«Вечорниці» від Скрипки: до шляхетства долучили гламур і бомонд

Що таке шляхетна пані?.. Скрипка робить те, що мало б робити міністерство культури разом з СБУ... Він удало скомпілював метелик з вишиванкою... Репортаж

Що таке шляхетна пані?.. Скрипка робить те, що мало б робити міністерство культури разом з СБУ... Він удало скомпілював метелик з вишиванкою... Репортаж

У Києві в готелі “Хаят” відбулася прем’єра серії мистецьких вечорів «Український високий стиль. Шляхетні вечорниці».

Традиція шляхетних зібрань у нас шанувалася ще за козацької доби. У ХІХ столітті шляхетні вечорниці влаштовували видатні діячі української культури – Леся Українка, Микола Гоголь, Іван Франко.

Олег Скрипка зі своєю дружиною Наталею

Ініціаторами та організаторами нинішньої події виступили галерея Тетяни Миронової та етнічний фестиваль«Країна мрій» в особі Олега Скрипки. Таким чином Скрипка – засновник «Етновечорниць», побудник української автентики – почав долати нові горизонти, він вирішив залучати до давньої української традиції і гламурний український бомонд. Бо досі його «Вечорниці» відвідувала лиш певна категорія людей.

Організатори вечора метою заходу назвали об’єднання творчих проектів сучасних українських митців – художників, музикантів та представників шляхетної української спільноти задля просування та популяризації вітчизняних культурних цінностей в українському суспільстві та на міжнародній арені.

Звучить казенно, але правильно, та й організовано було все за вищим розрядом. Хоча, напевне, занадто вже високим...

У запрошеннях на вечір гостей просили прийти у вишиванках, але дотрималися дрес-коду менш як половина. Постійні відвідувачі гламурних вечірок явилися на «Шляхетні вечорниці», як на одну з них. Вони ще наче соромляться одягти на себе український елемент. Можливо, такий вечір для них був своєрідною розвідкою.

Тетяна Миронова не поскупилася на розкішні пригощання. Не тільки на його якість, а й кількість: гори, у буквальному розумінні, фруктів, овочів та різноманітних алкогольних напоїв. Тож, відповідно, українська шляхта аж під кінець заходу змогла перебратися з зали наїдків до зали, де співали українську пісню й демонстрували український костюм, у якому ходила справжня шляхта.

Оскільки це була прем’єра «Шляхетних вечорниць», то можна багато що пробачити українському бомонду і вважати це початком їхнього переходу до шляхти справжньої.

Гадаю, це обов’язково станеться, і дедалі менше людей буде не тільки не соромитися вишиванок, а й вважати їх модними. Уже сьогодні чимало українських дизайнерів звертаються до давніх українських елементів, осучаснюючи їх.

Цього вечора, мабуть, не було такої людини, яка б не визнала заслуг Олега Скрипки в тому, що саме завдяки йому українська вишиванка входить в моду, а українська давня пісня – стає сучасною.

Господиня вечора пані Миронова зізналася, що хотіла зробити зовсім не гламурний захід.

– Власне, ми хочемо показати міську культуру. Не можна асоціювати Україну тільки з сільською вишиванкою, куском сала чи весільними піснями. Культура України значно глибша. Вечорниці – це не є чимось новим, і водночас ми не повертаємося в минуле.

Часто кажуть про жінку: «Вона така шляхетна». Тож ми вирішили поцікавитися в присутніх, що властиве сьогоднішній шляхетній пані.

– Шляхетна пані сьогодні – безумно, людина благородна. – Каже пані Тетяна. – Вона займається благодійністю. Шляхетна пані не може бути гарною тільки зовні, а й усередині. Серед моїх подруг є багато таких, що допомагають не тільки своїм рідним, а й опікуються дитячими будинками, лікарнями.

Пані Тетяна почепила на шию дуже гарне намисто з дукачами. Каже, що це є українське намисто, яке називають добрим. Його одягають як оберіг, на удачу.

– Це намисто оберігає від злого ока. А дукачі приносять достаток. – похизувалася вона.

Відомий арткритик Олексій Роготченко каже, що такими вечорами ми сьогодні відроджуємо те, що трошки забули. А поштовх цьому дав Скрипка. Більшість, чим пишається весь світ, було “або написано українцями, або зроблено українцями, або вкрадено в українців”.

