Як 13% перетворилися на 102%: що ж відбувається з бюджетом?

Уряд проголосив про виконання плану, «забувши» про його коригування в бік зменшення... Ви нам податок на прибуток – ми вам повернення ПДВ... Зібрані органами ДПА і Держмитслужбою кошти виглядають фантастикою...

Уряд проголосив про виконання плану, «забувши» про його коригування в бік зменшення... Ви нам податок на прибуток – ми вам повернення ПДВ... Зібрані органами ДПА і Держмитслужбою кошти виглядають фантастикою...

Переможні реляції уряду про виконання державного бюджету в першому кварталі 2009 року викликали велику кількість запитань серед пересічних громадян і досить жваве обговорення в експертному середовищі.

Експерти хочуть знайти логічне пояснення проголошеним заявам про виконання планів надходжень до бюджету і справедливо запитують: по-перше, чи справді виконано план і чи не переглядали його в бік зниження показників, по-друге, за рахунок чого уряд примудрився мобілізувати в держбюджет ці кошти...

Пам`ятник барону Мюнхаузену, м.Хмельницький (Україна)

Як 13% перетворилися на 102%

Отже, Державне казначейство 2 квітня 2009 року повідомило, що за оперативними даними станом на 01.04.2009 р. в березні 2009 року до загального та спеціального фондів державного бюджету мобілізовано 17 410,6 млн. грн., або 102,2% планових показників березня 2009 року.

Так, до загального фонду бюджету надійшло 12 884,6 млн. грн., або 101,7% до помісячного розпису доходів, до спеціального фонду Державного бюджету – 4 526,0 млн. грн.

Податкова адміністрація при встановленому плані з податку на додану вартість на березень у сумі 4 992,3 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ), забезпечила перерахування до загального фонду 5 088,9 млн. грн., що становить 101,9% планових показників.

Державна митна служба при плані 6 933,9 млн. грн. мобілізовала до загального фонду 6 956,7 млн. грн., або 100,3% плану на березень.

І вже тут починаються певні відкриття, бо ще станом на 23 березня, за даними Казначейства, при встановленому плані на березень 4 992,3 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ) ДПАУ було мобілізовано 687,9 млн. грн., що становить лише 13,8% від плану, а Державна митна служба в березні принесла 4 045,5 млн. грн., або 53,8% від планових показників місяця.

Розібратись, за рахунок чого уряд зібрав кошти до Державного бюджету, спробуємо далі, а зараз звернемо увагу на факт коригування урядом плану мобілізації коштів до бюджету державною митницею. Отже, за даними Казначейства, станом на 23 березня Держмитслужба мобілізувала 4 045,5 млн. грн., або 53,8% до плану. Тож план на березень мав би становити 7 519,5 млн. грн. А вже 2 квітня Казначейство повідомило про зібрані 6 956,7 млн. грн., або 100,3% плану на березень. Тобто при початкових планових показниках мобілізовано було лише 92,5%. Таким чином, у класичному дусі радянських часів уряд проголосив про виконання плану митницею, «забувши» повідомити про його коригування у бік зменшення.

Фантастика цифр

Але навіть ці зібрані кошти, за результатами березня, як органами ДПА, так і Держмитслужбою виглядають майже фантастикою. І не тому, що за сім днів митниця нашкребла більш як 40% надходжень, а податківці дали на-гора понад 80% коштів. Ця фантастичність виглядає такою через украй важку загальну економічну ситуацію в країні. Ще не оприлюднено дані про соціально-економічний стан в Україні за березень поточного року, але дані Держкомстату за січень – лютий дуже невтішні.

Так, за підсумками двох місяців 2009 року, виробництво промислової продукції становило 67,2% відносно січня – лютого 2008-го, будівельних робіт виконано на суму 3 612,0 млн. грн., що становить 42,7% проти відповідного періоду попереднього року.

Підприємствами транспорту за цей строк перевезено 97,4 млн. т вантажів, що становило 66,5% від обсягу перевезень вантажів у січні – лютому 2008 року. Фізичний обсяг оптового товарообороту склав 71,2% порівняно з січнем – лютим 2008-го.

Обсяг експорту товарів України за січень становив 2 439,6 млн. дол. США і скоротився порівняно з січнем 2008-го на 33,4%, імпорту – 2 041,8 млн. дол. (зменшився на 56%).

Обсяги експорту товарів у лютому порівняно з відповідним місяцем попереднього року впали на 42,1% і становили 2,8 млрд. дол. Обсяги імпорту в лютому поточного року порівняно з лютим минулого року зменшилися на 53,8% – до 3 млрд. дол. (дані за лютий – Нацбанку).

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 березня сягнула 906,1 тис., що на 35% більше порівняно з відповідною датою 2008 року та на 0,6% – з 1 лютого 2009-го.

Слід при цьому зазначити: щомісячні дані про доходи й витрати населення, які раніше Держкомстат досить оперативно оприлюднював, у цьому році взагалі недоступні для аналізу. А це надзвичайно важлива інформація для розуміння соціальної ситуації в країні. Показовим у зв’язку з переможними реляціями уряду про виконання держбюджету є відсутність інформації про доходи місцевих бюджетів. З початку року оприлюднено лише інформацію за січень, і це було зроблено 2 лютого (встигли за два дні).

