З 1 січня 2010 р. повинні були набути чинності два нові антикорупційні закони, прийняті ще влітку 2009 року, - «Про принципи запобігання й протидії корупції» та «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень». Проте в останні дні грудня відбувся ряд законодавчих змін, які відсунули набуття чинності нового антикорупційного законодавства ще на три місяці.

Як повідомила УНІАН юрист адвокатської компанії Arzinger Катерина ЗАДОРОЖНЯ, 29 грудня 2009 року Президент України підписав прийнятий Верховною Радою 23.12.2009 року Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції". 30 грудня 2009 року вказаний закон було опубліковано в «Урядовому кур`єрі» (№244) і, таким чином, набув чинності 30 грудня 2009 року.

Згідно з цим законом, антикорупційні закони, прийняті Верховною Радою України 11.06.2009 р. (а саме: Закон України «Про принципи запобігання й протидії корупції», Закон України «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень» і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), набудуть чинності з 1 квітня 2010 року (а не з 1 січня 2010 р., як передбачалося раніше, - УНІАН).

Відео дня

Проте, в світлі президентських виборів, що наближаються, цікаво докладніше ознайомитися з нововведеннями, які повинні були набути чинності, й подивитися, які норми цих законів могли б торкнутися учасників виборчого процесу.

Закон «Про принципи запобігання й протидії корупції» повинен, за задумом авторів, забезпечити ефективний захист держави й суспільства від корупційних проявів, а також подальшого вдосконалення діяльності правоохоронних органів. Це було заявлено авторами проекту.

Порівняно з чинним до останнього часу законодавством, новий закон істотно розширює перелік суб`єктів відповідальності за корупційні дії. Так, за новим законом, до таких, окрім державних службовців, депутатів, посадовців місцевого самоврядування, відносяться також Президент, голова Верховної Ради України, депутати, члени Кабінету міністрів України, судді, працівники органів прокуратури, митної, податкової служби та ін. Закон виділяє окрему групу осіб, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Це - члени виборчих комісій, помічники-консультанти народних депутатів України, нотаріуси, аудитори, третейські судді й інші. Список достатньо широкий, зазначає юрист.

Здійснення заходів щодо виявлення, припинення і розслідування корупційних правопорушень покладено на спеціальні підрозділи з боротьби із корупцією і організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, з боротьби із корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку в Збройних силах України (спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції).

Також законом встановлюється ряд обмежень для суб`єктів відповідальності за корупційні дії. Зокрема, вводяться обмеження відносно отримання подарунків і обмеження відносно роботи близьких родичів у безпосередньому підпорядкуванні. Всі обмеження зберігаються ще протягом двох років також і у осіб, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави і органів місцевого самоврядування.

Ще одним нововведенням, закріпленим у новому законі, є проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів з метою виявлення в них норми, яка може сприяти здійсненню корупційних правопорушень. Порядок і методологія проведення такої експертизи, а також порядок оприлюднення її результатів мають визначатися Кабінетом міністрів України. Проте такі документи на сьогодні поки що не затверджені, додала юрист.

Ще одним законом, який набуває чинності з 1 січня 2010 року - «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень» (№ 1507-VI від 11 червня 2009 року), встановлюється відповідальність юридичних осіб за здійснення їх уповноваженими особами корупційних правопорушень, а також визначається порядок притягнення їх до відповідальності. Так, згідно з цим законом, юридична особа несе відповідальність за здійснення від її імені і на її користь її керівником, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою, самостійно або у співучасті, корупційних злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Внаслідок таких обставин на юридичних осіб судом можуть бути накладені такі види стягнень: штраф, заборона займатися певним видом діяльності, конфіскація майна, ліквідація юридичної особи. Разом із вказаними стягненнями продовжують діяти санкції, що застосовуються до фізичних осіб, які вчинили корупційні діяння.

Провадження за такою категорією справ ведеться прокурором, який складає протокол про порушення і відправляє його до суду. Суд зобов`язаний розглянути справу стосовно юридичної особи у п’ятнадцятиденний термін від дня надходження протоколу до суду.

Як вважає К.ЗАДОРОЖНЯ, по суті, Закон України «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень» встановлює окремий порядок і процедуру розгляду справ, пов`язаних із притягненням до відповідальності юридичних осіб за здійснення їх уповноваженими особами корупційних правопорушень, що є окремим видом судочинства.

Довідка УНІАН. Закон України «Про принципи запобігання і протидії корупції» (№ 1506-VI) Верховна Рада ухвалила 11 червня 2009 р. У зв`язку із введенням в дію цього закону втратять свою силу Закон України «Про боротьбу із корупцією» № 356/95-ВР від 5 жовтня 1995 року і постанова Верховної Ради України від 5 жовтня 1995 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про боротьбу із корупцією».

Закон «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень» (№ 1507-VI) Верховна Рада ухвалила 11 червня 2009 року.