– Ми відроджуємо те, що належить нашому народові. Шляхетність означає – гарного роду, благородного роду, високого роду. Шляхетні люди – це ті люди, які здатні робити передусім благодійні вчинки. На жаль, сьогодні в нас благодійність зведено до нуля. Відродження наших традицій стало можливим лише сьогодні. Це було цілком неможливо 30 років тому, 20 років і навіть десять років тому. Олег Скрипка є носій, рушій... Те, що він робить, робить не сьогодні, а впродовж багатьох років. Це відродження він почав ще з радянських часів. Його “Танці” – це зовсім були не танці, а відродження українського пісенного гумору, про який ваше покоління не знало, а моє забуло. І сьогодні він іде крок за кроком. З усіх співаків і акторів я Олега шаную і люблю найбільше.

Скульптор Олег Пінчук, без якого не обходиться жодна вечірка в Києві, знає Скрипку ще з Парижа. Скрипка тоді жив у столиці Франції, а Пінчук – у швейцарській Женеві.

– Олег – це великий талант, він робить те, що мало б робити міністерство культури разом з СБУ і з міністерством інформації. Тобто він популяризує українське мистецтво, українську музику в світі. Він робить з цього бренд. Нещодавно, після відкриття виставки Герста Пінчук (той, що Віктор) організував вечірку, де співав Олег Скрипка. Ой, як іноземцям він сподобався… Зараз якраз зоряний час Олега, його «Країни мрій»… На нього орієнтується прогресивна молодь. Його хотіли переманити в політику… Політика Скрипки – саме те, що він не пішов у політику. Як і будь-яка нормальна людина, художник має усвідомити, що він мусить бути нейтральним. Шляхетність – це те, чого сьогодні майже не залишилося… Чи, можливо, я його не помічаю. Шляхетність є в кожній людині, але рідко хто прагне і хоче це показати.

Олега Скрипку запитання про шляхетну пані чомусь геть засоромило, він і відповісти відразу не міг.

– Шляхетна пані?.. Ну, пані інтелігентна, красива, яка вдало може компілювати класичний костюм з традиційним одягом.

Олег Скрипка

Сам Олег удало скомпілював метелик з білою вишиванкою. Досі такого не робив ще ніхто.

– До речі, це моє ноу-хау. Я його заліцензую.

– Яку музику має слухати сучасна українська шляхта?

– Сучасна світська людина має розумітися на класиці, мусить знати, що українська класика існувала. Мусить розумітися на джазі, мусить знати сучасних джазових виконавців. Сучасна світська людина має процитувати хоча б один кант Мазепи.

Для чоловіка Ніни Матвієнко Петра Гончара шляхетна пані – це, перш за все, розумна жінка.

– Саме так, як не дивно. Водночас їй притаманна цнотливість. Узагалі важко описати шляхетну жінку, це все одно що описувати розумну жінку.

Лев Парцхаладзе зі своєю дружиною Олесею

Бізнесмен Лев Парцхаладзе прийшов на «Шляхетні вечорниці» зі своєю дружиною Олесею. Подружжя Парцхаладзе виглядало як справжня шляхта, хоча й без вишиванок. Кажуть, що в них «складний режим», мусили відвідати ще один захід, тому прийшли так по-гламурному. Але вишиті сорочки, звісно, мають. Мають їх і діти, але вони в них чомусь більш «повсякденні».

– Хто є, у вашому розумінні, шляхетна пані? – запитую в пана Левка.

– Шляхетна пані… розумна, гарна.

– Та приклад наведи! – грайливо вставляє Олеся.

– От, наприклад, моя дружина...

Задоволена шляхетка ще більше притиснулася до чоловіка.

– Олег Скрипка – це перший український співак, – продовжив пан Лев, – який почав возвеличувати українську мову, пісню. Дуже приємно, що він, крім того, був першим, ще й залишився найкращим. Найцікавіше те, що він котирується не тільки в Україні, а й за рубежем. Розумієте, не цінувати Скрипку – все одно, що не цінувати свою культуру, історію. На жаль, досі радянська влада все наше від нас приховувала, і ми не можемо не дякувати Олегові за те, що він робить.

