Суди Президенту не указ? А Президент судам?

Чи мав право Окружний адміністративний суд м. Києва зупиняти дію Указу Президента про дострокові вибори? Чи правомірним було рішення Президента про ліквідацію цього суду? Чи є в цій ситуації з судами якийсь правомірний вихід? На запитання УНІАН відповідають експерти.

Тетяна Монтян, адвокат

ЧОМУ БЮТ ДОСІ НЕ ОПРИЛЮДНИВ ТЕКСТ СВОЄЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ?

Сказати, чи зробив правомірно суд, я не можу, бо на очі не бачила, що за писульку туди подав БЮТ. Я не можу гадати на кавовій гущі. Я б на вашому місці поцікавилася в БЮТ, чому досі вони не оприлюднили текст своєї геніальної юридичної заяви? А вони це приховують – чого б це? Хай вони оприлюднять громадськості текст документа, який вони подали в окружний суд міста Києва, тоді юристи зможуть висловити свою компетентну думку, оцінити правомірність їхніх дій та дій суду.

Щодо ліквідації суду Президентом... Я не знаю, чи дотримано було частину 1 статті 20 закону України “Про судоустрій”. Чи було це рішення погоджено з головами Верховного суду чи Вищого спеціалізованого суду. Чи давав подання міністр юстиції. Я чула дуже різні думки...

Торік я казала, що наші політики всі дружно витоптали правове поле до континентальної плити. Зараз вони вже почали цю континентальну плиту довбати відбійними молотками, прорубувати там шурфи й закладати туди вибухівку.

Олександр Барабаш, експерт з виборчого права

АДМІНІСТРАТИВНІ СУДИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА УХВАЛЮВАТИ РІШЕННЯ, ЯКІ ЗУПИНЯЮТЬ ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС

Для того, щоб оцінити, мав право чи не мав окружний суд зупиняти дію Указу Президента, треба подивитися позов, що, звичайно, мені просто як спостерігачеві недоступно. Я не знаю, що вони там оскаржували. Можливо, знайшли якийсь хитрий хід і подали позов не на предмет конституційності указу, а на предмет його законності, тобто відповідності законам – можливо, законові про вибори.

Якщо брати абстрактно, то, звичайно, це не відноситься до компетенції окружного суду. Крім того, існує роз’яснення Вищого адміністративного суду за результатами виборів 2006 року про те, що адміністративні суди не мають права приймати рішення щодо забезпечення позову, якими би зупинявся виборчий процес. А окружний суд зробив саме це. Уся його біда в тому, що він зупинив виборчий процес, прийнявши не рішення по суті справи (вона по суті розглядатиметься ще пізніше, правда, невідомо тепер – яким судом), а саме щодо забезпечення позову. Цей процедурний прийом використали в даному випадку позивачі й зупинили виборчий процес.

Я не знайомий з усією процедурою прийняття указу про ліквідацію суду на предмет відповідності до законів. Є певна процедура, яка передбачає погодження з вищими судовими інстанціями, з деякими іншими органами. Це не простий одноосібний акт Президента. Я читав, що це рішення готувалося заздалегідь і причини були інші, а зараз це виглядає як елемент політичної війни й справляє дуже неприємно враження. Заради якихось миттєвих політичних цілей руйнуються цілі державні інституції.

Наша судова система, як і всі органи влади сьогодні, на жаль, перебуває під дією імперативного мандата. Посадові особи керуються не стільки посадовими обов’язками, законами, скільки прихильністю, належністю до тієї чи іншої політичної команди.

Який розумний вихід з цієї ситуації? Раз уже окружний суд прийняв таке рішення, то це треба довести в нормальному правовому полі. Тобто має бути розглянуто ухвалу про забезпечення позову й, скоріш за все, вона 17 жовтня має бути скасована. Далі має бути розглянута ця справа по суті, очевидно, Центральним судом м. Києва. Скоріш за все, у позові теж буде відмовлено. Таким чином, на цьому буде поставлено крапку.

