Ще раз про автомобільні пробки у Києві, або Чи можете ви підвезти на роботу сусіда?

Кінець робочого дня. Десятки тисяч столичних мешканців покидають свої офіси в центрі міста і поспішають додому. Хтось сідає у власне авто, хтось біжить на зупинку громадського транспорту. Але вже через декілька хвилин на всіх нападуть однакові нерви, бо всі застрягнуть  в автомобільних пробках.

На сьогодні в Києві зареєстровано більше 850 тис. автомобілів. А якщо додати транзитні і приїжджі з інших регіонів, то їх набереться приблизно 1 млн. 100 тис. Якщо автомобілізація піде такими темпами і далі, то в 2010 р. ми вже матимемо на території міста Києва 1,5 млн. авто. Це становитиме ще більшу загрозу автомобільному руху в столиці.

Шляхів подолання заторів в столиці багато. По-перше, необхідно будувати нові дороги, багаторівневі розв’язки, мости, тунелі, підземні переходи, естакади, вітки наземного легкого метро, об’їзди навколо міст. В цілому, будівництво - найдієвіший і найбільш ефективний метод боротьби з заторами, але, по-перше, він потребує значних коштів (реконструкція тільки Московської площі коштує 350 млн. грн.., Ленінградської – 320 млн. грн.), а, по-друге, цей процес доволі тривалий, адже за місяць чи два реконструювати площу неможливо, на це піде два або три роки. А поки триває будівництво, заторні ситуації в цих районах стають ще гірші.

Нещодавно з метою зменшення заторів у столиці Мінтрансзв’язку розпочало реалізацію будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва. За ідеєю, ця дорога забезпечить виведення транзитного транспорту за межі міста, сприятиме розвантаженню міста та зменшить інтенсивність руху столицею, оскільки автомобілісти матимуть змогу не перетинати місто по діаметру, а заїжджати до міста з того боку, з якого їм зручніше. Але будівництво Великої кільцевої дороги завершиться не раніше 2017 р., а орієнтовна вартість цього проекту становить 50 млрд. грн.

Важливий фактор у створенні заторових ситуацій - парковки. Їхав-їхав водій, зупинився біля узбіччя, машину покинув і пішов у своїх справах. Добре, якщо дорога широка і дозволяє проїхати. А якщо всього дві смуги? 

Реальний спосіб вирішення проблеми заторів – підвищити привабливість громадського транспорту, зробити його зручним для користування, щоб кияни свідомо обирали його для пересування, користуючись приватними автомобілями не щодня, а, наприклад, для виїзду за місто, на відпочинок тощо. Гарним стимулом тут може стати значна економія часу на поїздку. Якщо на своєму транспорті столичні мешканці будуть їхати годину, то на міському – 20 хвилин. А для цього виділяється одна спеціальна смуга для громадського транспорту, якою користуються виключно тролейбуси і автобуси, плюс, скажімо, маршрутне і легкове таксі, швидка допомога чи машини екстреної служби.

Обмеження в’їзду вантажного транспорту – ще один з варіантів боротьби з пробками. Щоденно на територію Києва в’їжджає 25 тис. автомобілів, з яких більше половини їде транзитом. Вони в’їхали, створили пробку, до того ж погіршили екологію і стан доріг, і поїхали далі по своїх справах. Ні в одному європейському місті ви такого не побачите. На Заході існують транспортні коридори, які оминають міста, або якщо вже нема іншого виходу і треба їхати через місто, то їдуть в нічний час. Раніше 40% продукції (хліба, молока, м’яса тощо) завозилося в Київ у нічні години. А зараз тільки 3%.

Шлях дієвого вирішення проблеми пробок – адміністрування, штучне обмеження кількості автотранспорту на дорогах. Так, наприклад, у Парижі, у літні спекотні дні задля того, щоб штучно зменшити навантаження на дороги, запроваджується рух автотранспорту з парними номерами у парні числа місяця, з непарними – по непарним числам. Це зменшує кількість авто, які знаходяться на вулицях міста, а громадський транспорт – метро, автобуси тощо – надають в ці дні послуги з перевезення пасажирів абсолютно безкоштовно, за рахунок бюджету міста. До речі, зменшення автотранспорту на дорогах є одним з засобів боротьби з забрудненням повітря.

Практика свідчить, що багато столичних автомобілів мають “на борту” лише одного водія. А от якщо б він підвозив до роботи свого сусіда чи сусідів (таких самих водіїв) або вони б їздили по черзі, то кількість автівок на дорозі суттєво поменшала, що б знизило вірогідність утворювання пробок. Використання автомобіля для підвезення інших осіб називається “carpool”. Така практика існує в Сполучених Штатах . До речі, економія палива (а заодно і грошей) при цьому методі очевидна. 

Можна також зробити платний в’їзд в найбільш “проблемні” райони міста. Наприклад, у центр Лондона в’їзд платний ще з 2003 р. Можливо, цей захід не позбавить Київ від пробок повністю, але кошти, отримані в такий спосіб, можна буде витратити на реконструкцію тих самих доріг і будівництво автомобільних розв’язок.

Як альтернативу автотранспорту можна розвивати велосипедний транспорт. Але для цього повинна бути налагоджена інфраструктура: створені велодоріжки і велостоянки, також потрібно проводити інформаційні кампаній в ЗМІ із заохочення киян користуватися велосипедами. Наприклад у Берліні, найбільшому місті Німеччині і другому за кількістю населення місті в Європі,  в 2007 р. було витрачено 2,5 млн. євро на створення вело доріжок, 80 км велошляхів простягнулося на головних дорогах і 50 км – на тротуарах в провулках. Результат не змусив себе довго чекати – велосипеди вже становлять 12% загального трафіка Берліна. А велосипедною столицею світу по праву вважають Амстердам, тут майже 40% населення пересуваються на двох колесах.

Олена Бєляєва, м.Київ