У Севастополі Кирил і 130 священиків попоїли в найдорожчому ресторані
У Севастополі Кирил і 130 священиків попоїли в найдорожчому ресторані

У Севастополі Кирил і 130 священиків попоїли в найдорожчому ресторані

13:18, 04.08.2009
9 хв.

Продвинуті священики, років 30–35, раз у раз командують: «Розступися!», «Убік!», «Відійдіть!»... Російські ЗМІ перекрутили слова Патріарха...

Продвинуті священики, років 30–35, раз у раз командують: «Розступися!», «Убік!», «Відійдіть!»... Російські ЗМІ перекрутили слова Патріарха...

Через 15 хвилин, о 10.30, як і обіцяла місцева влада, прохід на площу Нахімова, де Патріарх Кирил покладе вінок до Вічного вогню і звернеться з промовою до севастопольців, буде закритий. Але журналістові пройти «просто так» мимо колишніх десантників, які 2 серпня в сквері Воїнів-інтернаціоналістів відзначають своє професійне свято – День аеромобільних військ України – непросто. Хвилинне сум`яття – «встигну – не встигну» – і «знімок для газети», 4–5 хвилин спілкування, і далі пішки вулицею Леніна. Дорогою поки що йдуть тролейбуси, автобуси і маршрутки. А «легковики», які стараються пробратися ближче до центру, ДАІ завертає ще на площі Ушакова. Які «легковики», про що це я? Власників особистого автотранспорту голова міської державної адміністрації взагалі попросив цього дня «по можливості утриматися» від поїздок куди б то не було. Напевно, як мовиться, від гріха подалі. Втім, маршруткам теж «вказали дорогу», ввели ряд обмежень.

Обганяю вже немолоду, але, мабуть, одиноку пару  - теж поспішає «на Патріарха». Зустрічних перехожих значно більше. Метрах в 300-х від площі розчулив гість міста років 30:  на високих парапетах парадного входу в Музей Чорноморського флоту він щось активно обговорював по мобільному, іронічно посміхаючись у бік статної Катерини ІІ (пам`ятника імператриці). У шортах (це про хлопця), з хрестом на шиї, і. пляшкою пива у «вільній» руці.

Відео дня

А ось і міліцейський «кордон», якраз напроти пішохідного переходу «міськрада – міськадміністрація». Але спершу впадає в очі довге, метрів 250, щільне міліційне оточення-дуга.

Показую перепустку «преса», і вже незабаром безперешкодно слідую до наступного кордону, з числа працівників спецслужб. Знайомі обличчя місцевої «дев`ятки» досить швидко пропускають в журналістський відсік.

На площі Нахімова, точніше, біля Меморіалу героїчним захисникам Севастополя в 1941–1942 роках – останні приготування. Матроси Чорноморського флоту Росії у супроводі переодягнутого в цивільний одяг мічмана і під керівництвом дуже впевненого в собі не місцевого молодого священика проносять мимо фотокореспондентів величезний вінок з «вишитим» посередині хрестом. Спалахи камер  - активна реакція на процесію .

Інші матроси проносять до місця старту церемонії покладання вінка і квітів ще більших розмірів портрет-ікону Святого воїна адмірала Федора Ушакова.

Гонорові, з усього видно, продвинуті священики, знову-таки років 30–35, раз у раз командують: «Розступися!», «Убік!», «Відійдіть!» Мабуть, навіть деяким флотським командирам повчитися б у них. Але коли якийсь заповзятий священик щось командне гаркнув за спиною у Голови Верховної Ради Володимира Литвина, зізнатися, стало якось ніяково. Чи то за представника духівництва, чи то за главу депутатського корпусу, чи то за країну.

По інший бік дороги, що перерізує площу, особливої суєти немає. Православні терпляче чекають під пекучим сонцем свого пастиря. І слухають заведену в динаміки трансляцію з Херсонеса, де Патріарх закінчує свою тригодинну службу. 

Мільйони телеглядачів, що дивилися «пряму» трансляцію, могли бачити і розмах спеціально спорудженого помосту, і килимову доріжку, і зустріч Патріарха дівчатками в українських національних костюмах, і «коровай від адмірала» (деякі ЗМІ назвали контр-адмірала Євгенія Халайчева, що вручав коровай, заступником командувача Чорноморським флотом РФ, насправді, він колишній помічник командувача, і зараз у запасі, трудиться на громадській релігійній посаді).

Були там також екс-президент України Леонід Кучма, спікер ВР Володимир Литвин, голова міськради Валерій Саратов, голова Московської міської думи Володимир Платонов, голова міської адміністрації Севастополя Сергій Куніцин та інші офіційні особи. Але залишилося за кадром, як багато людей, таких, що прийшли сюди в 6 ранку, а деякі ще звечора, не змогли потрапити на територію заповідника. Охорона Кирила пропускала людей тільки через рамку. Вхід здійснювався за перепустками, які видавалися приходам.

