Тимошенко зі Страсбурга дала сигнал Ющенку?

Я не знаю, на які поступки має піти Президент, щоб цього не допустити. - Звільнити Балогу, припинити нападки на уряд?...Ситуація - патова... Експерти про ймовірність запровадження парламентської форми правління

На сесії ПАРЄ у Страсбурзі під час доповіді Юлія Тимошенко відкрито заявила те, що досі існувало лише в версіях експертів. Вона висловилася за запровадження парламентської форми правління, додавши, що відповідні зміни можна внести у Конституцію вже до кінця цього року.  Кому було адресоване це послання: ПАРЄ чи Президенту України? Чи є вже у Юлії Тимошенко підготовлений проект змін до Конституції, який передбачає “повну парламентаризацію” країни? Чи ймовірно це провести до кінця року? І як це ув’язується із чутками про бажання БЮТ восени провести позачергові парламентські вибори? Про це УНІАН запитав експертів

Михайло Погребінський, директор Київського Центру політичних досліджень та конфліктології:

МИ ПРИРЕЧЕНІ НА СТВОРЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ КОМІСІЇ

Слова Тимошенко мали дві адреси. Вони були звернені до Заходу,  там із задоволенням сприймають такі ідеї. До того ж вона пояснила: я маю найбільший шанс стати Президентом, але я – демократ, я – за парламентський устрій. І, звичайно, вона дала сигнал Ющенку про те, що він не отримає підтримки своєї історії про зміну Конституції із збільшенням повноважень Президента.

Виглядає так, що у Тимошенко сформувалось чітке уявлення  і вона вважає ефективною саме парламентську систему із сильним урядом (можна назвати її канцлерською). Чи існує відповідний проект Конституції, який вирішує цю проблему? Не знаю. Може, існує. Але, якщо існує, то повноваження виконавчої влади там необмежені. Вся вертикаль виконавчої влади цілком підконтрольна уряду. Щодо можливих перевиборів парламенту... Якщо здійсниться цей варіант, тобто якщо закріплять у нас парламентський устрій, Президент може залишитися. При цьому повноваження у нього будуть сильно урізані. Але тоді, природно, що за новою Конституцією вже можна переобрати парламент. Але по часу це восени не вийде. Навіть, якщо уявити, що завтра народні депутати створять тимчасову конституційну комісію (а потім парламент на місяць йде у відгули), а 10 травня  комісія внесе пропозиції щодо змін у Конституції. Тож, якщо ці пропозиції будуть підтримані фракцією Регіонів, то теоретично їх відправляють у Конституційний суд. А з КС вони повернуться лише восени. Це означає, що ці пропозиції восени зможуть проголосувати, і тільки після того, як вони набудуть чинності, вже можна оголошувати позачергові вибори. Але це вже буде або дуже пізно восени, або найбільш вірогідно – навесні. 

Теоретично питання про тимчасову конституційну комісію вирішене. Фракція Регіонів і фракція БЮТ готові це зробити. Питання тільки про час.  Гадаю, це буде швидко. Я не знаю, на які поступки має піти Президент, щоб цього не допустити. Звільнити Балогу, припинити нападки на уряд, сказати, що на все згодний й просто зняти всі свої ідеї з приводу своїх змін до Конституцію?  Ми приречені на створення парламентської комісії. І це буде або швидко, або так повільно, що не відбудеться ніколи. Але, якщо вона буде створена і депутатами  буде підтримана ідея щодо парламентаризації нашої політичної системи, то цей цикл можна пройти до кінця року. 