Гірше в цій ситуації інше – налаштованість політичних сил використовувати суд як технологію (це хтось назвав “креативною юриспруденцією”). Усі ці правові механізми судового захисту прав громадян використовуються як політична технологія у виборчому процесі. Надалі так само оскаржуватиметься кожний крок Центральної виборчої комісії, окружних виборчих комісій, і це все дезорганізовуватиме виборчий процес. Усі основні політичні сили, що беруть участь у кампанії, мають прийняти консолідоване рішення про те, що йдуть на вибори й не застосовують такі засоби дезорганізації виборчого процесу.

Віктор Мусіяка, юрист, депутат ВР попередніх скликань

ПИТАННЯ НЕКОНСТИТУЦІЙНОСТІ УКАЗУ МАЄ ВИРІШУВАТИ КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД

Є відповідне рішення Конституційного суду – від 7 травня 2002 року, – яке каже, що постанови ВР, Укази Президента – це все підзаконні акти, які мають видаватися й виконуватися відповідно до Конституції та Законів України.

Коли порушується питання про неконституційність указу, то це має вирішуватися спеціальним органом – Конституційним судом. Але указ може розглядатися й у звичайному суді – на предмет його відповідності закону.

Коли, скажімо, громадянин подає позов у суд щодо зупинення дії указу про його незаконність і посилається на відповідний закон, у такому разі вона каже, що порушується якесь її право при виданні указу, – тоді суд має прийняти цей позов. Ще є така деталь процесуальна. Суд може відмовити у провадженні, але він все рівно має прийняти позов, а потім відмовити відповідним рішенням: це, мовляв, не наша компетенція... Я просто не знаю деталей, який там предмет позову.

Зараз говорять про реорганізацію суду, про те, що замість одного суду два з’являться. Але є передбачена законом процедура. Якщо є потреба реорганізувати суд, міністр юстиції пропонує, і це узгоджується з відповідними судовими інстанціями. Наскільки я зрозумів, голова Верховного суду відреагував на реорганізацію дуже гостро, я не думаю, що він давав на це згоду... Коли реорганізується чи ліквідується суд після того, як у цьому суді було прийнято рішення, що не влаштовує Президента, –судова система починає тріщати по всіх швах.

Люди на вершині влади витягують закон і розмахують ним тоді, коли їм це треба, коли це вигідно, а коли невигідно, закон просто ігнорують.

Олена Лукаш, народні депутат (ПР), юрист

СУДИ – ЦЕ ДЗЕРКАЛО СУСПІЛЬСТВА, І НІЧОГО НА ДЗЕРКАЛО НАРІКАТИ

Уся українська система адміністративних судів створена для того, щоб дії, рішення та бездіяльність суб’єктів владних повноважень могли оскаржитися громадянами і юридичними особами. Така мета адміністративних судів – єдина, більше жодної мети існування цих судів немає. Тому, гіпотетично, законність указів, постанов, розпоряджень може провірятися адміністративними судами в порядку, передбаченому кодексом адміністративного судочинства. Не бачачи документів, а лише якісь бійки по телевізору, мені дуже важко сказати, що насправді трапилося.

Чи входить у компетенцію Президента ліквідовувати суди? Це дуже-дуже спірне питання. Насправді, відповідно до статті 106 Конституції України Президент у нас, я вам зараз дослівно зацитую, “утворює суди у визначеному законом порядку”. Тому в даному разі ліквідація суду може підлягати експертизі на предмет законності такої дії.

Я бачу лише два дієвих механізми розв’язання цієї проблеми. Перше – це стабільність влади. І друге – неминучість покарання за скоєне правопорушення.

Суди потрібно критикувати, і я це роблю регулярно. Але суди – це дзеркало суспільства. І нічого не дзеркало нарікати. Вони не існують десь у вакуумі. Які ми, такі й вони.

Опитувала Анна Ященко