З «кубла педофілів» адміністратор готелю не чула ні звуку

«Ось це – кубло...» – затинається адміністратор Тамара. Діти Полюховичів виглядали життєрадісними... Полюхович на порозі - діти радіють: тато прийшов...

Другий тиждень в Україні обговорюється «артеківська» тема. Тисячі інформаційних повідомлень, сотні сюжетів... Заголовки із словами: «педофіли», «зґвалтування», «Артек». Дитячий центр помалу відходить від шоку, намагаючись працювати в звичайному режимі. Днями стартувала нова зміна, заїхали більше 700 дітей. Репортаж з Артека

Ґвалтування справді має місце

– Педофіли в Артеку – дурниця щонайповніша! Звісно, з погляду піар-технологій – це сильний удар, який тільки можна було завдати дитячому таборові. Від цього вже нереально відмитися. Хоча насправді таких речей тут не може статися, – стверджує керівник інформаційної служби Артеку Олена Мєх.

Корпуси Міжнародного дитячого центру ”Артек”

Діти цілодобово під контролем педагогів, а територія Артека охороняється.

– Система безпеки в усіх таборах відпрацьована за багато-багато років існування Артеку, – говорить Люція Файзієва, директор табору «Янтарний».

Крім того, в кожному загоні є мобільні телефони, подзвонивши, батьки можуть перевірити, чим зайняте чадо.

– Батьки дітей дзвонять, непокояться після скандалу?

– Відділ маркетингу говорить: дуже багато дзвінків. Я знаю, що у Бориса Валерійовича (Новожилова – гендиректора Артеку. – Авт.) телефон просто червоний. Працівники розповідають: дзвінків маса. Від батьків, від знайомих, від друзів. Усі питають: що у вас там? – каже Євген Баженов, голова профкому Артеку.

Працівники дитячого центру вважають скандал елементом передвиборної боротьби.

– Артек – марка, тому і вплели. Узяли б якусь «Кульбабу» – санаторій або табір, – напевно, не так би звучало. Слава богу, що більшість населення (серед тих, хто працює або пов`язаний з дитячим центром) не вірять в це, говорять, що це політичне замовлення виборчої кампанії, – вважає Баженов.

Після публікацій у пресі настрій працівників Артека впав «нижче плінтуса».

– Інформація, яка виливається в ЗМІ, починаючи із заяви колишньої дружини Полюховича, двох депутатів – Колесніченка й Омельченка, – і все решта: як помиї на голову. Це ще м’яко сказано, – зазначає Баженов.

– Є таке страшне слово – «геноцид». Таке відчуття, що зараз по відношенню до Артеку йде геноцид, щоб його знищити, – говорить Файзієва.

– Артек – це не місце, не стіни, не корпуси, це – люди. Це покоління «артеківців», які тут були, які приїжджають сюди, це маса батьків. Так просто не знищити це все, але відірвати землю можуть, – вважає вона.

Щодо «зґвалтування» директор «Янтарного» погоджується в одному:

– Зараз ґвалтують Артек! – обурюється вона.

Діти Полюховича виглядали такими життєрадісними

Біло-синій «Адалари» розташований на території дитячого центру.

Готель ”Адалари”, в якому зупинявся з дітьми Дмитро Полюхович

Споруда 60-х років минулого століття. Перероблений з житлового будинку маленький відомчий готель. Неподалік подвір’я міліції.

Автомобіль міліції стоїть поруч з готелем

Перший поверх, шостий номер. Саме тут влітку 2008 року зупинявся Дмитро Полюхович із своїми дітьми. Тележурналіст, який працює в Києві, приїхав до Гурзуфа збирати матеріал для журналу «Артек».

Один з номерів

Три ліжка, холодильник, тумбочка, кілька стільців, санвузол... Номер не дуже.

Нібито в «Адалари» Полюхович з групою осіб задовольняв із своїми дітьми «статеву пристрасть неприродним способом».

– Ось подивіться, це – кубло... як це називається? – затинається, мабуть, боячись вимовити «кубло педофілів», адміністратор Тамара.

– ...де нібито побували всі відомі українські депутати, священики та інші, – приходить на допомогу керівник інформслужби Артеку.

Ніякого підозрілого галасу з кімнати Полюховичів працівники готелю не чули. Хоча, говорять, вночі чути навіть те, як працює холодильник в номері сусідів.

– Звукоізоляції ніякої! – зазначає Тамара.

Хлопчик і дівчинка – діти Полюховича – тим літом були життєрадісними, згадують працівники готелю.

– Якби щось подібне відбувалося, діти, напевно, хоч якось зробили своє нещасне обличчя, – зауважує співробітниця готелю. – Живі, рухливі, особливо дівча. Вона – як дзига, моторна. Татусь намалюється на порозі, діти радіють: тато прийшов.