Єдина галузь економіки, яка показала приріст на 1,1% у січні – лютому порівняно з відповідним періодом 2008 року, – це сільське господарство. Але і в цьому разі йдеться не так про успіхи, як про порівняльну базу – на початку минулого року ще відчувалися негативні процеси 2007 року, і вже потім почалося суттєве зростання в галузі, пов’язане з гарним врожаєм.

Отже, виходячи з уже наявних даних, можемо висловити обґрунтоване здивування: яким чином уряд зміг отримати в першому кварталі ці кошти? При цьому слід врахувати, що рівень інфляції за перший квартал становив майже 5,9%, або більш як половину річного 9,5-відсоткового показника, передбаченого Державним бюджетом. Ще більше запитань щодо того, як уряд збирається розв’язувати проблему надходжень у другому та наступних кварталах.

Звідки ж взялися “гроші”

Певною мірою зрозуміло, що відбувалося з надходженням від Держмитслужби. Головним чинником стали кошти від Нафтогазу за розмитнений росукренергівській газ. Цього імпорту могло не бути, а отже, могло не бути й додаткових надходжень з ПДВ в обсязі 2,6–2,7 млрд. грн. Завдяки цій газовій історії, зокрема й отриманій від Газпрому передоплаті 1,7 млрд. дол. за транзит, не було б у Нафтогазу й додаткових 13,3 млрд. грн. доходів та, відповідно, сплаченого податку на прибуток на рівні 3,3 млрд. грн.

Очевидним є також те, як в умовах падіння економіки протягом першого кварталу було зібрано надходження з податку на прибуток у розмірі 7,3 млрд. грн. Скоріш за все, ще 4 млрд. грн. (крім Нафтогазу) забезпечили державні монополії (Енергоатом та Укрзалізниця) і комерційні банки.

Є певна специфіка в розрахунку податку на прибуток у банківській сфері. Нараховані відсотки за кредитами враховуються в номінальних доходах. Але якщо виникають проблеми з несплатою за процентами та кредитами, банки – до визнання через суд позичальника неплатоспроможним – можуть створити резерви й зменшити базу оподаткування лише частково. Таким чином, самі банки, інколи навіть перебуваючи на межі банкрутства, можуть показувати непогані прибутки з відповідними зобов’язаннями щодо податків.

Певною мірою схожа ситуація в того ж таки Нафтогазу та в комунальній сфері, коли податки на додану вартість і прибуток розраховуються з першої події (тобто незалежно від того, що було раніше – продана продукція чи отримані гроші за неї). Слід також враховувати й те, що виконання податківцями плану з податку на прибуток у першому кварталі пов’язане з базою оподаткування для багатьох платників податку (доходи четвертого кварталу минулого року).

У ситуації з надходженнями з податку на прибуток я не виключаю також і значних переплат. Це давно поширена система – коли уряд викручує руки податковій, вимагаючи кошти прямо зараз, а та, у свою чергу, змушує суб’єкти господарювання сплачувати цей податок наперед, ще до здійснення реального розрахунку щодо нього. Імовірно, почалася гра з домовленостями з великими платниками про сплату цього податку начебто наперед у останні дні березня з поверненням цих коштів після 1 квітня, або мали місце обіцянки швидше відшкодувати ПДВ, якщо буде здійснено переплату з податку на прибуток.

А далі що?

Але вся ця здійснена з надривом мобілізація коштів у першому кварталі неминуче обернеться величезними проблемами в другому та наступних кварталах. Так, уже зараз митники наголошують, що спрямувати відрахування до державного бюджету України на суму 24 млрд. грн. у другому кварталі їм буде дуже важко. Фактично одним з ключових платників має стати той самий Нафтогаз, який завдяки «гарним» газовим угодам має в другому кварталі закупити й оплатити 10,8 млрд. куб. м газу. Судячи з усього, реально в нього грошей не буде, тож, найімовірніше, це знову робитиметься за рахунок кредитів Нацбанку.

Ще більше проблем буде в податківців, бо знову ж таки Нафтогаз уже отримав наперед плату за транзит, тому цієї статті доходів у нього не буде. А отже, не буде й відрахувань до бюджету. Крім того, скорочуються обсяги кредитування, тому банки отримають значно менші доходи. Слід також очікувати подальшого погіршення платіжної дисципліни у банківській системі, бо проблеми з неплатежами за кредитами нікуди не ділися, а навпаки – наростають. А головне, реального плану з розв’язання проблеми кредитних платежів ні урядом, ні Нацбанком досі не розроблено.

Погані передчуття щодо ситуації з бюджетом породжує і закриття інформації про стан єдиного казначейського рахунку. Після 2 квітня Казначейство жодного разу не надало інформації про залишки коштів на ЄКР. У цьому кожний може переконатися, зазирнувши на відповідну сторінку Державного казначейства.

Ураховуючи все це, маємо очікувати або стрімкого зростання заборгованості в соціальній сфері та щодо зарплат, особливо бюджетників, або включення друкарського верстата НБУ на повну потужність – з відповідним зростанням інфляції в липні – вересні поточного року. Хоча такий варіант і розширить для уряду можливості з номінального виконання бюджету і дасть підстави для переможних реляцій з цього приводу.

Борис Кушнірук

УНІАН в Google News