З’їзд ЄЦ: Президент не приїхав, Балога головою не став, зате справжня партія

У суботу в Палаці Україна відбувся з’їзд партії “Єдиний центр”.

Ну ось у Президента є ще одна своя сила. Справжня. Єдиний центр. Яка за словами його новообраного голови, Ігоря Кріля вибудовуватиме справжню політичну систему – таку, як у Польщі, Канаді, Німеччині. Та сила, яка, за словами голови Дніпропетровської ОДА Віктора Бондаря, не ходитиме по парламенту, щоб зібрати триста голосів невідомо на що. Це, якщо вірити нардепці Лесі Оробець, єдина сила, на яку Президент може спертися. Бо наш уряд перетворив роботу Кабінету на піар, а Бюджет – на передвиборчий фонд. Й ідеологія у справжньої політичної сили – єдиноцентризм.

Щоправда, Президент не завітав на цей з’їзд і навіть не привітав делегатів телеграмою. Подейкували, що організатори заходу не втрачали надії, що Президент таки прийде, і казали, що через це перенесли час його проведення: з’їзд розпочав роботу о 16.30, замість запланованої 10-ої ранку. Та нічого, делегати президентських партій більш поважного віку часом узагалі не мали можливості побачити свого почесного голову.

Віктор Балога

Цікаво, що коли якийсь язикатий журналіст запитав у коридорі Віктора Балогу, чи не хочуть вони зробити «почетным» головою Президента і чому Віктор Андрійович не приїхав, – той віджартувався: “Віктор Ющенко і «по четным» Президент, і «по нечетным» Президент, а не приїхав, бо сьогодні вихідний”.

З’їзд, на якому мали обрати голову партії, прийняти програму та статут, був обставлений по-багатому. Сюди з’їхалося понад дві тисячі делегатів. На вулиці, перед Палацом “Україна” виступав народний оркестр, плюс ще два струнних оркестри на кожному з поверхів палацу. Репертуар такий легенький: вальси, плюс обробка російської попси. Скільки організатори заплатили за світло, мені важко уявити, там також режисери постаралися. Але Ігор Кріль пообіцяв, що журналісти побачать платіжки й фінансові звіти партії. Бутерброди були складені по-щедрому – з турботою, так би мовити, про людей.

Я вирішила познайомитися з простими делегатами з’їзду, відчути настрої мас. І зі здивуванням виявила, що народ, який з апетитом поглинав бутерброди й ділився одне з одним враженнями про екскурсію по столиці ніяк не хотів знайомитися. Дехто казав, що вони в ЄЦ ще не вступили, дехто казав, що вони держслужбовці і цим усе пояснюється, а дехто відповідав, що вони ще тільки приглядаються до партії...

– Знаєте, на з’їздах “Нашої України” видають прості пиріжки з варенням, але люди дуже охоче розповідають про себе, – поділилася я з одним делегатом, підсівши до нього за столик.

– Я знаю, я був у “Нашій Україні”, – каже делегат.

– І що ж вас схибило, чого ж ви звідти пішли?

– Чому “схибило”? Це було свідоме рішення. Я сподіваюся, що партія “Єдиний центр” дасть нам можливість більш повно виявити себе. Створення ЄЦ буде новим імпульсом, дасть змогу досягти цілей, які поставила свого часу “Наша Україна”, – резюмував Анатолій Гречко, житомирський делегат.

Ігор Кріль

Не будемо колекціонувати процедурні похибки. Усе буває вперше, і як для першого разу головуючий Ігор Кріль виступав цілком пристойно. Та ось що здивувало. Коли виявилося, що в течках делегатів немає списку членів майбутньої політради, то головуючий запропонував зробити перерву, аби люди отримали ті списки. Але народ поспішав і хтось нетерпляче вигукнув, аби той просто зачитав список – мовляв, яка різниця, усе одно проголосуємо. Проголосували. Після першої частини заходу в кулуарах списки таки роздали.

