Місцеві вибори як посібник з розвитку вітчизняного фальшування

Ознакою фальсифікації стало зволікання з оприлюдненням даних про явку виборців… У деяких округах ніхто й не рахуватиме голоси, результати просто намалюють…

Ознакою фальсифікації стало зволіканні з оприлюдненням даних про явку виборців… У деяких округах ніхто й не рахуватиме голоси, результати просто намалюють…

Підбиваючи підсумки голосування, влада отримує останній, водночас найзручніший шанс для викривлення волі виборців. Те, що вона цим шансом скористалася, бачимо, зокрема, з призупинення підрахунку на дільничних комісіях у Запоріжжі. Відомо, що на міських виборах там перемагав кандидат від “Батьківщини” Олександр Сін. В Одесі влада засекретилапротоколи підрахунку голосів на окремих дільницях. Ще одну ознаку фальсифікації у ці дні опозиція бачить у зволіканні з оприлюдненням офіційних даних про явку виборців.

“Це може свідчити тільки про одне – що в багатьох регіонах під проводом Партії регіонів, місцевих адміністрацій і далі проводять фіктивне голосування, а саме – перерозподіл голосів за рахунок нереалізованих бюлетенів на користь провладних кандидатів», – стверджує соратник Юлії Тимошенко Олександр Турчинов.

Це підтверджується й повідомленнями про сотні тисяч “пробних” бюлетенів, які не містили жодних ступенів захисту й вироблялися в першій-ліпшій друкарні…

– Для опозиції зараз найголовніше – отримати копії протоколів з виборчих дільниць, – сказав у коментарі УНІАН експерт з виборчого права, учасник усіх передвиборчих кампаній, автор українських посібників для членів виборчкомів Олександр Барабаш. – За законом, протоколи отримують члени комісій та спостерігачі. Головне завдання, аби в протокол ТВК було включено саме ті цифри, які є протоколах виборчих комісій. Можу згадати, як у 2004 році представникам “Нашої України” вдалося “відбити” десять дільниць у Черкаській область, де добилися правильного внесення результатів у протокол ЦВК, та це дало 3 тисячі голосів кандидатові в президенти Ющенку. Переписування протоколів – давній спосіб влади. Я читав інформацію про те, що на окремих виборчих дільницях голови комісій підписували чисті аркуші паперу. Нібито це економить час. Але підписувати порожні бланки протоколів – кримінальний злочин. Є спеціальна стаття закону... Процес підрахунку та перенесення голосів у протоколи ТВК – дуже небезпечний період саме для місцевих виборів. Цей момент для місцевого самоврядування у стократ важливіший за агітацію та реєстрацію. Бо обрання кандидата в селищну чи районну раду можуть вирішити одиниці голосів. І фальсифікація навіть на одній дільниці може змінити результати виборів.

АРТПІДГОТОВКА

Політтехнологи, члени штабів, політики, котрі вважали, що після торжества адмінресурсу у 2002 році, транзитного сервера та інших “тонкощів” президентської кампанії 2004-го, бачили всю гірку правду українських виборів, визнають, що політичне минуле повертається. Складається враження, що журналісти витягли старі публікації та відновили всю лексику шестирічної давності: “партія влади”, “адмінресурс”, “карусель”…

Судячи з усього, зголодніла та перелякана роками демократії влада на цих виборах синтезувала весь досвід вітчизняного виборчого фальсифікування, “проводячи” вибори в донецькій манері, але зі спробами юридичного супроводження. А ще піднесла обов’язкові елементи начебто громадянського суспільства, спостерігачів від так званої ОДКБ, інституту СНД та інших типу “міжнародних” спостерігачі, які кинулися захищати вибори в Україні.

Те, що відбувалося вчора, стало наслідком активної попередньої підготовки. Підготовчий процес розпочався ще з ухвалення закону про вибори, який давав партії влади право формувати як їй заманеться тервиборчкоми та дільничні комісії.

Ще перед виборами “Батьківщина” заявила, що їх представників не включили до складу понад трьох тисяч дільничних виборчих комісій. Загалом як комплектувалися ТВК та дільничні комісії, - це поезія адмінресурсу... Громадянська мережа “Опора”, яка здійснювала моніторинг виборів, оприлюднила цікаві, часом кумедні речі. Наприклад, Дніпропетровська ТВК дуже скоротила кількість своїх членів (залишили тільки представників парламентських партій), тому що, на її думку, шість зайвих (очевидно, опозиційних), але передбачених законом, людей могли порушити «санітарно-гігієнічні норми» у приміщенні. (Суд скасував це рішення).

Що таке парламентські партії в розумінні влади, дуже тонко зрозуміли на Рівненщині. Там у дільничних комісіях найбільше місць дісталося ПР та… Республіканській партії. Ця партія належить Юрію Бойку, відомому партійно-енергетичному діячеві. Її інший поважний член – міністр закордонних справ Костянтин Грищенко сьогодні сказав, що українська демократія в гарному гуморі…

Історія “Батьківщини” з її боротьбою із клонами, створеними владою, стала притчею во язицех. Влада реєструвала на виборах списки партійних осередків, які очолювали особи, давно виключені зі справжньої “Батьківщини”. Коли члени цієї партії розпочали голодування, розкинувши намети біля ЦВК та вимагаючи зареєструвати справжні партійні осередки, влада «дотепно» там же ж біля самої ЦВК влаштувала сільськогосподарський ярмарок. Хоча біля ЦВК аграрних ярмарків зроду не бувало. 