– Сказати, що вони забиті, бояться батька, – такого не було, – погоджується адміністратор Наталя.

Полюхович – «типовий ботанік»

Полюхович працював в Артеку на півставки редактором, раніше – вожатим.

Цікавимося: яким був Дмитро?

– Абсолютно нормальний чоловік. Любив поговорити, – згадують в «Адалари».

– Я особисто, пару разів зустрічаючись з ним, даючи інформацію про профспілкову організацію, запам`ятав його досить веселою, порядною, доброзичливою людиною. Він, як колишній «артеківець», любить Артек, – говорить голова профкому. – Якщо він справді щось таке робив (ґвалтував дітей), то хай це правоохоронні органи розслідують...

– Діма – людина енциклопедичних знань. Він знав про Артек абсолютно все, знав в Артеку кожен куточок. Типовий ботанік, – зазначає Мєх. – Безвідмовна людина, для нього паролем служило слово «Артек». Він дуже любив Артек, всім серцем горів за те, щоб в Артеку все було добре. Наскільки я його знаю, він – виключно порядна людина.

«Про генерального директора навіть заїкатися не хочу»

В Артеку не вірять, що їх гендиректор Борис Новожилов, заступник головного лікаря Генріх Рат, керівник геологічного гуртка Володимир Дунаєв і Дмитро Лепешев, який уже кілька років не є працівником табору, ґвалтували дітей Полюховича. Їх прізвища мати хлопчика і дівчинки, яка замолоду працювала в Артеку вожатою, називає в листі до нардепа, який «злили» в ЗМІ.

Поговорити з цими людьми нам не вдалося. Дунаєв, повідомили його колеги, під час нашого приїзду в Гурзуф був у слідчого, Новожилов вже кілька днів у лікарні в Києві, а немолодого Рата співробітники Артека вирішили не турбувати.

– Генріх Едуардович Рат – почесний доктор Криму, заслужений доктор України. Людина, яка здала понад 99 літрів крові. Тут, довкола Великої Ялти, він у нас відомий як народний доктор. Людина не має машини, подзвони йому в дві години ночі – скажи зі мною погано або в сім`ї з моєю дитиною погано, він встане, візьме ліки і прибіжить. Звинувачувати цю людину в чомусь – соромно і ганебно! – гарячкує Баженов.

– Володимир Іванович Дунаєв – тиха, спокійна людина. Встав, зробив швидко вдома справи, пішов на роботу, прийшов з роботи – знову в сім`ї, – продовжує він.

– Володимир Іванович працює в Артеку практично тридцять років. Я його знав раніше як педагога дитячих таборів, він працював тривалий час у таборі «Річковому», потім, здається, в інших таборах, потім – керівником геологічного гуртка. Це один з найпопулярніших гуртків в Артеку. Він – зразковий сім`янин, хороший сусід. Чуйний, іде на допомогу, свій хлопець, – говорить про Дунаєва Борис Федоренко, директор центру дитячої творчості.

– Нічого подібного з ним статися не могло, і бути не може й надалі! – відрізує Федоренко.

Читав заяву колишньої дружини Полюховича, вона пише про методиста Діму Лепешева, я спеціально подивився у відділі кадрів: з 12 березня 2001 року він в Артеку не працює. Живе і працює в Казахстані, – зазначає голова профкому.

– Дмитро Лепешев? Я його вожатим пам`ятаю, він був неординарним. Є люди, які вибиваються з покоління, той же Цой, той же Висоцький. У нас радянська молодь була класична в одязі, в зачісці, в макіяжі. Діма – сам чорненький, кучерявий – узяв зробив (на волоссі) білий «чубок», зараз це нормально, а тоді... Я запам`ятала, як керівниця комплексу на нього кричала... Вибиття з ряду – воно було... Пам`ятаю, що він дуже добре танцював, – говорить Файзієва.

– Які були відносини у Новожилова з Ратом, Дунаєвим?

– Я думаю, що у Бориса Валерійовича суто ділові відносини, більше жодних стосунків не може бути. Взагалі, про генерального я навіть заїкатися не хочу. Звинувачувати його в чомусь – маразм якийсь. Генеральний – це нормальний, порядний чоловік і відмінний, дуже вдумливий керівник. Я особисто, як голова профспілкового комітету, його захищатиму, – говорить Баженов.

Він також сказав, що в Артеку сподіваються: ті, хто затіяв скандал, публічно вибачаться перед Міжнародним дитячим центром. Захищати свої честь і гідність табір має намір в судах.

Олена Власова, Крим