Верховна Рада України ухвалила закон про доступ до публічної інформації.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного рішення проголосували 408 народних депутатів з 433, зареєстрованих у сесійній залі.
Перед розглядом цього питання представники журналістських організацій у ложі преси вивісили плакат «Доступ до інформації зараз або ніколи».
У свою чергу головуючий на засіданні ВР перший віце-спікер парламенту Адам МАРТИНЮК зауважив, що журналісти можуть у себе в редакціях вивішувати плакати, а не робити цього в парламенті. «Ми і без вас знаємо, що робити», - сказав А.МАРТИНЮК.
Після того, як плакат був вивішений, до журналістів підійшли представники комендатури, які попросили згорнути плакати. Після невеличкої суперечки представники комендатури все ж таки згорнути плакат.
Як зазначив перед ухваленням закону голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Андрій ШЕВЧЕНКО, даний документ передбачає, що будь-яка інформація, якою володіє чиновник, апріорі має бути доступною для суспільства.
У той же час, за словами А.ШЕВЧЕНКА, це не стосується таємної інформації, конфіденційної інформації, службової інформації. Крім того, додав він, максимально відкритою для громадян має бути вся інформація про використання бюджетних коштів.
Так, цей закон визначає межі та спосіб державного регулювання щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення інформації, її охорони та захисту.
Закон передбачає, що державна інформаційна політика - це діяльність держави зі створення, одержання, збирання, зберігання, використання, поширення інформації, її охорони та захисту.
Основним принципом діяльності держави в інформаційній сфері є забезпечення свободи вираження поглядів і переконань, відкритості, доступності інформації та свободи обмінюватись нею, достовірності, повноти і точності інформації, законності створення, збирання, одержання, зберігання, використання і поширення інформації, своєчасності надання інформації за запитом, охорони та захисту інформації, захищеності особи від втручань у її особисте та сімейне життя, інформаційної безпеки України.
Головними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей усіх суб’єктів інформаційних відносин; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб’єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації; постійне оновлення, збагачення і зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; формування позитивного іміджу держави; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входження України у світовий інформаційний простір.
Право на інформацію забезпечується створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов’язком суб’єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність та прийняті рішення тощо.
Закон передбачає, що кожному гарантується право на вільне вираження поглядів і переконань, що передбачає можливість вільно створювати, одержувати, збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір, крім випадків, встановлених законами України.
Обмеження прав на інформацію встановлюється законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Правовий режим інформації про фізичну особу визначається законом про захист персональних даних.
Доступ до інформації про діяльність та рішення суб’єктів владних повноважень здійснюється у такий спосіб: оприлюднення інформації у ЗМІ та в офіційних друкованих виданнях; надання інформації за запитами; розміщення інформації на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет; надання інформації через інформаційні служби суб’єктів владних повноважень.
Обов’язковому оприлюдненню суб’єктами владних повноважень підлягає: інформація про діяльність суб’єктів владних повноважень, зокрема основні завдання, повноваження, функції, організаційна структура та нормативно-правові засади діяльності, крім випадків, коли ці відомості віднесені до інформації з обмеженим доступом; місцезнаходження, поштова адреса, номер телефону, факсу, адреса офіційного веб-сайту в мережі Інтернет та електронної пошти тощо.
Суб’єкти владних повноважень оприлюднюють й іншу інформацію, яка знаходиться у їх володінні і стосується прав, свобод, інтересів або обов’язків фізичних чи юридичних осіб, якщо інше не встановлено законодавством України.
Інформацією з обмеженим доступом визнається інформація, доступ до якої обмежується суб’єктами владних повноважень відповідно до законів, або іншими суб’єктами інформаційних відносин на свій розсуд.
Відносини та умови володіння чи користування конфіденційною інформацією визначаються відповідними договорами (угодами) або законом.
До службової таємниці відноситься інформація, яку не віднесено до державної таємниці та доступ до якої обмежується відповідно до законів України суб’єктами владних повноважень.
До таємної інформації, з метою забезпечення суспільних інтересів, відноситься державна або інша встановлена законами України таємниця.
