Чотири закони, які розвалили коаліцію

Ми ознайомилися з законами,  що їх так консолідовано прийняли БЮТ та Партія Регіонів. Чого більше у тих законах: політики чи правової необхідності? Чи ці закони дійсно потрібні для демократизації суспільства чи це тактичні ходи задля виведення з гри Президента? Ми попросили висловити свій погляд на прийняті закони авторитетних правників

Законопроект під номером 3085  - зміни до закону про Кабінет Міністрів України

Новий закон експерти вважають дещо призабутим старим законом про Кабмін, прийнятим ще за часів Януковича. Він передбачає у разі невнесення Президентом до Верховної Ради подання про призначення на посаду прем`єр-міністра у строк, визначений Конституцією України, подання про призначення на зазначену посаду вносить коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді.

У ньому вилучені положення, де сказано, що “Кабінет Міністрів України забезпечує виконання актів Президента України”. А також вилучені слова: “Кабінет Міністрів України відповідає на  звернення Президента  України, у разі потреби проводить  консультації  з Президентом України". Немає у новому законі і положення про те, що “Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони”.

У законі, пропонованому новою більшістю, вже немає положення про те, що “Кабінет Міністрів України забезпечує  виконання рішень Ради національної  безпеки  і  оборони України, введених у дію указами Президента України”. А також, що  “Секретаріат Кабінету Міністрів України відповідає на звернення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що утворюються Президентом України, надає їм інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань”. І що цікаво, за новою редакцією “Стенограма засідання Кабміну - це внутрішній конфіденційний документ”, і серед осіб, якому вона повинна надаватися, вилучено... Президента. Також вилучено положення, що “ініціювати підготовку та прийняття актів Кабінету Міністрів України може Президент України”.

Ігор Коліушко, директор Центру політико-правових реформ:

Зміни до закону про Кабмін я вважаю на сто відсотків деструктивними. Його норми суперечать Конституції. Я прекрасно розумію, чому так зроблено. Бо Президент зловживає своїми повноваженнями. Тож, все, чим вони були незадоволені, вони понаписували, не зважаючи на Конституцію. Очевидно, просто для знущання написали, що зміни “для приведення закону у відповідність до Конституції". Насправді, всі зміни суперечать Конституції.

Анатолій Барабаш, провідний фахівець з виборчого права:

Як нині чинна редакція Закону про Кабмін є відхиленням від Конституції у бік повноважень Президента, так  само і попередня редакція, фактично відновлена позавчора прийнятим законом, теж була взірцем відхилення, але вже на шкоду повноваженням Президента. Їхнє визнання неконституційними може стосуватися невеликої частини кожного з законів, а основна частина положень – питання політичної доцільності. Той чи інший закон - це питання політичної доцільності, а не відповідності до Конституції. 

На обох законах лежить печать конфронтації у боротьбі за повноваження. Обидва ці закони не є оптимальними. 

Закон – довгожитель N0857  - «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»  

Парламент подолав вето на той закон, який за словами В’ячеслава Кириленка та спікера Арсенія Яценюка, розпочинає процедуру імпічмента Президенту.

З усіх поправок Президента Ющенко, внесених у  законопроект, була врахована лише одна - про те, що слідча комісія не може вилучати документи, які знаходяться у житлі чи іншому володінні особи.  Всі решта зауважень Президента щодо статусу спеціального прокурора, спеціального слідчого, чи неможливість кримінальної відповідальності для осіб, які відмовилися давати свідчення тимчасовій слідчій комісії, були відхилені.

Віктор Мусіяка, юрист, депутат ВР попередніх скликань:

Вся процедура імпічменту концентровано виписана у 111 статті Конституції. Закон повинен прописати, як здійснюється кожен етап. 226-ма голосами ставиться питання про звинувачення Президента і розпочинається початок процедуру імпічменту, створюється комісія, яка розслідує матеріал, шукає підтвердження чи не підтвердження, надсилає до Верховного суду. Верховний суд дає висновок, чи є ознаки злочину у діях Президента. Якщо він дає висновок, то остаточно ставиться на голосування питання про імпічмент. Але попередньо ще необхідно, щоб КС дав висновок. Ця процедура була настільки важка, що всі розуміли, що здійснити її дуже важко. І якщо чітко прописується технологія імпічменту, і при цьому не порушується Конституції, то це добрий закон. Жоден з Президентів не дав можливості прийняти цей закон, бо закон давав можливість “дістати” і Президента у випадку порушення ним Конституції.Спроби сьогодні пригальмувати закон має таку мотивацію: чому ви не ставили його у список першочергових? Але цьому закону вже 12 років. Є дванадцять законів, які Президент вважає першочерговими, бо вони розширюють його повноваження, а щодо законів, які пропонують ввести його діяльність у межі Конституції, то каже: хлопці, а це не чіпайте. Чому зараз не можна забезпечити виконання 111 статті? Її, до речі, ніхто не забирав з жодного з нових проектів Конституції. І коли Президент буде розуміти, що можна розпочати імпічмент, він буде, як мінімум, обережний у своїх діях.

