Литвин визначився: він - проти НАТО, за двомовність, а російський флот хай платить більше - і залишається

Я вже давно переріс посаду спікера. Мені ще зарано на пенсію... Мені подобаються жінки... Можливості провести чесно вибори немає... Інтерв`ю

УНІАН звернувся за інтерв’ю до лідера однойменної парламентської сили Володимира Литвина

Володимире Михайловичу, Ви не проти проведення дострокових виборів. Цю Вашу позицію трактують як домовленість із Банковою та Партією регіонів.

Ми не хочемо йти на вибори. Нас разом із країною женуть на вибори.

Але 21 жовтня ваша фракція голосувала за зміни до Бюджету (рішення не вдалось провести) які, серед інших, передбачали фінансування виборів.

Ми голосували за включення до порядку денного проекту, у якому йдеться про збільшення фонду гарантування вкладів населення та про створення стабілізаційного фонду. (Згаданий законопроект включав також додаток про фінансування дострокових виборів. – УНІАН) І не більше того. Жодного рішення про фінансування дочасних виборів фракція не приймала.

Політикум нагадує дитячий садочок для багатих, де вихованці бісяться з жиру, але при цьому, користуючись моментом, гребуть по-дорослому. Переважно – під себе. Антикризові заходи треба було приймати? Треба. Якщо приймати антикризові заходи, щодо яких є рішення РНБО, і є відповідне подання від Кабінету міністрів, яке, судячи з запевнень працівників Секретаріату Президента, є узгодженим, то якщо Верховна Рада приймає це рішення, хто їх повинен виконувати? Кабінет міністрів? Але якщо одночасно ставити питання про вибори, то цілком очевидно і зрозуміло для кожної мислячої людини, що уряд працювати не буде. Тоді навіщо ця імітація бурхливої діяльності порятунку країни?

Уряд каже, що працює...

Працює на вибори день і ніч. Якщо беремося рятувати країну, то тоді навіщо йти на вибори? Бо ефективно реалізовувати одночасно два завдання - вживати заходи щодо утримання стабільності в країні і проводити вибори - неможливо. 

Люди сьогодні не будуть дякувати тим, хто буде втілювати антикризові заходи, бо це непопулярні рішення. А якщо оця вся імітація антикризової діяльності робиться, щоб прозвітувати перед Міжнародним Валютним Фондом і далі нічого не робити, як це зазвичай робиться, то тоді краще - вибори.

Я міг би зрозуміти таку поведінку: спочатку вищі посадові особи відповідально та відкрито обговорюють те, які рішення треба приймати. Після того ведеться мова про те, хто ці рішення зможе реалізовувати. Якщо  не підходить діючий уряд, то про це треба відверто сказати. Якщо є інші пропозиції, то треба запропонувати іншим – сформувати уряд народної довіри чи національної злагоди, чи злигоди, і працювати.

Ви казали, що у випадку дострокових виборів розраховуєте на 15 відсотків голосів виборців, але не обмежуєте Божу благодать. Вам не здається, що такі очікування – надмірна надія на Боже милосердя?  Тим більше, коли є такі живі класики, як...

Ні. Коли мені здається, я хрещуся. На відміну від живих класиків, я спілкуюсь з людьми не через телеекрани, не у формі звернень, і не на підготовлених масовках, виступаючи перед заздалегідь звезеними людьми. А безпосередньо спілкуюсь і відчуваю настрої людей. Ця наша цифра не є остаточною, у нас є потенціал для збільшення. Вона є цілком реальною. І її оприлюднення є у тому числі й способом застерегти від маніпулювання результатами волевиявлення людей. Вже сьогодні до «двору доведені плани», скільки повинна взяти певна політична сила, а місцеві керівники стогнуть, розуміючи, що рано чи пізно за виконання будь-яких протизаконних вказівок може наступити кримінальна відповідальність.

Не так давно Ви брали участь у виставі під назвою "створення посиленої коаліції за участю Литвина". Вірили, що це серйозно?

Я вже давав відповідь. Я ні до кого не ходжу.  Участі у розводках не брав і не братиму. Й іншим не раджу цього робити. Я ходжу тільки у Верховну Раду і на ті зустрічі, які там відбуваються. Але я прекрасно розумію, що ніякої посиленої коаліції формалізовано бути не може. Позаяк Президент і ті люди, які залишилися йому вірними, на жодні компроміси не йдуть. Більше того, вони висувають такі вимоги, які нівелюють будь-яку  можливість реанімації коаліції із гучною назвою “демократична”. Наприклад, щодо прийняття заяви із засудженням Росії як агресора, пропозицію вступити у 2008 році в НАТО, або через 10 років до Євросоюзу. Хіба серйозні політики можуть висувати такі пропозиції? Я нещодавно під час консультацій у Президента лідерів фракцій і керівництва Верховної Ради поставив главі держави таке запитання: якщо буде проголошене рішення фракцій про формування коаліції, ви сприймете це як даність, і чи не будете вважати, що термін для цих дій закінчився? Відповідь була така. “226 підписів..., - почав говорити Президент і далі продовжив, - я дав 30 днів плюс шість”. Зрозуміло, що у Президента одна дорога – дочасні вибори.

Хто більше не хотів відновлення роботи парламенту: прем’єр чи Президент?

Президент, звичайно. У прем’єра є синиця в руках, нащо їй журавель в небі?

А чому тоді, коли голосували закон про скасування закону про референдум, Томенко не проголосував?

Думаю, він просто не встиг. Тимошенко добре розуміє, що стартувати з посади прем’єр-міністра на президентські вибори – найкраща для неї позиція. А те, що вона буде боротися за посаду голови держави, не викликає сумнівів. Розуміючи це, робиться все, щоби нейтралізувати опонентів. Не лише найбільш реальних, але й потенційних. Антикризові заходи Тимошенко - теж один з таких інструментів. Ті політики, які за них проголосують, на вибори йтимуть з непідйомною ношею. Скажіть, як можна гнати на вибори, коли пропонується заморозити прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату на два роки? Як можна вести розмову з людьми, якщо право встановлювати тарифи на комунальні послуги планується передати адміністраціям?

На який уряд розраховує Президент України, коли каже про антикризові заходи? Якщо на цей – тоді навіщо йти на вибори? Якщо на інший, то під час виборчої кампанії треба людям чесно говорити (цитую прем’єр-міністра): “паски треба затягнути”, а після  виборів приймати антикризові закони.

На небосхилі знову з’явився  Микола Мельниченко, який обіцяє вже точно надати  оригінали своїх плівок. Він їх довго боронив, не даючи навіть ФБР, але зараз готовий надати їх в Україні. На цих плівах – ви один із учасників розмови із Леонідом Кучмою у відомих епізодах з “орлами Кравченка”. Ви могли б це прокоментувати?

Дурниці я не коментую. Якщо є оригінали, то будь ласка, нехай віддає. Я взагалі думаю, що відбуваються відповідні процеси стимулювання розголосу нісенітниць під час підвищення політичної температури.

Хто платить Мельниченку зараз?

Це не те питання, яке мене турбує.

Вам не здається, що Ви, як політик із президентськими амбіціями, повинні сформулювати якусь чітку версію своїх подій, про які згадує Мельниченко. Бо інакше їх не припинять транслювати під час кожної виборчої кампанії...

Мене ця тема абсолютно не цікавить і не хвилює. Зрозуміло, що бруд завжди буде  в попиті під час виборчої кампанії.  Я не вірю, що це якось вплине на нас. Скільки можна послуговуватися брудом?

Вам подобається Яценюк у ролі спікера?

Мені подобаються жінки.

А як Ви оцінюєте його на цій посаді? Ви ж теж сиділи у кріслі спікера?

Я оцінюю його як Арсенія Яценюка. Я на відміну від багатьох не сидів на цій посаді, а працював. 

Коли будуть вибори?

Я вже озвучив: можлива або імітація втілення в життя невідкладних заходів для того, щоб Україна не впала, або вибори. Але якщо вибори, то провести їх треба не протягом двох місяців. А домовитися, прийняти відповідні законодавчі зміни і втиснути виборчу кампанію в один місяць. І зафіксувати, що на десятий день після голосування Верховна Рада повинна приступити до роботи. А якщо діяти за сценарієм, передбаченим чинним законодавством, то країну буде колотити мінімум півроку.

Є можливість чесно провести вибори?

Немає. Інакше, чому така боротьба розгорнулася за ЦВК, окружні та  дільничні виборчі комісії? Це ж інститути, які повинні виконувати організаційно-технічну функцію. Але за них борються, як за щось дорогоцінне.

Ви позиціонуєтеся як нейтральна сила. Але коли буде новий парламент, і Ви будете створювати нову коаліцію, то вилізуть знову питання, які нацдеми вважають ключовими. Перебування Чорноморського флоту,  двомовність, позаблоковість. І Ваш блок вже не зможе відмовчуватися...

