Поступово в наше суспільство приходить розуміння того, що саме інтелект і знання сьогодні є дійсним капіталом нації. У зв`язку з цим не можна не відзначити значну законодавчу та організаційно-правову роботу у сфері інтелектуальної власності, здійснену нашими фахівцями за ці роки. Результати цієї діяльності були визнані впливовими міжнародними організаціями і наблизили нашу країну до входження в світову спільноту як рівноправного партнера.
Для України стало справжньою подією те, що з 16 травня цього року ми є членом Світової організації торгівлі (СОТ), цей шлях довелося долати майже 15 років. У цій події є і істотний внесок усіх представників державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
Важливою подією для нашої країни є і залишається підготовка до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, який відбудеться в Україні та Польщі. Проведення цього міжнародного заходу на належному рівні вимагає ефективного організаційно-правового забезпечення у сфері інтелектуальної власності. Верховною Радою України 19.04.07 р. прийнятий Закон «Про організацію і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу в Україні», стаття 6 яка передбачає забезпечення прав інтелектуальної власності УЄФА. У жовтні минулого року прийнята ухвала Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми по підготовці і проведенню фінальної частини чемпіонату Європи 2012», в якій також є положення, що стосуються правової охорони інтелектуальної власності УЄФА. У рамках виконання цих нормативних актів при Кабінеті Міністрів України функціонуватиме Координаційна рада, завданням якої є негайне реагування на будь-які порушення прав інтелектуальної власності УЄФА на території України.
Ми сьогодні активно працюємо над вирішенням нагальних актуальних питань, які активно обговорювалися у 2007 році в ході березневих Парламентських слухань. Загалом, вони стосуються необхідності вдосконалення законодавчої бази, посилення боротьбу з піратством і внесення змін у систему колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і суміжних прав.
Існують проблеми і у сфері інноваційного розвитку. Сьогодні Україна має „піонерські” винаходи і новітні розробки у сфері лазерної, криогенної, аерокосмічної техніки, суднобудування, засобів зв`язку і телекомунікацій, програмних продуктів. Але, на жаль, в Україні, на відміну від економічно розвинених країн, у яких 85-90 відсотків приросту валового внутрішнього продукту забезпечується за рахунок виробництва і експорту наукоємкої продукції, до цих пір не створена національна інноваційна система, здатна ефективно використовувати інтелектуальний потенціал нації. Думаю, що ці проблеми характерні для всіх країн СНД.
Останні п`ять років в Україні спостерігається стійка тенденція до щорічного збільшення кількості заявок на видачу охоронних документів майже на всі об`єкти промислової власності. У середньому в Держдепартамент щорічно поступає близько 35 тис. заявок на різні об`єкти права інтелектуальної власності (зокрема понад 15 % від іноземних заявників), а видається до 25 тис. охоронних документів (патентів, свідоцтв). Це усереднені цифри. При цьому найбільш активними серед іноземних заявників є заявники із США, Німеччини, Франції, Швейцарії. Це свідчить про те, що ринок України представляє інтерес для іноземних заявників. Важливо, що збільшується і кількість реєстрацій договорів, пов`язаних з розпорядженням майновими правами на об`єкти промислової власності. Зокрема, передача виняткових майнових прав, видача ліцензій. У 2007 р. таких договорів було на 23 % більше, ніж в попередньому.
Безумовним досягненням вважаємо скорочення термінів розгляду заявок. Якщо в 2000 р. заявка на винахід розглядалася в середньому 33 місяці, то в 2007 році цей показник зменшився до 17 місяців. Таку ж тенденцію маємо і щодо торгових марок.
Вважаю, що навіть з урахуванням окремих критичних зауважень, які були висловлені на Парламентських слуханнях щодо проблем, що існують у сфері інтелектуальної власності, зокрема, у сфері авторського права і суміжних прав, можна зробити висновок, що законодавство України в цій сфері і, перш за все, така важлива його складова як захист прав інтелектуальної власності, відповідає міжнародним нормам і стандартам, використовуваним в країнах-членах СОТ, а більшість його норм гармонізована з положеннями відповідних Директив Ради ЄС. Але необхідно активізувати роботу щодо подальшого удосконалення норм, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності, які містяться загальному та спеціальному законодавстві України.
