Хто розв’язав Другу світову?

1 вересня 1939 року Адольф Гітлер напав на Польщу... Так розпочалася Друга світова війна. За тиждень до цього було укладено горезвісний документ між двома режимами, відомий в історії як Пакт Молотова–Ріббентропа, який (з радянського боку) “благословив” напад фашистів на “братів слов’ян”. Як сьогодні ставляться до цієї події її колишні учасники? Про це ми запитали в експертів.

Володимир В’ятрович, співробітник СБУ, кандидат історичних наук (Україна):

У РОСІЇ КАЖУТЬ, ЩО ВИНЕН НЕ ГІТЛЕР, А ПОЛЬЩА

Сьогодні в Росії спостерігається реабілітація сталінізму, зокрема й у питанні щодо Другої світової війни. Яскравим свідченням цьому є велика кількість псевдоісторичних робіт, у яких обґрунтовується необхідність підписання Пакту Молотова–Ріббентропа Радянським Союзом. У них ідеться про те, що Друга світова розпочалася з вини власне Польщі, яка не була готова задовольнити досить помірні, як пишеться в цих роботах, вимоги нацистської Німеччини.

Сьогодні ті історичні дослідження, які розпочалися в Росії в 90-ті роки, котрі об’єктивно й детально розкривали участь у війні Радянського Союзу, опинилися десь на маргінесі. Натомість домінують ті роботи, котрі виправдовують сталінський режим.

Сама Польща трактує події 1939–1941 років як агресію проти неї з боку двох держав – Третього рейху і Радянського Союзу. Підписаний ними Пакт Молотова–Ріббентропа й став початком цієї війни, а Польща – першою жертвою міжнародної агресії двох тоталітарних режимів. По суті, Польща була першою країною, яка чинила цьому збройний спротив.

Гадаю, війна стала такою кривавою і жорстокою тому, що сторони керувалися не просто бажанням захопити чужу територію, а нав’язати їй абсолютно нове життя, власні правила. Тим більше, що цю війну використовували для знищення представників іншої нації. Згадаймо Голокост, а також план “Ост”, спрямований проти слов’ян...

Така війна не повинна ніколи повторитися. Жодні цілі не можуть виправдати засоби, які застосовувалися в роки Другої світової.

Пам`ять про війну не повинна зображатися як якийсь тріумф, що робиться зараз у Росії, а як трагедія всіх народів. Вона має бути застереженням того, що може статися в разі встановлення тоталітарних режимів.

У свою чергу, ця війна показала, що радянська влада – тоталітарна влада, яка хоче знищити все українське. У Західній Україні не було жодних ілюзій щодо визвольного характеру радянської влади, яка поверталася туди в 44-му. Люди розуміли, що після утвердження цієї влади на українське населення чекають репресії, депортації, що врешті й було реалізовано на практиці.

Ян Пєкло, голова фундації польсько-української співпраці PAUCI (Польща):

СОЮЗ ГІТЛЕРА–СТАЛІНА НАЛЯКАВ АНГЛІЮ І ФРАНЦІЮ

На жаль, весь цей час у СРСР та потім у Росії справа Пакта Молотова–Ріббентропа сором’язливо замовчувалася.

За дату початку війни вважався момент, коли Гітлер напав на Радянський Союз. Якщо РФ хоче, аби її сприймали партнером ЄС та західних демократичних країн, вона має переглянути витоки Другої світової та викрити союз Гітлера зі Сталіним, який фактично призвів до поділу та ліквідації польської держави.

Поляки дивляться на історію через призму власної минувшини й добре пам’ятають, як колись Прусія, Росія та Австрія розбирали Польщу. Радянсько-німецький пакт був для них підтвердженням, що давні загрози є актуальними, і будь-яке німецько-російське «зближення» сприймається з великою підозрою та занепокоєнням.

Більшість поляків визволення країни Червоною армією та створення комуністичного уряду в Польщі сприймає як нову окупацію. Свобода була відновлена тільки після повалення комуністичного режиму.

Польське суспільство, зважаючи на свою непросту історію, має сильну історичну пам’ять. Введення радянських військ у Польщу 17 вересня 1939 року люди сприймають як удар у спину Польщі, яка була першою країною, що почала воювати з фашизмом. Можна серйозно замислитися над тим, як проходили б військові дії, якби Сталін тоді не підтримав Гітлера...

Франція й Англія не були готові до війни, а союз Гітлера–Сталіна лякав їх тим більше. Західні політики не могли уявити собі, як протистояти такій силі. Вони, до речі, несуть моральну відповідальність за уступки перед Гітлером у Мюнхені та пізніше перед Сталіним у Ялті.

Потрібно працювати над забезпеченням стабільного миру й ніколи не допустити ще одного такого конфлікту. Цій меті слугує концепція Європейського Союзу, а також французько-німецьке та польсько-німецьке зближення. Якщо Росія врешті зможе чесно й критично переглянути свою новітню історію, то можливе й польсько-російське зближення, що відкриє дорогу до більшої стабільності в цій частині Європи.

