Скандал в уряді: чому Тігіпкові не показали проект Податкового кодексу

Рішення про оприлюднення документа Мінфін погодив з Азаровим через голову профільного віце-прем’єра... Проект готували податківці, тому він відкриває широкий простір для корупції та зловживань з боку ДПА...

Сергій Тігіпко

Днями від імені уряду був оприлюднений для громадського обговорення проект Податкового кодексу, який викликав гучний скандал. З’ясувалося, що в «Урядовому кур’єрі» розміщено документ, який урядом не розглядався, а віце-прем’єр Сергій Тігіпко, який начебто відповідає за підготовку цього документа, взагалі побачив його в такому вигляді одночасно з іншими громадянами країни. При цьому, за твердженнями соратниці пана Тігіпка Олександри Кужель, існує зовсім інший документ, який урядовці планують обговорити наприкінці цього тижня і який суттєво відрізняється від опублікованого в урядовому виданні.

Як з’ясувалося, від імені уряду оприлюднено проект Податкового кодексу, підготовлений представниками Мінфіну разом з податківцями.

Весь цей скандал може викликати тільки подив. Адже навіть при керівному безладі, що панував за попереднього уряду, оприлюднення документа, який не те що не погодив, а навіть не бачив профільний віце-прем’єр, було б не можливим. Водночас очевидно, що рішення про оприлюднення документа Мінфін погодив з прем’єром Азаровим через голову Сергія Тігіпка.

З одного боку, зрозуміло, що значення та роль Сергія Леонідовича в цьому уряді такі ж, як і за часів його керування офіційним виборчим штабом Януковича у 2004 році. Усі чудово знали, що реальне керування виборчою кампанією здійснювалося з будинку на Музейному провулку столиці, а Тігіпко, сидячи в кінотеатрі «Зоряний», виконував функцію такого собі зіц-голови Фунта. Насправді він ні на що реально не впливав і від нього нічого не залежало, але водночас він мав уособлювати таке собі позитивне обличчя «донецьких» у очах виборців та представників західних країн. Зараз ми бачимо тау ж саму картину. Тігіпка тримають на посаді віце-прем’єра з питань реформ у економіці, тим самим демонструючи Заходу “реформаторський уряд”, при цьому його реальний вплив на ухвалення тих чи інших принципових питань економічної політики уряду наближується до нуля.

І якщо задатися питанням, так який же проект Податкового кодексу країна начебто має обговорювати, – то можу дати десять до одного, що в цьому змаганні виграє Мінфін з податківцями, а не пан Тігіпко. Це очевидно.

Мінфіном та ДПА керують особи, наближені до пана Азарова, а Сергій Леонідович – таке собі п’яте колесо в уряді.

І знаєте, мені в цьому випадку зовсім не шкода пана Тігіпка, хоча він виглядає не так реформатором, якому заважають проводити реформи, як блазнем та цапом-відбувайлом, на якого мають повісити всі гріхи за провал економічних реформ. Упевнений, що Сергій Леонідович досить чітко усвідомлює ту роль, яку відводять йому і він погодився на це свідомо.

Зрозуміло, що нічого ні з ким цей уряд обговорювати не збирається. І те, що вже на 4 серпня Міністерство фінансів запланувало прес-конференцію, присвячену початку всенародного обговорення проекту Податкового кодексу, а вже 5 серпня о 12 годині в ДПА має відбутися брифінг заступника голови відомства Олексія Любченка, на якому йтиметься про результати всенародного обговорення проекту, яскраво свідчить про те, що це не що інше як публічне глузування урядовців над самою ідеєю громадського обговорення документа. 

Крім того, якби хтось справді мав намір проводити всенародне обговорення проекту Податкового кодексу, то мали б оприлюднити процедуру його реалізації, відповідальних за збирання, опрацювання та врахування пропозицій. Нічого подібного не було, і вже з майже стовідсотковою гарантією можна сказати, що й не буде.

...Загалом оприлюднена днями відредагована версія проекту ПК справляє жалюгідне враження. Мені вже доводилося докладно аналізувати проект Податкового кодексу, тому не бачу сенсу повторюватись. Мушу лише зазначити, що і в нинішній редакції цей документ є досить примітивним. Запхнувши в один гросбух майже всі норми, що регулюють податкові відносини в державі, уряд так і не спромігся запропонувати таку концепцію податкової системи, яка б стимулювала підприємницьку діяльність в Україні. Навпаки, в нинішній редакції цей документ зробить нашу країну ще менш привабливою для інвестицій і бізнесу та ще більш корумпованою.

Варто звернути увагу на те, що проект Податкового кодексу готувався податківцями, тобто тими, кого допускати до підготовки такого документа можна лише в останню чергу. Річ у тім, що в силу своїх функцій податківці дивляться на податкове законодавство лише через призму фіскальних завдань. В Україні податківців призначають відповідальними за обсяг зібраних податків. Водночас у цивілізованих країнах вони лише здійснюють адміністрування податків, а відповідальність за зібрані кошти та балансування доходної і витратної частини держбюджету несе виключно Міністерство фінансів. При цьому Мінфін відповідає ще за розвиток економіки країни та створення привабливих умов для ведення бізнесу, а тому він змушений дивитися на податкову систему ширше, ніж це можуть робити податківці.

Враховуючи цей принципово неправильний підхід до того, хто має відповідати за розробку податкового законодавства, можемо сміливо передбачити, що нічого гарного для бізнесу та взагалі для всіх громадян країни в найближчий час не світить. З досить високою ймовірністю можна прогнозувати, що уряд Азарова протягне через парламент свою версію проекту Податкового кодексу, як це було, наприклад, з одіозним та бездарним Бюджетним кодексом.

Безперечно, певних змін цей документ на виході зазнає, але, поза сумнівом, залишатиме безмежний простір для зловживань і корупції з боку податківців і аж ніяк не сприятиме розвиткові економіки країни країни, хоча реформування податкової системи могло б відкрити для цього широкі можливості.

Борис Кушнірук