Вранці ЗМІ передали, що на літургії у Херсонесі присутні близько 10 тисяч чоловік. Далеко не та цифра, про яку в останній місяць говорила місцева влада, - і 30, і 50, і 70 тисяч чоловік.

Одним словом, ажіотажу не спостерігалося.

Коли стрілки мого «не швейцарського» годинникапідкрадалися до 11.00, я помітив якесь пожвавлення на площі. Заметушилася російська охранка, яка з`явилася казна-звідки, – разом з величезною кількістю церковнослужителів (як відомо, Севастополь разом з Кирилом відвідали більше сотні митрополитів і інших керівників РПЦ). Вже через хвилину-другу вони, за командою, вишикувалися в дві шеренги, створивши своєрідний живий коридор для Його Святійшества і інших учасників покладання вінка. До речі, автор цих рядків несподівано для себе почув в розмовах високопоставлених священиків і державну мову.

У цей момент енергійний священик, що відповідав чи то за протокол чи то за роботу із ЗМІ, «порадував» журналістів, що «зараз підходу Патріарха до преси не буде, оскільки графік порушений». Журналістське запитання «а коли буде?» повисло в повітрі. А так хотілося подивитися на «скромний» годинник Його Святійшества.

Очевидно, не всі автобуси і VIP-автомобілі змогли приїхати з Херсонеса на площу в один час, тому, навіть першим особам міста довелося «підключатися» до учасників покладання.

Менше пощастило – не вистачило буквально декілька секунд – уповноваженій з прав людини Ніні Карпачовій. Майже двометрові хлопці з навушниками безапеляційно не пустили її до покладання. Вона прилучилася до духовної персони, коли всі вишикувалися для фотографування.

Проголошуючи промову на площі, Патріарх сказав, що в Херсонесі він, виявляється, молився, щоб військові моряки Росії і України не дивилися один на одного через приціл. «У результаті історичних подій (деякі російські ЗМІ передали не «історичних», а «трагічних»), які ми всі знаємо і про які пам`ятаємо, так вийшло, що тут два флоти, а не один, – заявив Кирил. – Але в цих двох флотах служать брати. Брати по вірі, спадкоємці Святого рівноапостольного князя Володимира».

Зрозуміло, що у військово-морському місті Севастополі патріарший виступ був тематичним. Про людей ратної праці, про їх постійну готовність до самопожертви, постійні ризики і про те, що вони заслуговують опіки.

Під час виступу Патріарха двоє молодих священиків фотографувалися на його фоні.

У преси ще залишалася надія на спілкування з Його Святійшеством. І він попрямував було в наш бік. Однак швидко, я б сказав – дуже швидко – пройшов мимо. Пройшов до Севастопольської міської державної адміністрації.

Вже не сподіваючись на спілкування з Патріархом, преса почала було розходитися. Але потрапити до себе в редакцію на вулиці Леніна було неможливо. Міліція не пропускала. Благо, старий знайомий, мічман з ЧФ РФ, старший над матросами, що носили великий портрет-ікону адмірала Федора Ушакова, провів з собою.

Леонід Данилович у цей момент разом з головою Московської думи пішов в «Дом Москви», недавно побудований на площі Нахімова, – в самому серці Севастополя.

Мабуть, пізніше всі вони зустрінуться в найдорожчому і престижному ресторані міста «Рибальський стан». По-церковному кажучи, під час трапези. Туди запрошено було 150 чоловік. Як сказав на останньому засіданні міського оргкомітету з підготовки приїзду Патріарха  голова міськадміністрації Куніцин, з них 130 запрошень віддали священикам. Інших він попросив «зрозуміти правильно і не ображатися, якщо хтось не потрапить на обід».

Ось таким був візит Кирила до Севастополя. Патріарх РПЦ вперше за всю історію існування свого патріархату побував у Херсонесі, місці хрещення Святого Владимира і звідки, через Київ, християнство проникло на територію нинішньої Росії.

Напевно, візит був успішним. Місцева влада може бути задоволена собою. Патріарх не сказав нічого такого, що могло не сподобатися керівництву країни. Їм вдалося зробити все можливе, щоб перебування Кирила і великої групи високопоставлених священиків пройшло організовано, без інцидентів. Патріарх зміг подивитися на свою паству. А паства – хоч здалека – на Патріарха.

Коли рівно опівдні вулицями міського пагорба я повертався в редакцію, зустрів хлопця в тільняшці і береті. Той, злегка похитуючись, прямував у бік Сквера воїнів-інтернаціоналістів.

– "С праздничком!", – сказав я.

Олег Леонтієвський, для УНІАН

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся