“Антикризова” діяльність уряду: руїна в головах, а не клозетах

Уряду набридло базікання експертів, й інформацію закрили... З початку березня Казначейство не оприлюднює даних щодо виконання плану бюджетних надходжень...

Уряду набридло базікання експертів, й інформацію закрили... З початку березня Казначейство не оприлюднює даних щодо виконання плану бюджетних надходжень...

Чесно кажучи, коли в лютому уряд закрив інформацію про щомісячні обсяги ВВП, я не дуже жалкував з цього приводу, бо насправді ті дані були досить приблизні, і потім багаторазово уточнювались. Тоді цей свій крок уряд пояснював переходом на міжнародний стандарт щоквартальної подачі економічної інформації, хоча всі розуміли, що головною причиною такого кроку є негативні цифри, які показують реальну й дуже невтішну економічну ситуацію в країни. Ці показники ВВП, очевидно, свідчили б про нереалістичність державного бюджету, що передбачали не падіння, а зростання економіки, тому їх і припинили оприлюднювати.

Водночас експерти досить уважно відстежували дані, які регулярно оприлюднювало Казначейство щодо виконання доходної частини бюджету. Бо зрозуміло, що падіння економіки неминуче призводить до падіння надходжень до державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів. Цей настирливий громадський контроль з боку економічних експертів, схоже, досить докучав уряду, бо потрібно було пояснювати, яким це чином він за декілька останніх днів січня та лютого забезпечував від 30 до 40 відсотків місячних доходів. І якщо виконання плану надходжень з боку ДПА можна було б хоч якось пояснити сплатою податків підприємствами саме в останні дні місяця, то знайти логічне обґрунтування – як Держмитниці вдавалося зібрати до 40 відсотків доходів, – було дуже важко. Адже імпорт надходить щоденно і сплата мита й ПДВ теж відбувається в щоденному режимі. Тоді й вилазила назовні інформація про, м’яко кажучи, сумнівні з правової точки зору операції з газом Росукренерго, які давали змогу витрясти гроші з НАК “Нафтогаз”.

Судячи з усього, уряду набридло це базікання експертів, й інформацію закрили. З початку березня Казначейство ще жодного разу не оприлюднило інформацію про виконання плану доходів від ДПА, Дежмитниці та з інших джерел. Це при тому, що уряд не показує помісячний розпис цього плану доходів Держбюджету. Слід, правда, визнати, що цього не робив жоден український уряд, бо це дає можливість маніпулювати даними, змінюючи планові показники, після чого в дусі радянських часів радісно повідомляючи про перевиконання.

Зрозуміло, що ситуація в економіці тільки погіршується, і тому з надходженнями до Держбюджету з кожним тижнем буде дедалі гірше. Щоб змалювати реальну картину, скористаюся інформацією, яку поки що Держказначейство не закрило, хоча впевнений, що й це не за горами.

Важливим показником, що характеризує виконання державного бюджету та спроможність уряду й місцевих органів влади виконувати свої зобов’язання, є дані про залишки на єдиному казначейському рахунку уряду в НБУ. Так, станом на ранок 18 березня 2009 року, на єдиному казначейському рахунку Кабміну містилося лише 1,659 млрд. грн. А наприклад, станом на ранок 15 березня на рахунку взагалі було 1,395 млрд. грн. Зазирнувши на відповідну сторінку Казначейства, кожен може переконатися, що це найнижчі показники залишків на ЄКР за останні 6 років. Дарма що ціни за ці роки зросли майже втричі.

Казначейство – це фактично банк для органів центральної та місцевої влади. І саме там перебувають кошти майже всіх основних розпорядників центрального та місцевих бюджетів. І, як у звичайному банку, там на їхніх рахунках коштів значно більше, ніж є на ЄКР у Національному банку. І коли ці розпорядники бюджетних коштів дають Казначейству платіжні доручення на здійснення платежів в межах наявних на їхніх рахунках коштів, той має їх виконувати. Але насправді не зможе цього зробити, бо уряд давно й глибоко заліз у кошти цих розпорядників, особливо це стосується місцевих органів влади. Саме за рахунок цих коштів уряду ще дивом вдавалося здійснювати витрати за найбільш захищеними статтями Держбюджету.

Але очевидно, що й цей ресурс майже вичерпано. Таким чином, виникла реальна загроза, що місцеві громади просто не зможуть вирвати свої кошти з Казначейства, бо уряд, як неефективний банкір, зробив свій банк –  Казначейство – неліквідним, тобто фактично банкрутом. Зрозуміло, що уряд спробує приховати цей прикрий факт, затримуючи під тим чи іншим приводом усі платежі – наприклад, проголосить, що встановлює більш прискіпливий, жорсткий контроль за використанням бюджетних коштів, вимагатиме додаткових документів, котрі підтверджують цільовий характер платежів.

Але всі маніпулювання не можуть приховати факту погіршення економічної ситуації. А головне, що уряд Тимошенко, який уже майже п’ять місяців, як визнав, що світова економічна криза таки накрила Україну, досі не спромігся запропонувати суспільству хоч якусь програму подолання кризових явищ. Більш того, усі кроки уряду – нереалістичний, популістський держбюджет; укладання газових угод з Газпромом, що завдають Нафтогазу величезні щорічні збитки; лобістські закони, які лише захищають інтереси олігархічних груп, пов’язаних з урядом, – показують, що хаотична, непрофесійна і не дуже чиста на руку діяльність Кабінету Міністрів чим далі, тим більше заганяє Україну в соціально-економічну прірву.

Борис Кушнірук, економіст

УНІАН в Google News