Віра Ульянченко
Публічне звернення Президента РФ Дмитра МЕДВЕДЄВА до Президента України Віктора ЮЩЕНКА має нагадати усім політичним силам та громадським організаціям і рухам України про потребу внутрішньої консолідації, незважаючи на будь-яку політичну чи партійну приналежність.

Про це йдеться у заяві голови політради “Нашої України” Віри УЛЬЯНЧЕНКО, розміщеній на центральному інформаційному сервері партії.

У заяві зазначається, що публічне звернення Д.МЕДВЕДЄВА дає підстави для членів «Нашої України», її прихильників та громадськості зробити головний висновок: “на жаль, молоде керівництво Росії перетворюється на заручника старих імперських комплексів, які змушують постійно плекати образ зовнішнього ворога і підміняти рівноправний діалог з усіма сусідніми державами мовою образ і погроз. Саме ця причина вимагає чітко розставити всі крапки над “і”.

Відео дня

Насамперед, заявляє В.УЛЬЯНЧЕНКО, “викликає здивування заява щодо бажання вести з Україною партнерський економічний діалог. В економічній площині ми неодноразово бачили невиконання домовленостей про функціонування зони вільної торгівлі між Україною і Росією, яка вигідна обом народам. Складовою хибної політики є інспірований російською стороною газовий конфлікт, який отримав негативну оцінку як в Україні, так і у Європейському співтоваристві. Партія «Наша Україна» також неодноразово наголошувала на економічно необґрунтованих та політично заангажованих умовах угод щодо постачання природного газу в Україну”.

“Не може не викликати здивування теза, викладена в зверненні Президента Росії, про єдину для наших країн газотранспортну систему. За такою логікою ми б мали говорити і про єдність газових і нафтових ресурсів, що знаходяться на території Російської Федерації, оскільки так було в “добрі старі часи Радянського Союзу”, - зазначає глава Секретаріату Президента України В.УЛЬЯНЧЕНКО.

На її переконання, “недалекоглядна політика тиску й обману не відповідає справжнім економічним інтересам Росії. Як приклад взаємовигідної співпраці - активний діалог між діловими колами наших держав. Ми бачимо мудрість у діях російських інвесторів, які не лише створюють нові робочі місця в Україні, платять податки до українського бюджету, а й по-братньому допомагають нам у відновленні національних святинь та історичних пам’яток української державності”.

“Не витримують критики слова про утиски російськомовного населення в Україні. Про безпідставність таких звинувачень свідчать висновки багатьох авторитетних міжнародних організацій. Красномовний факт: у Росії, де проживають мільйони українців, немає жодної української школи. Тимчасом в Україні понад 1400 шкіл з російською мовою викладання, в кожній загальноосвітній українській школі вивчається російська мова і література. За рахунок українського державного бюджету повноцінно функціонують російські театри, музеї і культурні центри.

Очевидно, окремим російським політикам справді непросто усвідомлювати, що державною мовою в Україні є українська, в Польщі – польська, в Чехії – чеська, в Болгарії – болгарська. Водночас у них не виникає запитань, чому в багатонаціональній Російській Федерації, де проживають десятки великих народів, державною мовою є лише російська. До делікатних питань гуманітарної сфери керівництво Росії ставиться з офіцерською прямотою, плутаючись у фактах, договорюючись до того, буцімто всі російськомовні українці є етнічними росіянами.

Такі оцінки викликають не лише жаль, а вже й обурення та стурбованість з приводу нинішньої політичної тактики й стратегії керівництва Російської Федерації. Сьогодні цю стурбованість офіційно або неформально поділяють десятки держав світу”, - заявляє В.УЛЬЯНЧЕНКО.

Вона нагадує, що свою позицію щодо російсько-грузинського конфлікту партія «Наша Україна» неодноразово висловлювала і вона є незмінною: “Рівно рік тому під час подій на Південному Кавказі політика провокацій і тиску призвела до загибелі багатьох невинних людей – грузинів, осетинів, росіян. Закономірним є запитання, чи не настав час усвідомити, що порушення базових принципів міжнародного права про недоторканність державних кордонів може мати трагічні наслідки. Необхідність такого усвідомлення підтверджує той факт, що незалежність самопроголошених республік Південна Осетія й Абхазія цивілізований світ не визнав. Безсумнівно, політика провокацій не відповідає життєвим інтересам російського народу, чия багатостраждальна історія мала б навчити нових і молодих керівників Росії робити правильні висновки – не імперські, а партнерські”.

Як запевнила глава Секретаріату Президента, Україна робить усе, щоб така “недалекоглядна політика не вплинула на дружнє ставлення українців до російського народу. Про це переконливо свідчать соціологічні опитування, проведені спільно з компанією “Київський міжнародний інститут соціології” в Україні і “Левада-Центр” у Росії. Кількість українців, що вважають росіян своїми друзями та добрими сусідами, за період березень-2008 – березень-2009 зросла з 88% до 93%. Натомість нас не може не турбувати постійне антиукраїнське зомбування, яке відбувається в Росії. За період правління нинішнього Президента Росії кількість росіян, що вважають Україну недружньою державою, зросла з 30% до 56%, тобто майже удвічі”.

На її переконання, громадяни обох держав мають відмежуватися від “агресивної риторики, до анналів якої, на жаль, відходить останнє звернення Президента Росії. Ми розраховуємо, що мудрість наших народів поставить на місце тих, хто забуває не лише цивілізовані правила поведінки, але й уроки історії”.

Як заявила В.УЛЬЯНЧЕНКО, звернення Д.МЕДВЕДЄВА водночас відіграє й іншу роль, “певно, неочікувану для його авторів, – вкотре нагадає Україні про потребу внутрішньої консолідації, незважаючи на будь-яку політичну чи партійну приналежність. Агресивна тональність звернення російського лідера по суті стосується не В.ЮЩЕНКА і його політики, а всієї нашої держави й усього українського народу”.

Як голова політради партії «Наша Україна» В.УЛЬЯНЧЕНКО закликала виявити тверду солідарність у відстоюванні національних інтересів і недопущенні ведення з Україною будь-якого діалогу в неоімперській тональності.