Сьогодні Україна стала 152-м членом СОТ

Сьогодні, 16 травня 2008 року, набрав чинності ратифікований Верховною Радою 10 квітня п.р. Протокол про приєднання України до Марракеської Угоди про створення Світової організації торгівлі і Україна стала повноправним 152-м членом цієї організації.

Як повідомили УНІАН в Міністерстві економіки України, за експертними оцінками, вступ України до СОТ зумовить додаткове підвищення добробуту населення на 3% та підвищення динаміки зростання ВВП до 2 %.

Кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ матиме позитивний характер.

З моменту вступу України у СОТ Україна отримає режим найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 151 країною світу, на які припадає понад 95% світової торгівлі; зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ; можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі; набуття офіційного статусу переговорного процесу з створення зони вільної торгівлі з ЄС; скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС; доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини; забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Зокрема, зменшення тарифів буде вигідним для секторів, які були відносно незахищеними, або мали велику частку проміжного попиту (а тому виграють від зниження цін на фактори виробництва), а покращання доступу до ринків буде сприятливим для експортно-орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торговельними обмеженнями на зовнішніх ринках, зазначають в Мінекономіки.

Очікується, що членство України в СОТ буде найбільш корисним для металургійної та хімічної промисловостей. “Для цих галузей найбільше значення матимуть покращання доступу до ринку, а також реформа тарифів, і, відповідно, краща доступність обладнання та матеріалів”, - переконані в Мінекономіки.

Очікується також збільшення на 10% виробництва коксу та видобування неенергетичних матеріалів. “За винятком готельного та ресторанного бізнесу, який безумовно виграє від реформи тарифів і, відповідно, здешевлення продукції харчової промисловості, сектор послуг демонструватиме помірне зростання сукупного випуску. В цьому секторі найбільше зростуть обсяги послуг зв’язку, де випуск зросте за рахунок зниження бар’єрів для прямих іноземних інвестицій”, - зазначають в міністерстві.

Найбільше зростання експорту відбудеться в сільському господарстві, хімічній промисловості та металургії.

“Споживачі отримають подвійний виграш. По-перше, зростання промислового виробництва збільшує реальні доходи на фактори виробництва, і таким чином доходи домогосподарств. По-друге, більша пропозиція товарів споживання за нижчими цінами краще задовольнятиме потреби споживачів. Для бідних споживачів, найбільш важливим є краща пропозиція та знижена реальна вартість продуктів харчування, у той час як небідні споживачі переважно виграють від покращення доступності телекомунікаційних та фінансових послуг”, - зазначають в Мінекономіки.

Серед ризиків в міністерстві відмічають загострення конкуренції на внутрішньому ринку та необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції.

“Слід зазначити, що угоди СОТ не встановлюють вимог щодо якості товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку. Це залишається компетенцією урядів. Однак від експортерів країни можуть вимагати підтвердження відповідності характеристик продукції міжнародним стандартам якості та безпеки. Тому необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об`єктивно, незалежно від рішення про вступ до СОТ, оскільки є передумовою підвищення конкурентоспроможності виробників як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках”, - підкреслюють в Мінекономіки.

Після набуття членства у СОТ очікується зміна ставок ввізного мита як на продовольчі так і промислові групи товарів.

На сьогодні діюча середньозважена тарифна ставка по всій номенклатурі становить 7,02% (сільське господарство 18,19% та промисловість 6,11%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі - 5,09% (сільське господарство 10,07% та промисловість 4,77%).

Середньоарифметична діюча тарифна ставка по всій номенклатурі становить 6,51% (сільське господарство 13,84% та промисловість 4,40%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі - 6,28% (сільське господарство 11,16% та промисловість 4,85%).

Після вступу до СОТ очікується збільшення реальної заробітної плати населення та підвищення ефективності праці; створення умов для зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України щонайменше удвічі; створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом з щорічним збільшенням обсягів експорту української продукції до ЄС не менш ніж на 10%; детінізація імпорту на 5-10% щорічно; пожвавлення виробництва в металургійній, хімічній галузях та аграрному секторі щонайменше на 7-10% (від 1,5-2 до 4 млрд. дол. США); щорічне загальне зростання виробництва щонайменше на 5-10% та ін.

Також очікується підвищення якості товарів та послуг; здешевлення вітчизняних та імпортованих товарів та послуг; розширення асортименту продукції. Разом з цим, для виробників буде суттєва лібералізація доступу українських товарів на світові ринки; зниження витрат ведення зовнішньоекономічної діяльності; зниження вартості сировини, проміжної продукції та інвестиційних товарів; зменшення втрат експортерів від дискримінаційних обмежувальних заходів; посилення правового захисту національного товаровиробника шляхом доступу до СОТівського механізму вирішення торгових суперечок; забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Поряд із лібералізацію торговельного режиму та відкриття своїх ринків для імпортної продукції, Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку, який передбачає: спеціальні захисні заходи у випадку різкого зростання імпорту; антидемпінгові заходи у випадку імпорту за демпінговими цінами; компенсаційні заходи у випадку використання заборонених СОТ субсидій; підвищення ставок митного тарифу та застосування квот у разі суттєвого погіршення платіжного балансу країни; надання державної підтримки вітчизняним виробникам, у тому числі експортерам; використання субсидій, які не створюють негативного впливу на конкуренцію і спрямовані на підвищення конкурентноздатності вітчизняних виробників, у тому числі експортерів; надання внутрішньої підтримки для розвитку сільського господарства, зокрема, застосування спеціального режиму оподаткування.

Членство України у СОТ передбачає сплату щорічного членського внеску. Обсяги суми внесків визначаються на підставі методичних рекомендацій Комітету з питань бюджету, фінансування та управління СОТ. Зважаючи на те, що Україна набуде членства у СОТ не з початку поточного року, розмір членського внеску буде розраховуватись на фактичну кількість місяців які лишились до кінця 2008 року, що складатиме приблизно 350 тис. швейцарських франків.

Нагадаємо, що процес вступу до СОТ Україна почала у 1993 році.