Російська розвідка в період економічної кризи помітно активізувалася в Німеччині, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на доповідь Федерального відомства з охорони конституції ФРН.
Переважно зусилля російських спецслужб спрямовані на економічне шпигунство. Керівник управління контррозвідки відомства з охороні конституції Буркхард Евен (Burkhard Even) назвав дії російської розвідки "реальною і конкретною загрозою".
Особливо цікавить російських розвідників німецька енергетика, зокрема, новітні розробки у сфері поновлюваних джерел енергії і підвищення енергоефективності, за якими Німеччина займає чільні позиції в світі, а також німецька стратегія диверсифікації постачань енергоносіїв.
Крім того, російські спецслужби проводять операції прикриття російських енергетичних компаній, таких як "Газпром", який вже давно і не без успіху прагне виходу на німецький ринок кінцевих споживачів енергоресурсів.
Welt am Sonntag наводить вислів Володимира Путіна в жовтні 2007 року під час призначення Михайла Фрадкова керівником служби зовнішньої розвідки про те, що одним із завдань СВР має бути відстежування тенденцій у світовій економіці та робота на користь російських підприємств за кордоном.
Про важливе значення саме економічного шпигування говорив і колишній шеф СВР Сергій Лебедєв. Він назвав такого роду інформацію безцінною, наводить слова Лебедева Welt am Sonntag, а одержані науково-технічні відомості і відповідні технології - мають економічний ефект, виражений у цифрах з багатьма нулями.
Хоча для шпигунства російські спецслужби дедалі частіше використовують інтернет і хакерські атаки, основним джерелом доступу до секретних даних продовжує залишатися верблвка. Частіше жертвами російських вербувальників стають працівники середніх і малих підприємств, які в Німеччині, попри свої розміри, у ряді високотехнологічних галузей займають лідируюче місце порівняно з великими концернами.
За даними консалтингової фірми Corporate Trust з Мюнхена, співробітники малого і середнього бізнесу вербуються в 96 відсотках випадків. Зазвичай, такі підприємства на відміну від великих корпорацій не мають відлагодженої системи контролю і безпеки, а їх керівники набагато довірливіші.
За даними дослідження, проведеного Інститутом імені Фердінанда Штайнбайса з Штутгарта, типова жертва вербувальника - це співробітник у віці 41 року, який уже 10 років пропрацював у компанії, незадоволений своїм фінансовим становищем і переконаний, що керівництво його недооцінює.
Крім того, спецслужби ФРН заявляють, що російська розвідка активно вербує молодих перспективних фахівців з-поміж німців-переселенців, які в майбутньому можуть потрапити на роботу до “цікавих” секторів економіки, збройних сил або адміністрації. У ряді випадків вербування проводиться ще до переселення етнічних німців до Німеччини.
Професійні ж російські розвідники, як і раніше, працюють під дахом дипломатичних представництв, консульських установ, торговельно-економічних бюро, в ролі журналістів. Німецька контррозвідка, зазвичай, знає, хто з дипломатів або кореспондентів працює на "сусідів". Але не спійманий - не крадій. А якщо ловлять, то висилають з країни, як це було, наприклад, з двома співробітниками російського дипломатичного представництва при НАТО. Реакція Москви при цьому завжди одна і та ж. У відповідь висилка плюс гнів і обурення.
