Рахункова палата ЄС зазначає складнощі в реалізації програм з боротьби з організованою злочинністю в Україні.
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться у доповіді Рахункової палати ЄС “Ефективність підтримки ЄС в області свободи, безпеки та юстиції для Білорусі, Молдови та України”.
“Загальний посткомуністичний перехідний процес в країнах центральної та східної Європи супроводжувався значним зростанням організованої злочинності, зокрема в сфері незаконної торгівлі людьми, наркотиками, відмиванні “брудних” грошей”, - йдеться у доповіді.
При цьому, зазначається у документі, що Україна та Молдова є основними джерелами торгівлі жінками та дітьми з метою проституції в Європі, а в останні роки посилилася і тенденція торгівлі чоловіками для примусового використання їх на тяжких роботах.
“Повна картина практики залишається відносно невідомою, як через природу організованої злочинності, так і через те, що дуже мало людей бажають чи готові повідомляти про те, що трапилося з ними властям. Це посилюється недостатністю заходів щодо захисту свідків”, - написано у документі.
Загалом протягом 2000-2005 років ЄС витратив на програми з боротьби із організованою злочинністю в трьох країнах 19,2 млн. євро. Рахункова палата проаналізувала 10 контрактів на загальну суму в 18,6 млн. євро.
Рахункова палата ЄС зазначає, що Україна у своїх національних політичних документах висловила зобов’язання боротися з незаконною торгівлею людьми. Рахункова палата здійснила аудит одного проекту ЄС в цьому напрямку для України на суму 1,9 млн. євро. Серед позитивних результатів називається підвищення обізнаності серед населення, запровадження “гарячої” телефонної лінії, надання гуманітарної допомоги жертвам організованої злочинності. Водночас результати набагато гірші щодо проведення слідчих дій, в тому числі через недостатність обміну інформацією між силовими структурами. Зокрема, в доповіді наводиться приклад, що тендер на закупівлю приборів системи i24/7 (системи Інтерполу для обміну інформацією, що працює 24 години на добу) був скасований через наполягання української сторони закупити прилади у постачальника, який пропонував ціни, вищі за ринкову вартість.
У питанні боротьби з нелегальною торгівлею наркотиками і, зокрема, зупиненні потоку героїну з Афганістану до країн-членів ЄС, Рахункова палата зазначає певний прогрес, зокрема, у посиленні морського та наземного прикордонного контролю, поліцейської співпраці, створенні національних обсерваторій з наркотиків. Натомість незначного прогресу, на думку Рахункової палати було досягнуто в області законодавства та кримінальних розслідувань. Крім того, незначними, на думку Рахункової палати, були вилучення героїну. В Україні були викриті лише дві спроби міжнародного трафіку наркотиків.
В сфері боротьби з відмиванням “брудних” грошей в Україні було реалізовано один проект ЄС на загальну вартість 1 млн. євро. За висновками Рахункової палати, цей проект допоміг Україні вийти з “чорного списку” FATF (Міжнародної організації з протидії відмивання брудних грошей – УНІАН) та приєднатися до Егмонтської групи. Водночас, зазначають автори доповіді, незважаючи на створення Державного комітету з фінансового моніторингу в Україні та зростання кількості виявлених порушень в області відмивання “брудних” грошей, судове переслідування порушників залишається недостатнім. На кінець 2006 року лише три вердикти за спробами відмивання “брудних” грошей були винесені українськими судами.
