Народні депутати Ірина ГЕРАЩЕНКО та Ольга ГЕРАСИМ’ЮК (фракція “Наша Україна – Народна самооборона”) внесли у Верховну Раду запит міністру освіти і науки Дмитру ТАБАЧНИКУ щодо доцільності скасування державного іспиту з української мови у вищих навчальних закладах.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі І.ГЕРАЩЕНКО.

На думку авторів запиту, скасування державного іспиту з української мови “дисонує з обіцянками нової влади підтримувати і розширювати сферу застосування української мови в усіх сферах суспільного життя, зокрема освіті”. Депутати нагадують, що новий уряд офіційно заявив про те, що складання іспиту з української мови для державних чиновників буде обов’язковим.

Відео дня

Як зазначається в документі, 29 березня 2010 року наказом Міністерства освіти і науки України №259 було внесено зміни до наказів МОН України від 09.07.2009 №642 "Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента" та наказу "Про затвердження програм навчальної дисципліни Українська мова (за професійним спрямуванням)" від 21.12.2009 № 1150, яким було скасовано державний іспит з української мови.

Автори запиту нагадують, що відповідно до статті 10 Конституції України, «держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». При цьому, наголошують депутати, найважливішою сферою застосування української мови є, безумовно, сфера освіти.

І.ГЕРАЩЕНКО та О.ГЕРАСИМ’ЮК вважають сумнівною доцільність рішення, яке знижує статус державної мови. Необхідність складання державного іспиту з української мови сприяла не лише встановленню високого рівня володіння українською мовою випускниками шкіл, а й спонукала студентів ретельніше вивчати цей предмет, відзначають вони.

Депутати просять роз’яснити, чи не будуть таким чином поставлені у нерівні умови при прийомі на роботу цьогорічні випускники, які не складатимуть державний іспит з української мови і претендуватимуть на роботу, зокрема, в органах державної влади. Вони наголошують, що, відповідно до українського законодавства, при прийомі на роботу однією з вимог до певних категорій державних чиновників є досконале володіння державною мовою. І.ГЕРАЩЕНКО та О.ГЕРАСИМ’ЮК підкреслюють, що для європейських держслужбовців іспит з державної мови є обов’язковою умовою при прийомі на державну службу.

Народні депутати також просять роз’яснити, наскільки доцільним є внесення зазначених змін напередодні випускних іспитів, коли навчальні програми були складені і кошти виділені.

Окрім того, автори запиту зазначають, що в мотивувальній частині наказу №259 вказано, що документ приймається з метою оптимізації фінансових витрат вищих навчальних закладів при організації державної атестації. Тому депутати просять надати роз’яснення, яким чином скасування державного іспиту з української мови вплине на оптимізацію фінансових витрат вищих навчальних закладів при організації державної атестації, та обов’язково надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування з цього питання.