Віхи тижня: Тимошенко воює, Ющенко зберігає спокій, коаліція - в конвульсіях

Поки країна святкувала Великдень і Першотравень, Тимошенко спробувала підпорядкувати собі Фонд держмайна...

Поки країна святкувала Великдень і Першотравень, Юлія Тимошенко спробувала підпорядкувати собі Фонд держмайна, коаліція в парламенті переживала  передсмертні конвульсії, а претенденти на столичне мерство почали консультації про майбутню конфігурацію київської влади.

Андрій Портнов

Тимошенко і декілька членів її команди ведуть настільки вперту боротьбу за контроль над Фондом держмайна, немов від її результату залежить політичне майбутнє Юлії Володимирівни. Напевно, тільки святковий тиждень не дозволив «приватизаційній сварці» спалахнути в повному об`ємі, накривши Печерські горби і завдавши непоправної шкоди коаліції. Розуміючи, що Валентина Семенюк-Самсоненко під захистом співробітників Управління державної охорони упевнено почувається в приміщенні Фонду, бютівці не стали викурювати її звідти. Натомість Андрій Портнов за підтримки Юлії Тимошенко форсують приватизацію Одеського припортового заводу. Конкурс з продажу ОПЗ запланований  на 20 травня, і вже після Дня Перемоги можна чекати щоденних взаємовиключних судових рішень з цього питання.

На 6 травня прем`єр і в.о.глави Фонду держмайна запланували виголошення клятви вірності регіональними керівниками відділень ФДМ його новому керівникові. Юлія Тимошенко доручила голам обласних адміністрацій забезпечити явку місцевих приватизаторів, інакше пообіцяла поставити питання про їх неповну службову відповідність. Не сподіваючись дещо охолодити адміністративний запал глави Кабміну, нагадаю, що рішення про звільнення губернаторів поки що приймає президент. Важко уявити, як і чим повинен «відзначитися» господар області, щоб бути звільненим в нинішній ситуації. До речі, за минулий тиждень фракція НУ- НС вустами Ксенії Ляпіної пов`язала ротацію голови Фонду держмайна з ухваленням нової редакції закону «Про Кабінет Міністрів». Цікава новація, особливо якщо врахувати, що Тарас Стецьків з Народної самооборони дав зрозуміти, що президентські соратники не бачать Андрія Портнова в ролі наступника Валентини Семенюк-Самсоненко.

Черновецький, Кличко

Неабияка боротьба розгорнулася за владу в столиці. Кандидати в мери перестали садити дерева, але так і не перейшли до фарбування лавок, власноручного викопування тунелів метро і облаштування столичних дворів. У фаворитів виборів є інші турботи: вони з`ясовують стосунки один з одним у судах і пильно відстежують рухи один одного. Вже можна підбити перші підсумки соціологічної війни: «інженери електоральних настроїв», які дивом вціліли після дострокових парламентських виборів, після мерських виборів у столиці опиняться на узбіччі політичного розвитку. Втім, фаворитів знати за реальними діями - на фінішній прямій київського електорального спринту зійдуться Леонід Черновецький і Віталій Кличко. Обидва, що цікаво, зосереджені на столичних справах, і для обох ця боротьба - прекрасний шанс стати політиком загальнонаціонального масштабу. Не можна сказати, що решта претендентів на пост мера Києва відбуває номер, але навряд чи їм під силу втрутитися в боротьбу двох гігантів. Ситуація в столиці - ще один головний біль для Тимошенко, якій придворні політологи Банкової пророкують початок низки поразок якраз після невдачі на ініційованих БЮТ київських виборах. Напевно, тому Юлія Володимирівна почала консультації з Віталієм Кличком, наслідки яких стануть відомими за тиждень до дня голосування. У цих переговорах немає нічого дивовижного: майбутньому мерові доведеться заручитися підтримкою більшості Київради, без якої він може не дістати можливості почати виконувати свої обов`язки.

Віктор Ющенко

Олімпійський спокій на святковому тижні зберігав президент Ющенко. Хіба тільки оголосив траур 30 квітня і разом з Михайлом Саакашвілі висловив стурбованість російською підтримкою невизнаних республік Південної Осетії і Абхазії. Звичайно, грузинський президент українському - друг, і політичні біографії у них схожі, але ця заява не поліпшить відносини ані між Москвою і Тбілісі, ані між Росією і Україною. Та й наші позиції на Кавказі, куди Віктор Андрійович безуспішно з 2005 року проштовхує українських миротворців, м`яко кажучи, не ідеальні. Можливо, глава держави пройнявся бадьорим повідомленням Юлії Тимошенко про завершення розрахунків з Росією за спожитий газ?

Мабуть, не псують настрій Ющенка і суперечності в коаліції. Глава держави, так само як і шеф його секретаріату, володіють чудовою здатністю швидко забувати про свою причетність до формування парламентської більшості в кризові для останньої моменти. Тим часом про можливість розколу коаліції  все частіше говорять представники пропрезидентської фракції. Втім, ці погрози не зупинять створення в парламенті тимчасової комісії для ухвалення конституційних змін. Принаймні, і «регіонали», і БЮТ налаштовані після травневих свят вразити і приголомшити політикум своїми варіантами Основного Закону. У контексті теплих почуттів, що прорізаються у двох політичних сил один до одного, особливо цікаво буде подивитися, як багато спільного виявиться в їх проектах.

Олександр Мороз

Не втратили нагоду нагадати про себе українські ліві. Вони відсвяткували Першотравень у центрі Києва, де лідери СПУ і КПУ зробили ряд гучних заяв. Якщо Олександр Мороз більше напирав на швидке повернення соціалістів у Верховну Раду, то Петро Симоненко констатував завершення непевного періоду в лівому таборі і закликав об`єднуватися навколо комуністів. Видно, Петрові Миколайовичу доведеться конкурувати з Олександром Олександровичем за роль інтегратора лівих сил. Звичайно, якщо процес об`єднання вийде на стадію досягнення домовленостей, адже соціалісти і комуністи проводили першотравневі мітинги порізно.

Євген Магда