Янукович придумав для Партії регіонів нову назву (фоторепортаж)

Слова Президента пролунали без перебільшення одкровенням... Опозицію попередили: хай лише спробує... Азаров повідав, як Янукович бився з Путіним та Медведєвим...

Наслідуючи приклад ющенківської “Нашої України” Партія регіонів стала двохголовою. Обидва свіжоспечені – почесний голова Віктор Янукович та просто голова Микола Азаров, подякувавши з’їзду за одноголосну довіру, кожен на свій лад спробували пояснити регіоналам, що ті зробили вірний вибір.  Віктор Федорович пообіцяв, що буде “завжди поруч з вами і завжди буду перед вами звітувати”, втім одразу виправився: “а в першу чергу звітувати перед українським народом”.

На з`їзді Партії регіонів можна було спостерігати вельми зворушливі картини. Як на “групових планах” – в залі...

...так і в «індивідуальному заліку». От так, наприклад, вітається з однопартійцями нардеп Владислав Лук’янов

Микола Янович (вже у ефірі на Інтері) запевняв присутніх, що з подвійним навантаженням – посадою голови ПР та прем’єр-міністра – впорається. Тим більше, що організаційні та адміністративні моменти він все одно збирається перекласти на свого першого заступника Володимира Рибака.  

Якби справа цим і обмежилася, п’ятничне дійство сприймалося би не більше як чергове партійно-апаратне шоу з незначною поправкою на притаманний представникам нинішньої влади образний склад мислення. Але новообрані лідери ПР об’єднаними зусиллями збаламутили українські Інтернет-ЗМІ, перетворивши останній робочий день на день гучних заяв.

Вельми красномовними жестами і мімікою порадували міністр освіти Дмитро Табачник і свіжоспечений львівський губернатор Василь Горбаль...

...нардеп від ПР Святослав Піскун...

…губернатор Житомирщини Сергій Рижук…

...та тернопільський губернатор Ярослав Сухий

Янукович назвав Партію регіонів “партією відкритих дверей”, що пролунало без перебільшення одкровенням на фоні обставин формування “коаліції тушок”. Та ще й похвалив “об’єднавчий потенціал” регіоналів, “переконливим свідченням” якого, на думку Президента, стало саме формування парламентської більшості з ПР у якості ядра.  Голова держави велів однопартійцям “продовжувати цю роботу”, бо у порядку денному – створення “конструктивної більшості в усіх органах представницької влади по всій території держави”. Й, звичайно, перемога на місцевих виборах.

Янукович з Азаровим якось напружено розходилися...

Очевидно в інтересах майбутньої перемоги почесний лідер ПР оголосив нову тезу: “Національно налаштовані політичні сили – це сили, з якими ми зобов’язані співпрацювати”. До того ж ПР треба врахувати, що висока популярність її політичних опонентів у деяких регіонах “тримається на експлуатації національно, як кажуть, свідомої тематики і організації інформаційних провокацій”. Тож регіонали мають «тримати руку на пульсі” та “не шукати об’єднавчу ідею, обираючи між ідеологічними концепціями минулих століть”, бо це, на думку Януковича, “лише ускладнює наш шлях до розвитку, підриває громадянський мир та розколює країну”.

Що ж до “харківського пакту”, який Україна сприйняла, м’яко кажучи неоднозначно, Віктор Федорович відверто попередив опозицію: ратифікація буде і “хай хтось спробує нам в цьому перешкодити. Відповідь буде гідна”.

Віктор Федорович щось шукав під столом. Сам.

Нагадаємо, що здатністю голови держави до самостійних пошуків публічно пишалася Ганна Герман. Її знаменита фраза про те, що Президент “іноді сам заглядає в Інтернет, тож якщо ми йому чогось недодамо (інформації у моніторингу – ред.), він сам знаходить...”, на момент проголошення цілком тягнула на сенсацію дня.

Втім найбільшим п’ятничним захисником угод Януковича-Медведєва став Микола Азаров. В інтерпретації Миколи Яновича необхідність якомога скорішої їх ратифікації пояснюється не лише беззаперечним та довготривалим зиском, який має отримати з цього Україна, а й тим, що “Віктор Федорович Янукович бився з Президентом Росії і прем’єр-міністром Путіним за наші національні інтереси...”

Переваги харківського пакту Азаров пояснював одно партійцям за з’їзді, потім переключився на журналістів на брифінгу, а ввечері – на телевізійну аудиторію “Великої політики” на Інтері. Здебільшого на горіхи отримувала опозиція. Мовляв, не Тимошенко судити та оцінювати підписані угоди, “не їй би говорити про ціну не газ і національні інтереси. Вона їх зрадила і продала...” Особливе захоплення, зізнався прем’єр, у нього викликав виступ “якогось Немирі, що п’ятнадцять років отримує гроші з Фонду Сороса. І він виявляється найголовнішим захисником українських національних інтересів...”

“Люди, які довели країну до руїни, довели людей до крайньої бідності, які втягли країну у борги, які уклали з Росією кабальну, абсолютно не вигідну угоду, крали і зраджували національним інтересам, вони нам ще в чомусь дорікають”, - резюмував Азаров.

Свіжоспечений заступник Азарова – Володимир Рибак підозріло на принесену каву косився...

...и таки був правий. Чи то напій виявився не тієї кондиції...

...чи то ставили його «криво»...

Під гарячу руку свіжоспеченого голови ПР потрапив й Віктор Ющенко, якому опозиція Тимошенко весь час після програних виборів дорікає за “співпрацю” з Януковичем. Віктор Андрійович, коментуючи харківський пакт, заявив, що він би краще соломою опалювався, але лишався би незалежним. “Соломою топити економіку неможливо”, - відбрив Азаров. Але водночас зізнався, що й сам у запалі однієї з московських дискусій щодо газу кілька разів говорив, що він “краще буде топити дровами”, аніж платити за такими (тимошенківськими) угодами.

Й гідною крапкою у п’ятничному потоку гучних заяв стало відверте зізнання Миколи Яновича про його готовність продати ГТС: "Скільки було лементу і шуму, що ми нібито хочемо продати трубу. Так ми готові продати трубу, але нікому вона не потрібна. Абсолютно..."

Але зрештою все влаштувалося: усі заплановані рішення ухвалилися і проголосувалися... Одноголосно. Якщо у когось і були сумніви, то явно не у сторонніх спостерігачів

Ганна Ткаченко

Фото Володимира Гонтара / УНІАН

УНІАН в Google News