Вітчизняні експерти констатують, що в новому законі про місцеві вибори, який набув чинності 31 липня, закладено низку ризиків для суспільства.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йшлося на прес-конференції в Києві, що відбулася за участі голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря КОГУТА, заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія ГОЛОБУЦЬКОГО, керівника політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлани КОНОНЧУК.
Вони висловили думку, що позитивом у новому законі є відокремлення проведення місцевих виборів від парламентської та президентської кампанії, водночас наголосили, що цей закон зберігає “партійний характер виборчих процедур”, яким формуються органи місцевого самоврядування. До того ж, як підкреслила С.КОНОНЧУК, ускладнюється процедура підрахунку голосів, оскільки вступає в силу пропорційно-мажоритарна система виборів, яка, на відміну від пропорційної, “ще більш корупційна”.
“Якщо говорити про виборчі права громадян, то я б сказала, що все таки вони будуть, як і раніше, обмеженими. Тобто, повний обсяг тих конституційних прав, які пов’язані із правом балотуватися і брати участь у роботі органів самоврядування через депутатський мандат, дещо звужені”, - зазначила також С.КОНОНЧУК.
Зі свого боку О.ГОЛОБУЦЬКИЙ звернув увагу на те, що новий закон не виключає виникнення проблеми, пов’язаної із доступом громадян до інформації про членів виборчих списків. Він прогнозує, що списки кандидатів будуть формуватися як і за дію попереднього закону: “десь за гроші, десь за домовленості, буде відсутність жодної ідеології”.
“В цьому законі ми отримуємо, що нічого абсолютно не буде змінено, прийдуть ті самі люди, на ті самі теми і будуть вирішувати ті самі питання”, - переконаний експерт.
За словами І.КОГУТА, ключовим ризиком є те, що дискурс і повідомлення під час виборчої кампанії не будуть стосуватися місцевої проблематики, а зусилля спрямовуватимуться на переорієнтацію виборця. З іншого боку пропорційно-мажоритарна система в умовах української політичної культури, на його переконання, призведе до значного впливу адмінресурсу на встановлення остаточних результатів виборів і формування утворень в радах: “Мажоритарщики, які могли бути більш-менш незалежними, сьогодні потрапляють в залежність від адміністрацій, від бізнесових інтересів. Тому ми можемо передбачити, що в багатьох радах утворяться доволі специфічні більшості, які не завжди відповідатимуть волевиявленню громадян, а будуть орієнтуватися виключно на бізнесових інтересах”.
До того ж, ускладнює ситуацію також відсутність виборчих програм. “Списки є, програм - немає. І кого ми тоді обираємо на рівні міста?”, - зауважив голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.
Він також констатував, що нове законодавство залишає можливість обрання міського голови незначною кількістю голосів виборців, що закладає можливість конфліктів як з громадою, так і з міською радою.
Крім того, І.КОГУТ звернув увагу на короткі терміни виборчої кампанії: “Я не думаю, що ми матимемо шалені проблеми, хоча це може виглядати так, що за 50 днів провести національну виборчу кампанію - це проблемно…”. Він не виключає проблем з формуванням виборчих комісій і їх роботою, політичних зловживань на користь партій, котрі мають “певні привілеї” в парламенті чи на місцевому рівні.
Акцентував експерт увагу також на тому, що залишилась проблема з механізмом уточнення списків виборців, а також роллю громадянського суспільства в здійсненні спостереження за ходом голосування.
“Я не виключаю, що ВР повернеться до розгляду цього закону на початку нової сесії. Є велика ймовірність цього. Наскільки я пам’ятаю, 7 вересня збирається пленарне засідання, починається сесія, буде спроба повернутися до цього закону, його дещо доопрацювати”, - сказав І.КОГУТ.
Водночас він вважає таке повернення до закону “сумнівним”, оскільки 11 вересня почнеться виборча кампанія.
“З одного боку зміни можуть нести певний позитивний потенціал, з іншого - ми традиційно граємося в цю гру, наступаємо ті самі граблі: змінюємо закон, вдосконалюємо його вже в ході виборчої кампанії”, - наголосив експерт, нагадавши, що згідно з зауваженнями Венеціанської комісії, закон про вибори не може змінюватись у період півроку до виборчої кампанії.
