Головну роль у геноциді проти українців відігравала неукраїнська команда

Голодомор стався через те, що Україна втратила державність і в ній запанувала ворожа українській нації влада, підпорядкована кремлівському керівництву...

22 листопада в національному Оперному театрі відбувся Форум, присвячений 75-й річниці Голодомору. На цьому Форумі був запланований також виступ професора, Надзвичайного і Повноважного посла України Володимира Василенка. Проте організатори Форму буквально в останній момент скасували його виступ через брак часу. Це єдиний виступ із запланованих, що не прозвучав на Форумі:

Голодомор – масове вбивство українських селян голодом мав цілеспрямований геноцидний характер. Сталінський тоталітарний режим свідомо застосував в Україні систему особливо жорстоких репресивних заходів, за допомогою яких у певний відтинок часу селян позбавляли всіх продуктів харчування та можливостей доступу до їжі.

Мільйони прирікалися на голодну смерть не тому, що були селянами чи громадянами України, а через їхню приналежність до національної групи, яка не лише чинила найбільший спротив комуністичній владі, а й прагнула до державного самовизначення.

Під час Голодомору одночасно з українцями гинули й представники національних меншин України. Але злочин геноциду було спрямовано не проти них, а проти української нації. Голодомор планувався і здійснювався як один з етапів спецоперації проти української нації як такої, оскільки саме вона, а не національні меншини, виступає суб’єктом державотворчого самовизначення і лише вона могла реалізувати право на самовизначення шляхом виходу з СРСР і утвердження незалежної держави.

Напередодні, у ході й після Голодомору відбувалось винищення української провідної верстви, яка могла очолити рух до самовизначення. Як частина української нації, українські селяни, а не представники інших етносів були живильним ресурсом і рушійною силою українських народних повстань і національно-визвольних змагань та відігравали в них чільну роль. Саме тому безпосереднім об’єктом Голодомору став питомий складник української нації – українські селяни, які тоді становили близько 90% сільського населення.

Представники національних меншин України стали невільними і невинними жертвами українського Голодомору не тому, що були росіянами, євреями, поляками, німцями чи болгарами, а тому, що жили серед української нації, проти якої було спрямовано злочин.

Виокремлення українського Голодомору як злочину геноциду аж ніяк не є запереченням злочинного характеру дій комуністичної влади, що спричинили масову загибель селян інших національностей на території РРФСР. Не виключено, що злочинні дії, учинені в той час проти казахів, татар і башкирів також були актами геноциду. Підтвердити чи спростувати це можуть спеціальні дослідження чи офіційні розслідування у Казахстані, Татарстані чи Башкортостані.

Особливістю побудови команди здійснювачів Голодомору є промовиста багатоетнічність учасників злочину. Головні ролі в його ідеологічному забезпеченні, плануванні, організації і здійсненні належали неукраїнській інтернаціональній команді, яка складалася зі Сталіна, Кагановича, Молотова, Мікояна, Постишева, Косіора, Балицького, Хатаєвича, Вегера, Терехова, Реденса та ін.

Проте активними учасниками злочину були й етнічні українці, зокрема ті, що належали до керівного прошарку республіканського рівня, але вони не відігравали ключової ролі в ухваленні та реалізації злочинних рішень – В.Чубар, Г.Петровський, В.Затонський та ін., а також численні виконавці злочину на місцях.

Багатоетнічний склад організаторів і виконавців злочину не є його юридичною ознакою і в жодному разі не може бути підставою для звинувачень відповідних націй – грузинської, російської, єврейської, польської, латиської, чи будь-якої іншої – у причетності до його здійснення.

Голодомор стався через те, що Україна втратила державність і в ній запанувала ворожа українській нації влада, підпорядкована кремлівському керівництву.

Внаслідок геноциду проти української нації українське суспільство стало і все ще значною мірою залишається постгеноцидним суспільством.

Голодомор був катастрофою, для подолання наслідків якої необхідні системні і послідовні заходи, спрямовані на відродження нації, оздоровлення суспільства, зміцнення держави.

Володимир Василенко, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України

Докладніше про Голодомор читайте в інтерв’ю з паном Василенком тут.