Що-що, а закидати нам відмовчування жодним чином не можна. Вкотре готовий заявити нашу позицію щодо всіх цих проблем. Стосовно флоту: слід порахувати, що потрібно Україні. Сьогодні одні бідкаються, що за оренду наших земель і водних акваторій Росія сплачує менше 100 мільйонів доларів в рік. І це йде автоматично в рахунок погашення боргу. Вони  стверджують, що це мало, і кажуть, що треба брати два з половиною мільярди.  Але за умови, що флот залишається в Криму лише до 2017 року. Другі кажуть, що питання не слід порушувати до 2017 року взагалі. А треті кажуть, що слід виводити флот негайно. Я вважаю, що слід визначитися – що вигідно країні. Якщо перебування вигідне і це збігатиметься з інтересами Росії, то чому б не сказати, що флот продовжить термін перебування ще на двадцять років, але плата вже сьогодні повинна наближатися до загальносвітових стандартів. Це буде вигідно Україні? Очевидно, так. Слід поговорити з Росією. Гадаю, що й вона позитивно сприйме таку визначеність. Згадаємо, що коли американські бази виводили з Німеччини, то це викликало цілий шар соціальних проблем.

Якщо ми не виведемо у 2017 році, то тоді флот ніколи не вийде...

А якщо вони у 2017 році не підуть?

Будемо продовжувати їх випирати...

Будете продовжувати розмови, і Україна нічого не буде отримувати. А яка гарантія, що не зайде якийсь інший флот?  Ми повинні порахувати, що вигідно Україні. А для початку провести інвентаризацію, та зрозуміти, які є проблеми у використанні майна, яке сьогодні належить виключно військовим. Я гадаю, що у нас є спритні люди, які домовляються, вони стоять над політикою і вирішують ці проблеми з користю для себе.  

Всі розмови про НАТО слід забути, нам це вже радять західні держави. Сьогодні це питання розколює Україну. І Україна не розглядається як ймовірний член навіть учасниками блоку. Належить згадати про меморандум, яким Україні гарантовано безпеку за те, що вона відмовилася від ядерного потенціалу.

Щодо двомовності. Слід припинити спекуляції на цю тему. У нас історично склалося так, що країна двомовна. 

А якщо партнери по коаліції прийдуть до Вас і скажуть: оцю двомовність слід закріпити законодавчо. Що б Ви робили, скажімо, як спікер...

Я вже давно переріс посаду спікера. Мені ще зарано на пенсію. Це рішення слід прийняти на рівні регіонів. Але водночас слід дати людям можливість зрозуміти, що знання української дасть можливість отримати пристойну освіту. Щоб це було престижно, щоб давало можливість бути успішним у житті. Не можна нав’язувати мову, не забезпечивши спочатку її конкурентноспроможність.

Зараз модно критикувати Ющенка, але Вам не здається, що “тихий” курс на догоджання Росії, безідеологічна політика наших зовнішніх відносин, коли національний інтерес трактується виключно, як надходження додаткових грошей, призведе до того, що ми для них станемо другою Білоруссю?

Я не є прихильником того, щоб одна людина, навіть з найвищим статусом,  накидала на суспільство свою систему поглядів. Людям слід дати інформацію для роздумів. І якщо для консолідації держави краще нейтральний статус, то він повинен бути. Якщо не буде внутрішньої стабільності, «милиці» від НАТО нам не допоможуть. НАТО не вирішило внутрішні проблеми жодної країни. Щодо флоту, давайте говорити не гаслами, а відповідально. Що Чехія і Польща, де будуть розміщені радари, втратять незалежність?

Я не бачу іншої особи у державі, яка б після Ющенка змогла так послідовно, всупереч власному рейтингу, відстоювати дуже серйозні для держави і для національної ідентичності речі. Своя церква, своя версія історії, свій вибір моделі безпеки...

Як на мене, не варто Ющенку вчити усіх, як писати історію України.  Хтось влучно сказав: наш Президент дуже затишно почуває себе серед могил та хрестів. Лідер нації повинен відчувати націю. У мене таке враження, що Президент України не розуміє, і, схоже, не дуже й хоче зрозуміти власний народ. І не можна намагатися накинути на нього своє бачення минулого й сьогодення і не давати собі звіт, чим відгукнеться така ініціатива в народі.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News