– Проста більшість комісій по всій країні складалися з представників парламентської коаліції, – каже в коментарі УНІАН незалежний експерт Олександр Палій. – Не стояло питання кворуму для ухвалення рішень комісіями... У деяких округах ніхто й не рахуватиме голоси, результати просто намалюють. До керівників великих підприємств підходили й казали: або в тебе буде ось такий результат, або ти тут не працюватимеш. Аналогічні завдання ставилися по всій країні перед владною вертикаллю. Людей «стимулювали» до здобуття результату в будь-який спосіб, у тому числі й кримінальний.

Іван Заєць, народний депутат України від НУ-НС, експерт з виборчого права сказав таке:

– Представники правлячої влади часто вимагали від людей, які йшли на вибори, знятися, погрожуючи їм звільненням з роботи. Це було масове явище. Думаю, опозиційні сили опинилися в дуже складній ситуації через ці перешкоди. На цих виборах відпрацьовувалося багато технологій. Про підкуп багато говорилося. Скасовувалися округи, змінювалися їхні межі, що теж збивало людей з пантелику. Потребує аналізу й саме спостереження: яке представництво спостерігачів, якою є їхня зацікавленість...

– Це не були вибори у європейському розумінні цього слова, – сказав УНІАН народний депутат (позафракційний), колишній керівник виборчого штабу кандидата в президенти (2004 року) Віктора Януковича Тарас Чорновіл. – Я б назвав їх виборами досить умовно. Мабуть, головна і єдина особливість цих виборів – абсолютне нехлюйство, стовідсотковий правовий нігілізм, наплювання на закони, на норми. Мовляв, а навіщо нам закони, навіщо до точності рахувати кількість бюлетенів? Сто тисяч туди, сто тисяч сюди… Та за таке, ще кілька років тому навіть люди від влади сіли б у тюрму. Такого в Україні собі ще не дозволяли ніколи.

Проте Чорновіл, мабуть, забув, як у 2004 році під час виборів голосували і мертві, і живі, і ненароджені… Цього разу про те, як у Криму голосували немовлята та небіжчики, розповів комуніст Леонід Грач.

Громадянська мережа “Опора” зробила детальний звіт виборчої кампанії.

Щодо реакції судів... Віце-спікер Микола Томенко зазначив, що в деяких регіонах керівники ДВК та ТВК не виконували по два-три рішення суду, а в місті Олександрія - 65. Напевно, і раніше траплялося, що з дільничних комісій в ніч виборів з вікна викидають бюлетені та б’ють кандидатів. Напевно, таке вже було. Але за шість років ми звикли до хоча би відносної чистоти під час голосування та підрахунку голосів.

ОСОБЛИВОСТІ КАМПАНІЇ

Коли кажуть, що країна втомлена та деморалізована, це правда лише частково. Якби суспільству було байдуже, то не траплялося би таких несподіванок, як (без п’яти хвилин) фактична перемога кандидатів у мери від “Батьківщини” у Харкові та Запоріжжі, одвічних вотчинах регіоналів. Не всі голосують ногами, є ті, що голосують руками, і навіть серцем.

Щодо особливостей виборів.

– Несподіванкою я вважаю провал Тігіпка, – вважає Олександр Барабаш. – Слід зазначити падіння “Батьківщини” через те, що її не допустили до виборів у базових регіонах. По результатах виборів можна констатувати підйом “Свободи”, яка стає партією національного масштабу, партії “Удар” та “Фронту змін”.

– Для мене дивними є результати екзит-полів, наприклад, на Закарпатті, де регіони отримали дуже багато, – каже Олександр Палій, – Незрозуміло як Партії Регіонів вдалося отримати багато в Київській області, у Кіровоградській області. Тобто там, де ПР ніколи не була популярна аж так. Звісно, це не що інше, як результат адмінресурсу.

– Усіх здивував великий ривок, не лише на заході, а й в центрі України «Свободи», – сказав Тарас Чорновіл. – Хоча мене це зовсім не здивувало. Тут є три причини: іншої реальної опозиції в країні немає, усі решту себе повністю дискредитували, а людям таки за когось треба голосувати. Друге – повне розчарування в існуючих наверху парламентських політсилах. Третє – певна радикалізація суспільства. Але поки лише радикалізація в сприйнятті гасел, а не в сприйнятті дій.

Серед тих, з ким нам прийшлось спілкуватися, є люди, які бачать плюс у минулій виборчій кампанії. “Регіонали” “засвітили” вплив свого адмінресурсу на вибори по всій країні, від Львова до Луганська. Раніше вони робили це сором’язливо, лише на своїй території. Крім того, коли бульдозер Партії Регіонів зачищав стару опозицію, то у багатьох виникали побоювання, що оці ніби вільні вибори можуть бути останніми. Але можливо, сьогоднішні вибори стануть імпульсом для зростання нових опозиційних сил. Поява “Свободи” робить гострим запит на помірковану націонал-демократичну силу. Вибори показали, що у ПР проблем більше, ніж вона вирішила. Що робити з парламентськими виборами? Коли йти на вибори, якщо сьогоднішні результати не такі вже й переможні, за наявності адмінресурсу? Крім того, як будуть взаємодіяти ті люди, яких обрали (вони ж обрані) із призначеними? Хто буде керувати містом, там де мер, обраний від опозиції, а вертикаль – від влади?

Отже, для Партії Регіонів все лише починається...

Анна Ященко, Оксана Климончук, Маша Міщенко

УНІАН в Google News