Олесь Доній, політолог, народний депутат України, (НС-НУ):

СИТУАЦІЯ - ПАТОВА, І ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ТЕОРЕТИЧНО МОГЛИ Б СТАТИ РОЗВ’ЯЗКОЮ

Повідомлення Юлії Володимирівни у Страсбурзі було спрямоване до трьох аудиторій. До західної -  Тимошенко не вистачає союзників у своїй країні, вона намагається залучити їх на Заході, і в цьому плані хоче виглядати парламентським демократом. Це була заява для Ющенка, це певної мірою  - шантаж, такий свідомий витік інформації про те, що вони готові спільно зробити тимчасову спеціальну комісію щодо внесення змін до Конституції разом із регіоналами, і у нас, мовляв, є ресурс для подолання президентського вето. І третій адресат – це вся українська аудиторія. Соцопитування показують, що на цей момент населення найбільше довіряє не інституціям, а конкретним  політикам. І у нас потужна персоніфікація, населення не дуже довіряє колегіальним органам, зокрема, парламенту. І тому воно більше спрямоване на президентську форму правління. Тому ця чітка заява була спрямована на те, щоб у її прихильників були чіткі орієнтири щодо форми державного правління.

Очевидно, що повинен бути створений орган, який би намагався знайти компроміс між різними фракціями та різними точками зору щодо внесення змін у Конституцію. Тим більше, що для внесення змін не можна обійтися голосами однієї коаліції або опозиції. Внесення змін можливе лише трьома сотнями голосів, а це означає, що потрібні голоси і більшості, і меншості. Повинен бути один орган, і його можна назвати як завгодно, чи то президією Верховної Ради чи тимчасовою комісією, але мусить бути майданчик, де йшло б узгодження між всіма членами парламенту змін до Конституції. Сама ідея добра, але має бути обговорення у парламенті. Щоб це не перетворилося на "мєждусобойчик" двох найбільших фракцій: Регіонів і БЮТ. І щоб вони не протягнули зміни, які будуть суперечити нормам демократії. Зокрема, демократичні фракції відстоюють норму імперативного мандату і найбільше педалює цю тему БЮТ. При парламентській республіці дати такий механізм  у руки лідерам фракцій або фінансовим групам, які стоять за керівниками фракцій, означає кінець демократії.   

Чи є новий проект Конституції? Жоден проект поки що не надходив до Верховної Ради.

Але, за моїми підрахунками, близько чотирьохсот депутатів за те, щоб зміни приймалися виключно у парламенті.  За це виступають: БЮТ, Регіони, блок Литвина, комуністи, Народна Самооборона і частина “Нашої України”.

Про бажання провести дострокові вибори я чув з кількох джерел. Я чув про таке бажання Секретаріату Президента. Воно пояснюється бажанням провести у парламент партію “Єдиний Центр” (3-5%) плюс додати голоси Партії Регіонів, і це дало б можливість переформатувати коаліцію. З іншого боку, і БЮТ міг сподіватися на збільшення підтримки. Не переконаний, що політичні сили готові до виборів. Але ситуація патова, і вибори теоретично могли б бути розв’язкою. Втім без зміни виборчого законодавства радикальних змін у парламенті не відбудеться.

Олексій Гарань, політолог, директор школи політичної аналітики НаУКМА:

СУТО АРИФМЕТИЧНО ДОСТАТНЬО ГОЛОСІВ БЮТ ТА ПАРТІЇ РЕГІОНІВ.

Доповідь Тимошенко на сесії ПАРЄ - це реакція на те, як президентська сторона просуває свої ідеї через Національну Конституційну Раду із потенційним обходом парламенту, що не є вдалою ідеєю. Вона викликала опір, про що спочатку заявила Партія регіонів, а тепер про це говорять і представники інших фракцій. Конституційні суперечки відбуваються і на іншому тлі між Президентом і урядом. Я не знаю, чи вдасться провести зміни, які передбачають парламентаризацію політичної системи. Я гадаю, що це залежить від стосунків Президент – уряд,  і відповідно - відносин обох сил із Партією регіонів. Як на мене, проведення конституційних змін бажане за участю коаліції та регіонів. Хоча суто арифметично достатньо голосів БЮТ та Партії регіонів.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News