Радянська пропаганда творила міфи про надзвичайну роль СРСР у Другій світовій війні. Без величезної фінансової допомоги та поставок військового обладнання зі США Радянському Союзу було б дуже важко виграти війну. Звичайно, не можна ставити під сумнів героїзм радянського солдата, пам’ятаючи проте, що сталінський режим не рахувався з людською гідністю та життям людини. Власне, тому так багато громадян Радянського Союзу загинуло в тій війні.

Ігор Чубайс, доктор філософських наук, директор Центру вивчення Росії (РФ):

У ВІЙНІ ЗА ДЕНЬ ГИНУЛО 5 ТИСЯЧ, А ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ – 20 ТИСЯЧ

Радянська влада була тоталітарною владою. При ній неможливо було говорити правду. Панувала ідеологія, яка мала єдину ціль – довести правильність комунізму. Тому після краху Радянського Союзу постало нове розуміння того, що відбувалося у ХХ столітті, що становила собою Друга світова війна. Процес переосмислення в країнах Прибалтики, в Україні триває. Щодо Росії, то наша влада намагається законсервувати стару тоталітарну карту світу, створену у ХХ столітті... Низка вчених – їх небагато – намагається вибудувати більш об’єктивну, правдиву, реалістичну карту. Але наштовхується на протидію консерваторів.

Узагалі саме поняття «Велика Вітчизняна війна» і вся трагедія цієї війни – це лишень частина Другої світової. Вона розпочалася не 22 червня 1941 року, а 1 вересня 1939-го.

Сталін майже два роки був союзником Гітлера, а потім майже чотири роки з ним воював.

1 вересня 1939 року, безумовно, трагедія для Польщі, притому що в нас часто кажуть, що поразка Польщі була передбачена. Можливо, й так, бо плани Гітлера щодо захоплення Варшави були виконані не в той термін, який спочатку визначався. Фашистам забракло сил для покорення Польщі, і вступ 17 вересня у війну Радянського Союзу був головним фактором, що посприяв втраті Польщею незалежності.

Переосмислення неминуче. Той, хто намагається зберегти стару картину, стоїть двома ногами в минулому.

Війна, звісно, була кривавою і жорстокою… У розпал Другої світової за добу гинуло приблизно п’ять тисяч осіб, а скажімо, під час Голодомору в Україні помирало двадцять тисяч чоловік... Що було більш кривавим?.. Величезна кількість жертв, принесених радянською владою в часи Другої світової, – ще один з доказав абсолютної неефективності радянської системи. Тому Сталін – не полководець перемоги, він несе відповідальність за загибель 27 мільйонів своїх співвітчизників.

США, які теж брали активну участь у Другій світовій війні втратили тільки 340 тисяч чоловік.

Для того, щоб уявити правдиву картину війни, треба більше говорити про жертви Радянського Союзу. Так, про жертви... Бо часто говорять про вирішальний внесок Радянського Союзу в перемогу… СРСР приніс вирішальні жертви, і про цей “внесок” сказав Хрущов у своїх мемуарах, які в нас були опубліковані тільки два роки тому. Щоправда, тиражем – усього три тисячі примірників... У цих мемуарах Хрущов згадує про дивовижно відверті розмови зі Сталіним про хід війни. Хрущов каже, що Сталін не раз зізнавався, що без вирішальної ролі США й Англії перемога Червоної армії була б неможлива. Червона армія програла б у цій війні...

Вважаю, що жертви, які поніс ваш народ, – суперстрашні, величезні...

Чи оцінена сьогодні роль США у війні? І так, і ні… З одного боку, картина війни, різними країнами змальовується по-різному. Я щойно повернувся з Лондона – там обговорювали цю тему. Звичайний англієць погано знає про участь Радянського Союзу у війні. Він знає, що Англія почала у 1939-му і в 45-му перемогла. Бо постійно нависала загроза бомбардування Англії німецькою авіацією, висадки німецьких військ, а вони цьому протидіяли. Тобто кожна країна має свою картину війни...

Участь Англії у війні велика, але роль США для нас була визначальна.. Ми повинні визнати, що в надзвичайно важкі дні ми отримали допомогу від цієї країни. Звісно, у неї були свої національні інтереси. Було б ненормально, якби Америка працювала проти своїх інтересів. Але тоді інтереси збіглися... Тільки сильний народ може визнати правду, нічого не приховуючи.

Є така формула, яку висловив один французький філософ: минуле нікуди не відходить, воно навіть не стає минулим. Тобто наша історія присутня, ми її спостерігаємо сьогодні. І тільки правильно зорієнтувавшись, отримавши правильну картину, можна рухатися вперед, адекватно правильно вибудовуючи стратегії.

Поки що ми не розуміємо, хто наші друзі, а хто вороги… На жаль, ситуація, у якій перебуває Росіє, свідчить, що її ворог – її влада. З такою владою ми не можемо сподіватися на світле майбутнє.

Опитали Оксана Климончук, Роман Кисіль