Проблема ЧФ діє на російську еліту як червона ганчірка?

Перед зустрічами Тимошенко з росіянами Президент свідомо загострює проблему ЧФ, щоб ускладнює переговори з економічних питань – експерти

Олексій Гарань, політолог, науковий директор Школи політичної аналітики :

ПРОБЛЕМА ЧФ ДІЄ НА РОСІЙСЬКУ ЕЛІТУ ЯК ЧЕРВОНА ГАНЧІРКА

Регулярне висування президентською стороною вимог по ЧФ напередодні зустрічей  Тимошенко з російськими прем’єрами (із Зубковим, Путіним у Мінську і зараз) може ускладнити тло для переговорів двох прем’єрів.  Треба враховувати, що в дипломатії вихід із складних і болючих проблем знаходиться в переговірній тиші, а не внаслідок публічного обміну гучними заявами, які можуть обмежити шанси на досягнення порозуміння. Російські офіційні особи неодноразово наголошували, що не хочуть виводити свій флот із Севастополя. Але, виходячи із Конституції України, зробити це доведеться. Нинішня коаліція (на відміну від Партії регіонів) не давала підстав сумніватися, що буде виконувати це конституційне положення. Оскільки ж проблема ЧФ діє на російську еліту як «червона ганчірка», питання полягає у тому, як саме обговорювати цю проблему з Росією в прагматичному ключі, так щоб воно не було ув’язано Москвою з іншими питаннями, болючими для Києва, насамперед ціною на газ. Зараз  за своїм статусом прем’єра переговори з Путіним веде Тимошенко і, за оцінками багатьох аналітиків, вона має ліпші шанси знайти прагматичні рішення з Путіним, ніж  Ющенко (вже в силу того емоційного тягаря, який несли стосунки двох президентів від подій 2004 р.) Між тим, президентська сторона до цього ставиться ревниво.

Андрій Єрмолаєв, президент центру соціальних досліджень «Софія»:

ПРЕЗИДЕНТ ПОКАЗУЄ МАСШТАБИ ПРОБЛЕМ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ЗАЙМАТИСЯ УРЯД

Прямого зв’язку між питанням Чорономорського флоту та поїздкою пані Тимошенко до Москви не існує. Загострення питання ЧФ напередодні візиту - це швидше виховальні кроки на адресу уряду. Президент показує масштаби проблем, якими повинен займатися уряд. Між поїздкою Тимошенко і флотом є інша закономірність. Не секрет, що Україна важко справляється з проблемою перепідписання Договору про дружбу та співробітництво між Україною та Росією. Причина у проблемах НАТО й інших непорозуміннях. А тому у внутрішній політиці важливо, хто ж нестиме відповідальність за цей клімат і хто відповідатиме, якщо підготовка буде зірвана? Зрозуміло, що Президент буде намагатися зробити все, щоб у випадку неприємностей під час підготовки до підписання договору, відповідальність лягла на саме на уряд. Тимошенко та її команду тоді можна буде звинуватити в тому, що він не впорався з завданням. Чорноморський флот у цьому плані - лише один аспект. А уряд змушений відмовчуватися та рахуватися з главою держави.

Якщо Президент і хотів би своїми діями нашкодити Тимошенко, то зробити це буде вельми непросто, оскільки за міжнародну політику відповідає саме він, а не прем’єр..Все перекладати на уряд, як це він намагається робити – це не вірний хід

Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

ЦЕ СВІДОМО ЗРОБЛЕНО ДЛЯ НАПРУЖЕННЯ.

Як я розумію, Юлія Тимошенко не збирається педалювати питання Чорноморського флоту. У неї є важливіші питання для обговорення. Про це вона чітко і відверто заявила. Думаю, що в Москві створюють зараз певне розуміння того, хто ж зацікавлений в ускладненні стосунків та доведення їх до жорсткої фази, а хто намагається вирішувати нагальні проблеми між Росією та Україною.

Тимошенко швидше буде позиціонувати себе, як людина, яка спрямована на вирішення проблем, а не обговорення ідеологічних питань.

Справді, тема, як вона поставлена Президентом України та МЗС, виглядає провокативною. Так не робиться не лише між стратегічними партнерами, але й просто добрими сусідами

Це має обговорюватися не на публічному рівні, а між дипломатами. А вже потім варто виходити на загал. Це свідомо зроблено для напруження. Щоб усі знали, що в Україні є проблеми з Росією, що їй потрібна допомога НАТО.

Звичайно, Тимошенко буде в Москві сприйматися, як частина українського істеблішменту, а це, в свою чергу, означатиме певне настороження у вирішенні питань, в тому числі й економічного співробітництва.

Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України:

У ВІДНОСИНАХ З МОСКВОЮ САМЕ ЖОРСТКА І ПОСЛІДОВНА ПОЗИЦІЯ ДАЄ ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Можливо, аргументом дій МЗС і Міноборони була необхідність фіксації жорсткої позиції України в цьому питанні. Як свідчить досвід, у відносинах з Москвою найчастіше саме жорстка і послідовна позиція дає позитивний результат. Водночас, не виключено, що за цією ініціативою МЗС, запропонованою напередодні візиту Юлії Тимошенко до Москви, стоїть спроба Секретаріату Президента ще раз продемонструвати Москві, хто керує зовнішньою політикою України, та ускладнити фінансово-економічний фон переговорів Тимошенко з Путіним і іншими державними чільниками Росії. Вочевидь, рішення уряду перенести згадане питання на час після візиту глави уряду України до Володимира Путіна було раціональним. Його можна буде ухвалити після візиту, варіюючи його жорсткість і акценти в залежності від результатів переговорів у Москві.

Тарас Березовець, директор PR-групи Polittech:

УНИКАТИ  ДРАТІВЛИВИХ ДЛЯ РОСІЇ ЗАЯВ - В ІНТЕРЕСАХ УКРАЇНИ 

Між теперішньою та попередніми зустрічами Юлії Тимошенко з чільниками Російської Федерації є одна спільна риса. Вона полягає у тому, що кожного разу напередодні її візиту до Москви лунає чергова гостра заява на адресу Росії чи то з боку українського МЗС, чи з секретаріату Президента. Думати, що це є простим збігом обставин, як мінімум, наївно. Адже, якщо пригадати, вся остання хронологія зустрічей Тимошенко з російськими урядовцями проходила за схожим сценарієм. Для ескалації напруженості у відносинах вибирається якийсь болючий для РФ момент, як правило, питання перебування ЧФ. Так було наприкінці квітня напередодні візиту до Києва Віктора Зубкова, у травні перед зустріччю Тимошенко з Путіним у Мінську, те саме стосується майбутньої поїздки прем`єра до Москви.

Це однак, зовсім не означає, що Україні слід відмовитися від стратегії поетапного виведення російського Чорноморського флоту до травня 2017 року. Проте в інтересах України потрібно уникати таких дратівливих для Росії заяв, які щоразу супроводжують зустрічі прем`єра з Путіним та іншими російськими урядовцями.