Ігор Коліушко:

В принципі, прийняття закону необхідне для можливості процедури імпічменту. Але у своїх  зауваженнях Президент був правий, бо неправильно в одному законі прописувати і питання діяльності тимчасових спеціальних та слідчих комісій та питання імпічменту. Це різні предмети правового регулювання. У законі про Президента, який ми свого часу допомагали регулювати,  питання імпічменту займало процентів двадцять від загального обсягу. Але і закон про Президента ніколи не був прийнятий. Закон про слідчі комісії - давній. На нього ще Кучма кілька разів накладав вето. Ющенко його теж ветував. Важко Президентам погоджуватися на існування такого механізму відповідальності. Але він має існувати.  

Сергій Міщенко, народний депутат України від БЮТ, голова комітету з питань правової політики:

Правильно сказати, що цей Закон не спрощує процедуру імпічменту, а  реалізує конституційні положення щодо здійснення  Верховною Радою України парламентського контролю у межах, визначених Конституцією. Саме ухвалення закону та набрання ним чинності у зв’язку з подоланням вета Президента створює засади для імовірності реалізації Конституційних положень імпічменту. Зауважу, що всі положення закону виписані у відповідності до ст.111 Конституції України.                 

Законом вдвічі скорочується термін роботи спеціальної комісії порівняно з попередніми редакціями: три місяці проти шести.

Законопроект 3086 - "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України"

 Тепер організаційна структура Служби безпеки України  визначається Кабінетом Міністрів, а не Президентом. Так само контроль за адміністративно-господарською і фінансовою діяльністю Служби безпеки здійснюється у порядку, визначеному  урядом, а не Президентом.

Кабміном, а не Президентом (за поданням голови Служби) визначається кількісний склад служби. Кабміном, а не Президентом затверджується положення про колегію. А головна новація полягає у тім, що за відсутності голови СБУ Верховна Рада може призначити виконуючого обов’язки. Ну і те, на чому наголошували самі депутати: голова СБУ (а не Президент) призначає заступників керівників обласних управлінь (а в разі відсутності, в.о).

 Анатолій Барабаш:

Що там і казати. Це серйозні зміни, фактичне підпорядкування питань кадрової комплектації Кабміну. Але я б втримався давати оцінки. У нас не виникало запитань, коли Верховна Рада займалася питання комплектації та чисельності Збройних Сил. Врешті-решт, довірити це питання парламентській більшості, це все одно, що довірити його Раді. Це відповідь на тривалий стан невизначеності у СБУ, коли голова не призначався, і виконувач обов`язків був у цьому ранзі час, більший, аніж передбачено законом. Це – серйозне перетягування повноважень у бік Кабінету міністрів. Практика нашої політики така: головне, хто призначає і хто звільняє, саме це визначає природу влади. 

 Віктор Мусіяка:

Чинний закон про СБУ був прийнятий у 90-ті роки. Він не був приведений у відповідність до Конституції після її прийняття, тому зараз він виглядає антиконституційним. Я був членом Громадської Ради при СБУ, і ми звертались до діючого Президента з приводу деяких його дій. Він тоді своїм указом залишив за собою право призначати чини навіть сержантів. Ну як це? Це Балога буде призначати всі чини СБУ? А зараз все прийнято у відповідність, добрі зміни.

Законопроект 2219 - зміни до Закону про КС

Хоча президентська сторона багато говорила про перерозподіл впливу у Конституційному суді, насправді виглядає так, що творіння Андрія Портнова- Олександра Лавриновича (саме вони працювали над законопроектом) просто допоможе цій інституції нормально працювати.

Ігор Коліушко:

У відносинах із Конституційним Судом є відверте зловживання з боку Президента, коли він зупиняє акти Кабміну, направляє подання в Конституційний Суд, а не дає йому розглянути його. Перед розглядом скасовує свій указ і після того, як КС закрив провадження, він підписує аналогічний указ. Це ж відверте зловживання правом. Ситуація в КС тепер врегульована.

 Анатолій Барабаш:

Закон припиняє прийомчики та ігри з використанням процедури звернення до Конституційного суду. Є, скажімо, видані акти Кабміну. Група депутатів звертається з поданням щодо його конституційності.  І це не зупиняє дії сумнівного акту. Але якщо до КС звертається Президент, то це зупиняє дію акту Кабміну. Тобто зупинення актів Кабміну - це кістка в горлі виконавчої влади. І її можна зрозуміти, бо коли Президент зупиняє чи не кожен акт уряду...Тобто не можна використовувати КС як інструмент для того, щоб паралізувати роботу Кабміну,  яким би він не був.

Справа про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту має розглядатися у позачерговому порядку і на другий день після подання. Я думаю, що це має сенс. Є рішення, які КС зобов’язаний вирішувати швидко.

Сергій Міщенко:

Основні зміни у діяльності Конституційного Суду частково зумовлені необхідністю деталізувати конституційні повноваження владних структур: Президента та Кабінету Міністрів, і дати можливість їм працювати без протистоянь та конкуренції, що спостерігалися останнім часом

Закон чітко регламентує підстави, процедуру і строки звернення Президента України до Конституційного Суду України для недопущення зловживань правом на конституційне подання.

Лана Самохвалова