У Рекомендаціях Парламентських слухань було запропоновано прискорити розробку і передачу в установленому порядку у Верховну Раду України законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів по питаннях інтелектуальної власності. Це сьогодні наше найважливіше завдання.
Багато уваги, як і в минулі роки, приділяється проблемі забезпечення ефективного адміністративного і судового захисту прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Захист прав в Україні здійснюють такі органи державної виконавчої влади як Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності, Міністерство внутрішніх справ України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України, Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики, а також суди.
Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі, а звернення до суду є невід`ємним правом особи, передбаченим Конституцією України.
Упроваджені в Україні механізми захисту прав інтелектуальної власності дають можливість юридичним і фізичним особам ефективно захистити свої права. Як свідчить аналіз судової практики розгляду суперечок, пов`язаних з об`єктами права інтелектуальної власності, сьогодні юридичні та фізичні особи активніше захищають свої права в судах всіх рівнів, ніж кілька років тому, і кількість таких справ постійно зростає.
Одним із способів захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку є розгляд заперечень проти вирішень Державного департаменту інтелектуальної власності в Апеляційній палаті, яка є колегіальним органом Держдепартаменту. Будь-яка особа може перед звернення до суду або замість нього подати в Апеляційну палату заперечення проти рішення Держдепартаменту щодо набутих прав інтелектуальної власності.
Сьогодні актуальним залишається питання впровадження альтернативних (позасудових) методів врегулювання суперечок у сфері інтелектуальної власності, зокрема використання медіації (посередництва). Ця процедура вже багато років застосовується в економічно розвинених країнах.
Хочу особливо підкреслити, що підготовка кваліфікованих фахівців з питань інтелектуальної власності на сьогодні є важливим завданням Держдепартаменту. Недостатня обізнаність суспільства в питаннях охорони прав інтелектуальної власності приводить до порушень цих прав, а також гальмує введення об`єктів права інтелектуальної власності в цивільний оборот, що позначається на економічному розвитку держави і отриманні належного прибутку його громадянами.
В Україні 16-ма вищими учбовими закладами здійснюється підготовка фахівців за фахом “Інтелектуальна власність”. Розроблені галузеві стандарти і програми вищої освіти за цим фахом, які ми плануємо удосконалити найближчим часом. У жовтні минулого року ЗАТ “Інститут інтелектуальної власності і права” був перетворений у Державний інститут інтелектуальної власності – вищий учбовий заклад післядипломної освіти. У цьому Вузі, який є головним з питань підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів у сфері інтелектуальної власності, підвищують кваліфікацію судді, фахівці МВС, митники, представники СБУ та інші фахівці з розроблених для них спеціальних програм. Особлива увага приділяється підготовці суддів.
Сьогодні стоїть питання щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій у сфері інтелектуальної власності.
Важливою складовою для Держдепартаменту є розповсюдження знань та інформаційне забезпечення у сфері інтелектуальної власності з метою формування у населення правової культури і базових знань у цій сфері. Держдепартаментом постійно здійснюється комплектування Фонду патентної документації суспільного користування, що забезпечує доступ громадськості до національної патентної документації і патентної документації зарубіжних країн. Комплектування фонду здійснюється як шляхом міжнародного обміну патентною документацією, так і в рамках міжнародної співпраці Держдепартаменту з ВОІВ і ЕПВ у сфері патентної документації і інформації. На сьогодні ФПД є найповнішим і найбільш сучасним загальнодоступним фондом патентної документації в Україні і фактично виконує функції загальнодоступної патентної бібліотеки.
Сьогодні важливо вирішити питання щодо відновлення діяльності регіональних центрів науково-технічної і економічної інформації з метою надання фізичним і юридичним особам інформаційних і консультативних послуг з питань інтелектуальної власності.
Є всі підстави вважати, що державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні упевнено наближається до міжнародних стандартів, і ми маємо намір здійснити комплекс необхідних організаційно-правових заходів, направлених на її подальше удосконалення.
М.В. Паладій – голова Державного департаменту інтелектуальної власності