Голова правління «Райфайзенбанк Аваль» Володимир Лавренчук корінний киянин, без вишиванки уявити себе не може. У нього їх більш як десяток. Пан Лавренчук одягає сорочку лише на найбільші свята. Каже: «Як одягну вишиванку, хороший, святковий настрій обов’язково забезпечений»

Коли прийшло бажання носити вишиванку, він не пам’ятає. Каже, що до нього просто прийшло усвідомлення “власної природи”, він почав пишатися, що є українцем.

Узагалі вишиванка, в очах банкіра, “дуже сучасна, вона розкішно пасує до джинсів чи будь-якого одягу провідних дизайнерів світу”. Каже, у нього теж закрадалася думка надіти метелик до вишиванки, але не наважився. Але тепер, коли побачив вбрання Скрипки, обов’язково це зробить.

– Шляхетна пані… Тут точно не йдеться про матеріальні речі, – зазначає банкір. – Напевне, тут поєднується все: енергетика, погляд, підтримка когось… Так, шляхетність, на мою думку, це доброта. І свою доброту треба пропонувати тому, хто її потребує. Доброта не може бути пасивною. Шляхетність не так можна побачити, як відчути. Коли людина шляхетна, вона наче світиться. Кількість діамантів жодного стосунку до шляхетності не має. Олег Скрипка – людина дуже потужна. У нього є щось таке, що рухає його і людей навколо нього до якоїсь високої мети. Він носій великої місії, що робить наше суспільство сьогодні кращим. Ця мета не є матеріальною, її не можна помацати руками. Він челінджер, тобто приймає виклики і сам їх створює. Так, він запалює людей – зверненням, голосом, баяном, енергетикою. Він не повертає людей до автентичності, а рухає вперед до їхньої автентичності. Скрипка – людина майбутнього, а не минулого. Гадаю, саме він зробив сьогодні вишиванку сучасною, бажаною, оригінальним атрибутом. Навіть важко собі уявити, аби оригінальність була масовою, а вишиванка є масовою, водночас і оригінальною. Так, треба йому за це чесно подякувати. Він це зробив. Сьогодні це є вже історичним фактом. Я працюю в багатьох країнах Центральної Європи, і мушу сказати, що мало хто з сусідів має такий рух ідентичності.

Олесь Санін з телеведучею Марисею Горобець

Режисер Олесь Санін каже, що Олег сьогодні робить титанічну працю.

– А все починалося з ліплення вареників у дитячих гуртках… – згадує він. – Мої діти теж туди ходили. Те, що нині зібралася повна зала в «Хаяті» – його серйозна заслуга. Дуже важливо, що це відбувається. Люди приходять і вважають за достойне побувати в такій компанії. І це вже є шляхетність. Бо шляхта – це коло людей, які обирають собі достойних. У запрошення на цей вечір було написано: «Прийти в ошатно, шляхетно національних строях». Тож, гадаю, люди почали задавати собі запитання: у чому піти. Шляхетні пані почали копирсатися у своїх гардеробах, телефонувати до дизайнерів, аби зрозуміти, чи їхній одяг буде достатньо шляхетним, чи часом не сміятимуться з них, що вони прийшли в «Бріоні».

Пан Олесь за визначенням шляхетної пані далеко не ходив, він просто навів приклад:

– Шляхетна пані – це моя дружина.

Ніна Матвієнко зі своїм чоловіком директором музею Івана Гончара Петром Гончаром

Спеціально для «Шляхетних вечорниць» Олег Скрипка зіграв камерний концерт сучасного українського романсу під акомпанемент «Лє Гранд Оркестра». Ніна Матвієнко та ансамбль старовинної музики Костянтина Чечені презентували класичний музичний стиль українського бароко та старовинного міського романсу. «Хорея Козацька» виконала середньовічні канти та епічні твори часів козацької доби. Також шляхетній аудиторії було представлено показ вишуканого українського одягу. Оригінальні мотиви запропонувала дизайнер української високої моди Лілія Пустовіт. Дизайнер Людмила Нагорна зробила акцент на традиційному міському одязі українців XVII–XIX століття.

Олег Скрипка

Скрипка неабияк заводив публіку. Він досягнув своєї мети – весь гламур перебрався до зали зі сценою.

Ксеня Лесів