Чи може Верховна Рада приймати закони після розпуску?

БЮТ вже другий день блокує трибуну, застерігаючи Верховну Раду від прийняття законів, які б забезпечували виконання указу Президента про дострокові вибори. Правники окремих політсил займають полярні позиції щодо того, чи може Верховна Рада взагалі приймати закони після розпуску? (У тому числі і зміни до Бюджету щодо фінансування дострокових виборів).  Чи можна провести вибори без необхідного рядка щодо їх фінансування у Бюджеті та нового реєстру виборців? Про це УНІАН запитав експертів...

Олександр Барабаш, експерт з виборчого права:

ВСІ ОРГАНИ ВЛАДИ ПОВНОВАЖНІ ДО ФОРМУВАННЯ НОВИХ

Ну не може бути такого, щоб не було Верховної Ради! Повноваження  припиняються у день відкриття першої сесії новобраного парламенту. І іншої норми у Конституції немає. Це стаття 90, частина перша, універсальна норма. 

Те, що Рада зараз не може приймати закони, - це позиція Президента, яку він зайняв ще після минулорічного припинення повноважень Верховної Ради. Але ніде не написано окремо, коли саме припиняються повноваження парламенту. І те, що перший день сесії нового парламенту робить неповноважним старий парламент, це правильний принцип. Він діє, до речі, для всіх органів влади. Кабінет міністрів, який пішов у відставку, виконує обов’язки до формування нового кабінету. Повноваження Президента, навіть якщо він переобраний на чергових виборах,  припиняються, коли він передає їх наступнику. Політики заблукали у двох соснах, але насправді комусь вигідно, щоб знайти зачіпку, щоб був неповноважний парламент. І, до речі, існує норма, згідно якої повноваження народних депутатів припиняються одночасно з повноваженнями Верховної Ради. Навіть, минулого року, коли фракції склали мандати, Верховна Рада була повноважною і депутати України отримували зарплату аж доки не вступили у повноваження новообрані депутати. Насправді, по життю всі дотримуються цієї норми, але хтось затіяв цей скандал, невідомо для чого.

Без закону про зміни до держбюджету неможливо провести вибори, рядок про фінансування виборів - це санкція на витрачання коштів. Якщо такої санкції немає, то витрачання коштів - це просто злочин, за що навіть передбачена кримінальна відповідальність.

А щодо державного реєстру виборців... Стан виборчого закону не лише дозволяє, а навіть зобов’язує провести вибори без державного реєстру, але за правилами формування державного реєстру. 1 червня 2007 року внесенням відповідної поправки був запропонований механізм. Він передбачає, що складання списків виборців для позачергових виборів депутатів здійснюється з використанням основних механізмів і процедур, визначених Законом України "Про Державний реєстр виборців", у порядку і з особливостями, встановленими цією статтею. Складання списків виборців на звичайних виборчих дільницях здійснюється робочими групами обліку виборців, які утворюються районними, районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад.

Тож, поправка щодо реєстру виборців просто передбачає створення робочих органів для формування списку виборців. Вибори цілком можна проводити і без наявності державного реєстру.

Сергій Кальченко, експерт з виборчого законодавства:

БАЧИМО КОНКУРЕНЦІЮ РІЗНИХ НОРМ

Я хотів би почитати висновок Конституційного суду з цього питання. Бо коли говорять, що повноваження народного депутата припиняються у той день, коли набуває повноважень новобрана Верховна Рада - це на сто процентів відповідає Основному Закону. А стосовно повноважень парламенту, я б так однозначно не сказав. Бо тут бачимо конкуренцію різних норм.  Бо з одного боку, у цьому зміст указу – повноваження Ради припинені, все – орган не є повноважний, з іншої сторони, діють норми фінансової дисципліни:  уряд виконує бюджет і там нічого немає про статтю видатків на вибори. Дійсно, уряд не може ось так взяти і дати гроші. Але чи може Рада дати гроші, коли вже є опублікований указ - тут питання. Я не брав би на себе відповідальність відстоювати правильність якоїсь позиції.  Я просто б утримався, поки КС не скаже свою позицію щодо ситуації, або як діяти уряду у ситуації, коли з’являються непередбачені витрати (бо можлива ситуація, коли відповідні зміни до бюджету не будуть набирати необхідної кількості голосів). Думаю, що необхідність отримати таке пояснення Конституційного суду виникло ще минулого року після указу Президента. Тоді ж Янукович казав: а в нас нема грошей. Дійсно, тут є конкуренція норм, держбюджету, фінансового законодавства і виборчого. Яка норма має перевагу – не знаю. І не знаю, хто візьме  відповідальність сказати...

Ірина Красіна, академік Академії політичних наук, доктор політичних наук:

ПІСЛЯ УКАЗУ РІШЕННЯ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ ПАРЛАМЕНТУ УХВАЛЮВАТИ НЕ МОЖНА

Після указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради рішення на пленарних засіданнях парламенту ухвалювати не можна. Діяльність народних депутатів не припиняється, вони залишаються у своєму статусі, можуть обговорювати якісь питання в комітетах, фракціях, але приймати рішення загальнообов’язкові, які мають законодавчий статус, Верховна Рада зараз не може. Парламент вже не може ухвалювати жодних законодавчих актів, в тому числі щодо фінансування виборчої компанії, зміни до виборчого законодавства. Оскільки було прийнято рішення про припинення повноважень ВР без попередніх рішень щодо фінансування виборів, то в таких випадках діє норма про фінансування виборів з резервного фонду Кабінету міністрів. Уряд мав би до суботи, 11 жовтня, прийняти відповідну постанову про фінансування виборів.

Немає нічого страшного в тому, що діючий закон про вибори містить вимогу про проведення виборів за Державним реєстром виборців, який досі не створено.

Вибори проводяться за списками виборців... Нового чинного реєстру ще не існує, зміни до законодавства прийняти не можна. І оскільки вибори дострокові, вони будуть проводитись, як і в минулому році, коли не було реєстру.

Ігор Коліушко, директор центру політико-правових реформ:

ПРАВНИКИ ДЕМОНСТРУЮТЬ ФОКУС ІЗ РОЗВЕДЕННЯМ ПОВНОВАЖЕНЬ РАДИ І ДЕПУТАТІВ...

Верховна Рада може приймати закони після указу про припинення повноважень. Я керуюся статтею 81 Конституції України. У ній сказано, що повноваження народного депутата припиняються достроково у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання. Те, що Президент згідно статті 90 Конституції має право припинення повноважень Верховної Ради, це не означає, що він припиняє повноваження негайно, з моменту опублікування указу. Це означає, що вибори проводяться достроково, і відповідно Верховна Рада працює не п’ять років, а до моменту дострокових виборів. Ще один фокус у нас застосовують - розводять поняття. Мовляв, повноваження народних депутатів Верховної Ради продовжуються, а повноваження Верховної Ради вже не діють. Ну це, мені здається, такий вже фокус, який не має нічого спільного із правом...

Щодо бюджету, то жити без бюджету можна, а профінансувати вибори – ні.

Опитували Маша Міщенко, Олена Гітлянська