Загалом п’ятеро народних депутатів України для нової партії влади – скромне число, ще – п’ять губернаторів, співробітники Секретаріату, радники Президента. Цікаво, що за статистикою у з’їзді брали участь 29 депутатів обласних рад, понад сто – депутати районних. З’явилися й цікаві постаті у керівництві партією. Наприклад, Сергій Куні цин. Багаторічний голова Ради міністрів Криму, ендепіст із стажем, голова Севастопольської міськадміністрації запропонував прийняти закон про Севастополь, де б було вказано, що Севастополь – українське місто...

Ігор Кріль сказав, що незабаром до ЄЦ приєднаються відомі політики.

Залишимо обіцянки голови партії об’єднати Схід та Захід України. Десь ми вже таке чули. Але, безумовно, розробку системи зовнішнього тестування Леся Оробець може поставити в актив собі та президентській силі.

Була озвучена ще одна ідея. Створення комітету охорони здоров’я. Незрозуміло, чи він діятиме при ЄЦ, чи це буде комітет при Секретаріаті. Тему “здоров’я нації” хотіли б узяти до політтехнологічного озброєння оновлені ліві партії. Але ЄЦ обігнав їх. Вийшов на сцену академік Леонід Розенфельд, одним реченням сказав, що він делегат від Київської області і в них уже створено тридцять шість осередків. А далі шановний академік поспішив пояснити, чому він вступив у партію. Виявляється, саме Секретаріат зайнявся проблемою трамадолу (легкий наркотик, який відпускався у аптеці без репету). А якщо Секретаріат готовий займатися ще й приведенням лікарень у порядок, то пан Розенфельд готовий всіляко сприяти.

Я з цікавістю переглянула програмні завдання Єдиного центру. Серед них: повернення президентсько-парламентської республіки, вибори за відкритими списками до парламенту, змішана система (напівмажоритарна, як пояснювали на з’їзді) – до місцевих органів самоврядування.

Віктор Балога, Віктор Тополов та Оксана Білозір

Ще з’ясувалося, що партія “Єдиний центр” – “проти політичного маніпулювання фактами історії. “Трактування історії не повинно розколювати країну”. Про що власне, йдеться, я не зовсім зрозуміла.

У програмі ЄЦ не вживається слово НАТО. Взагалі. У відповідному підрозділі пишеться, що тільки український народ на референдумі має дати відповідь на запитання про можливість приєднання країни до тієї чи іншої системи безпеки. Коли Ігоря Кріля запитали на прес-конференції про НАТО, він дещо різко відповів: а нас що, хтось туди просить?

У кожної сили є своя методика обходити мовне питання в Україні. Насправді жодна серйозна політична сила не планувала і не планує серйозно запроваджувати другу державну. ЄЦ у своїй програмі обходить мовне питання за допомогою Європейської хартії розвитку регіональних мов та мов меншин. Пишуть, що реалізація хартії вирішить мовне питання і збереже мовно-культурні особливості кожного регіону. Якщо мені не зраджує пам’ять, так свого часу СПУ робили. Європейська хартія – це зведення правил про що завгодно, але не про те, щоб російська була другою державною. Бадьоро так з’їхали. Що там казати – центризм...

Після з’їзду, на якому головою партії було обрано Ігоря Кріля, відбулася його прес-конференція. Ігору Івановичу дісталося.

– Ви казали, що партію очолить якийсь відомий харизматичний політик. То це ви себе мали на увазі?

– Вам краще судити про мою харизму.

– А ви запрошували на з’їзд прем’єра, спікера та Президента?

– Ні.

– Ваш з’їзд транслювався по першому Національному телеканалу, чи ви платили за ефір за комерційними цінами чи використовували адмінресурс?

– Так, ми платили, і покажемо платіжки.

– Хто ваші політтехнологи?

– Приходьте в штаб, ми покажемо.

– То за які гроші ви проводили захід, скільки він коштував? Звідки ви за три місяці існування взяли стільки грошей?

– Ви ставите це запитання тільки нашій політсилі... Я ж сказав – ми покажемо звіти.

Одне запитання задав журналістам сам Кріль.

– Невже ви не відчуваєте, це не політпроект, а справжня партія?

І що ми маємо відчувати?

Маша Міщенко