.

Останнім часом стан Софії нормалізувався – не було, дякувати Богові, війн, за нею загалом добре доглядало Міністерство регіонального розвитку і будівництва. У цьому відомстві є свої архітектори, дизайнери, реставратори... Реконструкція Софійського майдану, обмеження руху транспорту біля самої Софії сприяли цій нормалізації. Хоча нове будівництво, зокрема, споруд на Володимирській, 20-22, облаштування спа-салону на Рильському провулку змінили гідрогеологічний баланс. І це погано вплинуло на Софію...

ЮНЕСКО хоче, аби всі культурні пам’ятки в Україні, які перебувають під його егідою, були зосереджені в одних руках. Водночас там розуміють, що таке Московський патріархат, не уявляють, як монахи можуть нищити святині…

Я теж не розумію, що таке Московський патріархат. Принаймні він до Софії Київської жодного стосунку не має.

Хоча дії цієї релігійної організації справді лякають. На жаль, наша влада, схоже, їм потурає. Логіка тут не працює. Як у Миколи Куліша: «Ви серйозно чи по-українському?»

Як, на вашу думку, Міністерство культури поводитиметься з Софією?

Я не можу сказати, оскільки я там уже не працюю…

Ще пару місяців тому я б порадів, якби Міністерство культури вповноважили опікуватися цією пам’яткою. Рішення про таке підпорядкування випливає з українського законодавства (11 років тому було прийнято відповідний закон про охорону культурної спадщини). Україна залишається на мапі Європи чи не єдиною державою, де сфера охорони культурної спадщини розпорошена. Мабуть, комусь так було зручно...

Тобто зроблено все законно... То чи виправдані ваші побоювання, якщо ідеться лише про один “сумний приклад” – Лавру?

Боюся, що, швидше за все, так само буде і з Софією...

Держава і суспільство повинні усвідомлювати, що Московська патріархія хоче розширювати свій вплив, гадаючи, що вона є чимось на зразок православного Ватикану.

Але сучасній церкві це просто непотрібно, навіть протипоказано. Даруйте, функції церкви – спасати душі, а не захоплювати за допомогою напівлегальних загонів так званих “казаків” те, що їм не належить.

Щодо Лаври… Стан печер зараз тривожний. Там завжди був своєрідний мікроклімат і ніколи не було стільки мікроорганізмів, як з’явилося в останній час... Це, звісно, шкодить мощам святих. Монахи не знають, як усе це доглядати...

І взагалі цілий комплекс пам’яток під загрозою. Доводиться боротися із зсувами, з’являються нові будівельні об’єкти... Я вже не кажу про те, що завдано непоправної шкоди історичному ландшафту…

І як, на вашу думку, має діяти громадськість? Чого вимагати від влади?

Повної прозорості в усіх їхніх діях, заходах і процедурах. Суспільство має знати, які плануються реорганізації, заходи покращення стану пам’яток. Які кошти можуть виділятимуться на це. Як цими коштами розпоряджатимуться. Якщо будуть нові призначення, то за якими критеріями добиратимуть кадри. Хто це буде – фахівці чи підставні особи, котрі просто займатимуться нелегальною передачею об’єктів з одних у інші.

Оксана Климончук

УНІАН в Google News